У Львові попрощалися із 43-річним військовослужбовцем 24-ї механізованої бригади, Юліаном Циганком.

Провести його в останню путь до львівського гарнізонного храму прийшли друзі й побратими. Рідних у чоловіка не залишилося – він був сиротою.

"Він дуже був такий принциповий, незламний, безкомпромісний. Ті речі єдині, за які він міг віддати життя своє – це батьківщина і товариші. Він був дуже відповідальним, надвідповідальною людиною. Завжди рвався в бій. Не було чогось такого, до чого він не рвався", – пригадує військовослужбовець 24-ї механізовної бригади ЗСУ Ігор Мокуха.

"Мріяв про те, щоб бути військовим і добився свого. Це справжній патріот. Для нашої школи – це гордість і сум великий, для всіх вчителів", – каже класний керівник Юліана Циганка Валерій.

Юліан 2014-го сам прийшов до військкомату. Протягом року у складі 24-ї бригади боронив від терористів Луганський напрямок. Під час одного з нічних нападів бойовиків зазнав тяжкого поранення в живіт, із наслідками травми боровся останні три роки свого життя. Переніс понад 40 операцій в Україні й за кордоном. Потому впав у кому, з якої вже не вийшов.