Перемога – буде. Треба лише дочекатися. Так каже 91-річна волонтерка з Харкова. На початку повномасштабного вторгнення жінка відмовилася виїжджати з міста, попри сильні обстріли. Натомість взялася прибирати свій двір замість комунальників. Допомагала місцевим волонтерам, а ще піднімала їм настрій квітами, які вирощувала на своєму городі. З енергійною харків'янкою познайомилася наша Оксана Нечепоренко.
Колядкою зустрічає журналістів "5 каналу" Ганна Ільченко біля імпровізованого вертепу. Його створила власноруч у дворі багатоповерхівки.
"Найшла там іграшок, ну і вирішила зробити собі у дворі з віника ялинку. Пішла, виламала бур'ян, кругленьку таку. Минулий рік зробила ялинку, цьогоріч пішла деревце зрізала кучерявеньке і теж вирішила зробить ялинку. Принесла всю сім'ю, яка на городі в мене є. Принесла сюди, урядила", – сміється жінка.
Ця війна у житті пані Ганни – не перша. Другу світову вона зустріла 9-річною дівчинкою у селі під Харковом. Не схотіла виїжджати зі свого помешкання і нині.
"У коридорі спала. Ляжу отак навзнаки, згадую богослужіння всякі. І ото читаю собі що знаю, що пам'ятаю, псалтирі всякі і поки засну. Бо погано чую. Чую, десь колихнуло ліжко моє, значить десь щось є", – каже пані Ганна.
Район Харкова, де живе пані Ганна, за 25 кілометрів від російського кордону. На його околицях росіяни були вже у перший день повномасштабного вторгнення. Обстріли тут тривали півтора року поспіль. Старенька залишилася у під'їзді сама.
"Нікого в під'їзді не було, сумно було. От я і рішила розважитися. Свою старість трошки розім'яти. Поки їсти нам давали в садочку, я там доріжку прочистила від бур'яну. Тоді дівчата у дворі допомагали листя гребти, а тоді коли перестали там давати, я прибирала у дворі, листя гребла, підмітала. Що могла, те і робила", – розповідає Ганна Ільченко.
Вікторія Кравченко – парамедикиня. Вона стежить за здоров'ям пані Ганни. Каже – бабуня – справжня волонтерка. У найскрутніші часи допомагала, чим могла.
"Ми дивимось – до нашого волонтерського штабу йде букет на ніжках. Отака охапка тюльпанів, ми були настільки здивовані. Вона каже – нате. Ми дивуємось, нащо – людям роздасте, буде настрій – буде перемога. Це була її приказка весь минулий рік", – пригадує парамедикиня-волонтерка.
Ганна Ільченко зізнається: дуже любить квіти. По них під обстрілами ходила на город. Має також невеличку клумбу і біля свого під'їзду.
Від розмов про своє волонтерство Ганна Ільченко ніяковіє. Шаріється, коли просто під час інтерв'ю дізнаємося: волонтерка передала частину пенсії українським воякам.
"Я думала, що ніхто не буде знати – я та вона, та та, кому вона дасть. Болить серце за них. А ну в холоді, у такому у дощі. Шкода мені їх, вони ж то нас охороняють. А ми що – наїдені, напитані. У холодних тих окопах лежать, холодні голодні. І троє ковдр я передала", – каже волонтерка.
Торік в Ганни Ільченко був ювілей. Їй виповнилося 90 років. Та попри поважний вік волонтерка мріє дочекатися перемоги.
Оксана Нечепоренко, Антон Авіжас, Харків, "5 канал"
Читайте також: Операційна на колесах: волонтери виготовляють на передову мобільні лікарні для українських військових.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
