"Мама вважає, що мене врятував Бог": 13 січня – 5-ті роковини теракту під Волновахою Читайте по-русски

twitter.com/tw_noel
У січні 2015 року, 13 числа, під Волновахою на Донеччинні терористи під керівництвом кадрових російських військових обстріляли мирних мешканців. У роковини трагедії пригадаймо тих, для кого рейс за маршрутом Златоустівка – Донецьк став фатальним

12 осіб загинуло і 19 – дістали поранення. О 14:25 по пункту контролю, на якому проходив перевірку автобус "Златоустівка-Донецьк" терористи випустили 88 некерованих снарядів із реактивних артсистем БМ-21 "Град". Один зі снарядів, запущених із окупованої території, вибухнув за 12 метрів від пасажирського автобуса.

Той обстріл зафіксувала камера спостереження, встановлена на пропускному пункті

"Питання було одне: "Ти жива?.."

Анастасія Бойко, Донецьк

"Я збиралася їхати з Донецька в Маріуполь у справах. Вранці 13 січня пішла на автовокзал "Південний", хотіла купити квитки на цей же день, але вільні місця були тільки на денний автобус, який йшов близько двох годин дня. Я подумала і вирішила, що мені це незручно, і взяла квитки на ранковий рейс на наступний день. Увечері телефон почав розриватися: дзвонили всі друзі та знайомі. Питання у них було одне: "Ти жива?". Я спочатку не зрозуміла... Прочитавши про трагедію під Волновахою в інтернеті, мало не зомліла: саме під час обстрілу я могла би їхати там в автобусі. Мама досі вважає, що мене врятував Бог".

facebook.com/oleksiy.matsuka

Ірина (ім'я змінено), Макіївка

"Мені дали банківські картки сусіди, які самі вже нікуди не можуть їздити. Я зняла гроші і сіла в той злощасний автобус. Коли під'їхали до блокпоста, автобус сильно труснуло. Пам'ятаю чиїсь крики "Виходьте швидше!" і обличчя мертвої жінки, яка сиділа переді мною. Інше – як в тумані... Сильних поранень у мене не було, з лікарні після обстеження мене забрали сестра з чоловіком. Пам'ятаю, гроші я привезла. Як вони у мене не випали і ніхто їх не витягнув?"

Обстріл 'Градами'
Обстріл 'Градами'5 канал

Ольга Кукуюк, Шахтарськ (під Волновахою втратила батька, була поранена)

"Мені поранило плече і руку. Дотепер у тілі залишилися уламки. Коли все сталося, ми з батьком були в автобусі. Почули свист і відразу – вибухи. Усі присіли, а тато мене ще нахилив нижче. Автобус сильно трусило, уламки скла літали, хоча тривало все не більше секунди. Батька поранило, він помер у реанімації". Жахи мучили жінку кілька місяців: "Навіть коли не спала, я закривала очі і перебувала в тому автобусі".

Волноваха, річниця (2018)
Волноваха, річниця (2018)dn.ua

"Я – Волноваха"

Після розстрілу терористами пасажирського автобуса на блокпосту під Волновахою інтернет-мережею поширився флешмоб "Я – Волноваха". Трагедія зібрала людей на мирні акції у багатьох українських містах.

/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/
/

Розслідування трагедії

Результати розслідування тоді встановили, що причетними до обстрілу українського слокпосту були полковник ЗС РФ Олексій Синельников (позивний "Захар") та Юрій Шпаков – громадянин України, колаборант, т. зв. "військовий комендант" окупованого міста Докучаєвськ.

Увага! Відео містить нецензурну лексику (18+)

У ході розслідування було перехоплено службові телефонні розмови згаданих осіб. А також розмови із членами їхніх сімей у день обстрілу.

– Да, зая.

– Все нормально.

– Блокпост разнесли в хлам "укроповский". За пацанов отомстили.

– Разнесли? Мои умнички.

Чужі імперські амбіції дорого коштують українському народові. Із тими, хто заражений вірусом російського всевладдя, неможливо домовитися. Їх можна лише перемогти.

І перемога – обов'язково за Україною...

Попередній матеріал
"Імовірно, іранська ракета виробництва РФ": як Україна і світ реагують на версії авіакатастрофи в Ірані
Наступний матеріал
"Душу й тіло ми положим...": річниця офіційного затвердження мелодії національного гімну України