Вузенька, завглибшки півтора метра – річка Млинівка. Тут завзято облаштовуються бобри. Хатинки і загати споруджують за дві-три ночі.
Збільшення популяції бобрів – результат кількарічної заборони полювання. І хоча нині ці гризуни не в Червоній книзі, місцеві мисливці полювати на бобра не йдуть. Тому ті обживаються, де хочуть.
"Основним кормом є верба сіра, що росте по берегах. Трав'яниста рослинність. Якщо кормів буде не хватати, сім'я або розширює свою територію, або буде мігрувати", – розповів головний мисливствознавець ДП "Горохівське лісомисливське господарство" Григорій Биховець.
На Волині зараз, за мінімальними підрахунками, – майже 6 тисяч бобрів. А були часи, коли лік ішов на десятки. Тварин мало не винищили.
"Природних хижаків на нього на нашій території немає. Хіба якісь бродячі собаки, які ходять біля села. І то він їм не по зубах, тільки вовку чи дуже хорошим лайкам", – пояснив Григорій Биховець.
Бобрячі дамби на Горохівщині місцеві вважають еталоном досконалості. Лише біля села Пірванче тварини спорудили з півтора десятка. Дамба добре стримує воду і слугує рибі нерестилищем. Люди певні: сусідство з гризунами їм на користь.
"Поробили дамби. Зараз волога є, води повні рови. Там риба є. Корови ж пасемо на березі. Волога є, трава є, сіно є. Косим", – каже Ігор Чернюк, житель села Пірванче.
Та якщо на Горохівщині на бобрів не скаржаться, то на Любешівщині їх так багато, що вони руйнують ґрунтові дороги і нищать дамби. Та мешканці не нарікають.
"Мені однаково: чи вони там є, чи нема. На мій город не лізуть – і Бог з ним!" – вважає Петро Коханський.
Бобри рятують у посушливий сезон. Гризуни регулюють водотік та сприяють відновленню малих річок. У травні у бобрів з'являється потомство, полювати на них не можна. Браконьєрам загрожує штраф – 10 тисяч гривень за одну особину.
Олександр Стернічук, Волинська обл., "5 канал"
"Був не в захваті": українські полярники розбудили кита в океані – фотогалерея
