Шелтер княгині святої Ольги. Іншими словами – прихисток. Зазвичай тут гамірно, але зараз готуються до обіду. Тут для себе знайшли безпечне місце кілька родин – мами з дітьми та жінки, які пережили домашнє насильство.
"В мене – я ж все це терпіла два роки, даже три, і останній момент був, коли полетіло по лицю мені тупо в голову", – каже жителька прихистку.
Директор шелтера розповідає: до них приходять жінки, які опиняються у безвиході і не мають де жити. Свої імена та адресу прихистку жінки просять не називати, але кажуть, що такий притулок став для них новим домом, а люди поруч – новою родиною.
"Це моя друга родина, мені тут добре і до моїх діток добре відносяться – помагають чим можуть", – розповідає мешканка шелтеру.
Тут вони почуваються у безпеці. У Шелтері їх забезпечують їжею і надають соціальну підтримку. Діти мають змогу піти до місцевого садка чи школи.
"Мама в цей час може зайнятися там пошуком роботи, навчанням, освоєнням нової професії, пошуком житла і вона буде знати, що її діти знаходяться в безпеці", – каже директор Наталя.
У шелтері знаходять не лише прихисток, а й новий дім, адже умови проживання нічим не відрізняються від звичайного помешкання. Наприклад, зранку приготувати сніданок чи увечері покупати дітей.
"Створені всі умови для комфортного перебування наших жінок. Є такі дві туалетні кімнати на першому і другому поверсі. Пральні машини сучасні. Місце для купання дітей і ванночки, ванна", – розповідає соціальний працівник Вікторія Поплавська.
Перебувати тут можна 3 місяці, у складних випадках 6, усе це – безоплатно. За цей час жінки можуть відпочити, адаптуватися та знайти себе у новому житті. Психологи закликають не миритися з домашнім насильством, бо це може мати трагічні наслідки.
"На жаль багато помирають – ось у чому питання. Живуть на такому – на рівні виживання. Психіка не може вже займатися ні дітьми – ну нічим. Тільки виживати. Там поспати, в туалет сходила, дитину накормила, захистилася від побоїв і так далі", – каже практичний психолог Олена Комарова.
Експерти радять жінкам, що робити, якщо стали жертвою насильства.
"Перше за все – це не мовчати. Не боятися про те, хто що скаже – так як у нас є, що люди скажуть, що вони про мене подумають. Розповісти знайомим, рідним, близьким, кому ви якби довіряєте. Щоб вона зателефонувала у поліцію або взяла і допомогла", – розповідає завідувачка сектора ірпінського бюро правової допомоги Людмила Граніна.
Крім того, важливо знати, як діяти, якщо над вами чинять насильство.
Перше – де можна тимчасово перебути – в рідних, друзів, або ж у готелі. Зібрати наперед необхідні речі – кошти, документи, цінні предмети, одяг на перший час. А також мати важливі номери телефонів та контакти соціальних служб з надання допомоги.
Номери, за якими можна звернутися по допомогу, є у відкритому доступі:
- Поліція, 102.
- Урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства – 1547
- Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства "Ла–Страда" – 116–123
- Національна дитяча гаряча лінія – 772
- А також чат–бот У Телеграм від МВС – @police_helpbot.
В Україні 37 таких притулків у 18 областях. Дізнатися про них можна через номери відповідних гарячих ліній.
Назар Войтенков, Іван Лемехов, "5 канал"
