Всесвітня організація охорони здоров'я застерігала міністра охорони здоров'я України Максима Степанова щодо використання при лікуванні COVID-19 експериментальних препаратів. Листа організація відправила ще 7 квітня 2020 року.
Копію відповідного документа має у своєму розпорядженні видання "Українська правда. Життя", яку, як воно стверджує, отримало з власних джерел.
"ВООЗ хотіла б нагадати Вам, що використання експериментальних препаратів проти COVID-19 має бути лише в рамках етично схвалених, рандомізованих клінічних досліджень. Згадані в протоколі лікування препарати: лопінавір/ретинавір, хлорохінфосфат, гідроксихлорохін, рамдесивір та тоцилізумаб ще не були оцінені в рамках вищезгаданих досліджень. Лише після цього вони можуть бути ліцензовані та схвалені для клінічного використання", – йдеться у листі.
Також ВООЗ зазначає, що якщо проведення рандомізованих клінічних досліджень неможливе, то лікування пацієнта має проводитись згідно з протоколом MEURI, розробленим ВООЗ спеціально для випадків лікування експериментальними препаратами.
Видання зазначає, що цей протокол застосовується, коли:
- проти хвороби не існує доведених препаратів;
- неможливо негайно ініціювати клінічні дослідження;
- є дані, які вказують на ефективність та безпеку лікування, щонайменше з досліджень, які проводились в лабораторних умовах або на тваринах, і використання препарату поза межами клінічних досліджень рекомендували кваліфіковані консультативні наукові комітети на основі надійного аналізу ризику та користі.
- відповідні органи влади країни, так само як і комітети з питань етики схвалили використання цих препаратів.
- є достатні ресурси, які гарантовано мінімізують ризики;
- пацієнт надав інформовану згоду щодо лікування;
- таке лікування моніториться, а результати документуються та своєчасно доповідаються більшому колу медичної та наукової спільноти.
Також у листі ВООЗ міститься інформація з останніх консультацій конкретно щодо ефективності препаратів-інгібіторів IL-6 проти COVID-19, серед яких й гідроксихлоріхін ("Плаквеніл").
З'ясувалося, що через обмежену доказовість цих препаратів у лікуванні COVID-19, 25 березня ВООЗ вирішила "зробити крок назад та залучити групу експертів, щоб опрацювати документи, та розглянути доцільність включення цього препарату в клінічні дослідження".
"Іншими словами, ВООЗ ставить під питання, чи має сенс узагалі витрачати ресурси навіть на дослідження цього препарату, не те що включати його в протоколи лікування", – зазначає видання.
Нагадаємо, 2 квітня 2020 року МОЗ видало наказ №762 із затвердженим протоколом лікування COVID-19, в якому рекомендовано використовувати препарати, ефективність котрих проти цієї хвороби не доведена.
Рішення включити ці препарати в протокол активно обговорювали в лікарських та пацієнтських спільнотах. Зокрема, висловлювалися побоювання, позаяк ці препарати мають серйозні побічні ефекти.
Видання також нагадує, що 3 квітня МОЗ отримало 3 тисячі упаковок "Плаквенілу". А 15 квітня, вже після отримання листа від ВООЗ, голова комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький заявив, що фармкомпанія "Дарниця" пройшла державну реєстрацію на субстанцію гідроксихлорохін – діючої речовини препарату "Плаквеніл".
