Поблизу Мар’їнки ворог не дотримувався так званого "хлібного перемир'я" жодного дня. Армійці, які тримають оборону на цій ділянці фронту, розповідають, що супротивник поводиться щодень агресивніше. Яка ситуація була там цієї доби, дізнавалася кореспондент "5 каналу" Євгенія Китаїва.
Українські військові, які боронять ділянку фронту поблизу Мар'їнки, розповідають: попри оголошене "хлібне перемир'я" супротивник відкриває вогонь щоночі.
"Вчора буквально з восьмої години вечора противник відкрив вогонь з крупнокаліберних кулеметів, підствольних гранатометів, ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї. Бій затягнувся до другої години ночі", – розповідає військовослужбовець ЗСУ з позивним "Мажор".
Армійцям, щоб угамувати ворога, довелося відкривати вогонь у відповідь. Розповідають: терористи били дуже прицільно. Кажуть, коли ніч – летить все підряд.
"Воги, ГП-25 насипають дуже часто і ось останнім часом почали РПГ", – говорить військовослужбовець ЗСУ "Старий".
Бійці кажуть: диверсійні групи бойовиків не полишають спроб підійти якомога ближче до українських позицій.
Офіцер ОС Олег розповідає про тактику ворога: "В цей час вони використовують затишшя, так зване "хлібне перемир'я" для того, щоб підібратись їхнім групам ближче до нас. ДРГ підходять надзвичайно близько, іноді закидають навіть гранатами".
Нині, розповідають армійці, активно працюють ворожі снайпери. Починають стріляти, прикриваючись вогнем із кулеметів.
"Снайпера приїхали, п'ять, або скільки їх там, людина. Щось вони побули там кілька днів і поїхали. Тобто поки вони були перестрілки не було ніякої. Зараз ось якісь з'явилися, вони саме б'ють по позиціях, по бійниць", – каже "Старий".
А військовослужбовець ЗСУ Олег каже: "За розвідданими, які ми отримали, зараз прийшли туди дівчата збірної з біатлону Російської Федерації і саме вони зараз ведуть активні бойові дії проти нас".
Ми перебуваємо на крайній вулиці Мар'їнки, яка, попри оголошене перемир'я, прострілюється ворогом щодня. Попри це, місцеві не полишають своїх будинків.
Ірина Олександрівна, місцева мешканка, розповідає, як живе тут: "Звісно, переживаємо, звісно, думаю, як починають, що дай бог, щоб не потрапило, щоб не розбили хату. Звичайно, страшно. Страшно буває, ну, все одно, якось звикли вже, притуплюється і страх. Ну, жити треба".
Ірина Олександрівна народилася і все життя прожила в Мар'їнці. До війни працювала на фермі, нині вдома порається по господарству. Каже: навіть, коли тривали запеклі бої, з міста не виїжджала, не змогла залишити будинок. Ось і зараз жінка сушить абрикоси.
Військові розповідають: з місцевими товаришують, коли ті звертаються по допомогу, завжди радо відгукуються.
"Ми їм допомагаємо. Була ситуація в нас, коли корова. Скажем так, застрягла в болоті і наші бійці допомагали витягнути для сусідки корову. Так сусідка молока дала бійцям", – розповідає військовослужбовець ЗСУ з позивним "Мажор".
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, з Донецької області, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею за темою:
"Це не в мами вдома": відверто про життя морпіхів "на нулі" – ФОТОРЕПОРТАЖ
