Королі джунглів, червоні собаки Кіплінга, з якими у повісті билися Мауглі та його вовча зграя, взагалі–то – гірські або червоні вовки. Та кровожерливість, якою їх нагородив письменник, перебільшена, кажуть у харківському екопарку.
"Вони люблять погратися, але треба бути обережним, тому що для хижаків ігри для людей не підходять", – каже зоокіперка екопарку Ірина Тарасова.
Пара молодих червоних вовків у харківському екопарку з’явилася наприкінці минулого року. Та відвідувачі змогли їх побачити лише зараз. Хижаки довго сиділи на карантині. Зоокіперка Ірина Тарасова наглядає за тваринами від самого початку. Каже – в них справді вовчий апетит.
Шматки м’яса у пащах зникають за лічені секунди. Їдять курку і свинину. Та найулюбленіші – яловичина, реберця. Якщо бути неуважним, то можна залишитися і голодним.
Цікаві до всього, активні та стрибучі. Пси–підлітки лише набувають типових для хижого виду навичок. Та згодом стануть небезпечними мисливцями. У природі червоні вовки полюють групами. Здолати можуть навіть буйвола чи тигра.
"Вони полюють групою, один може відволікати, другий зайти зверху зі спини напасти. В природі вони так і вчиняють із тваринами. Вони не наносять один смертельний удар, як вовки. Ці хватають і тягнуть в різні боки, на місці потрощать", – розповідає речник екопарку Олексій Костюченко.
Саме навички полювання червоних вовків – одні з причин їх знищення. Від початку вони мешкали на широкій території – у Південній та Південно–східній Азії. Та нині – у Червоній книзі.
"Зазвичай фермери, якщо приходила зграя червоних вовків, вони відразу починають різати худобу. І тому це для них лихо. І на них полювали ціленаправлено винищували", – каже Олексій Костюченко.
В екопарку планують перевести червону пару в більш просторий воль’єр. І очікують на поповнення. Кажуть – ці вовки – дуже дбайливі батьки.
Оксана Нечепоренко, В’ячеслав Кузьменко, Харківська область, "5 канал"
