Бойовики накрили вогнем Зайцеве на Донеччині. Попри "хлібне перемир'я", окупанти не припиняють використовувати важке озброєння. У бік селища летіли снаряди 152-го калібру та 120-мм міни. Про наслідки обстрілу – далі.
Зруйнованому обстрілами бойовиків будинку на околиці Зайцевого напередодні дісталося ще раз. Просто біля нього розірвався один з важких снарядів. "Накрили" селище о 4-й ранку. Одразу після початку "хлібного перемир'я".
"Раптово почали стріляти. Я того навіть не очікував, бо після наряду всі полягали спати. Але рано попросиналися від сильних вибухів. Прислухалися, що то вже не жарт. Треба вже бігти", – згадує військовослужбовець 24-ї бригади ЗСУ Василь.
Армійці демонструють залишки, які розкидало після артилерійського нальоту. І маленькі – від самохідних артилерійських установок:
І величезний, який не до кінця розірвався – від гладкоствольної гармати, гаубиці. Вагою в 10 кг:
Загалом прилетіло приблизно півтора десятка снарядів калібром 152-мм. Одночасно стріляли по армійцях і зі 120-мм мінометів. Так ворожі артилеристи робили навмисно, переконані бійці.
"Після "виходу" з гаубиці одразу йшов "приход" з міномета. Що було для нас дуже неочікувано і неприємно, адже ми не чули польоту самої міни. Гаубиці били практично із самої Горлівки. А міномети били в напрямку лікарні", – розповідає армієць Іван.
У Валерія, який спостерігає за бойовиками, що окопалися в 100 метрах від його бійниці, – інший клопіт. Ворожі снайпери стріляють з невеликої дистанції.
Пояснює: "Вони виманюють просто пострілом, щоб ти показався у бійниці, бо йому проще зняти. Щоб ти "засвітився".
Тамара Олексіївна – одна з небагатьох мешканців Зайцевого, хто ще не поїхав звідси. Має свій городик, де росте цибуля та картопля. Його вона обробляє за графіком, який диктують реалії, а не хиткі домовленості в Мінську.
Каже: "Ранком намагаємося. От вони пішли на сніданок – то можна прополоти або траву вирвати. А як почали бити – отже йдемо".
МВ, СН, "5 канал
Вдруге за вихідні: ворог знову обстріляв житлові будинки Зайцевого – фото
