"Показове голосування, показовий кандидат. Хочу глибше подивитися в цю історію – чому такі кандидати з'явилися. Тут треба докір кинути, в тому числі, і коаліції "Народного фронту" і БПП. Ігор Лапін свого часу був ініціатором законопроєкту про запобігання колаборації. Там був певний пункт, який забороняв би таким людям, як Аксьонов, брати участь у виборах. В тому числі там і про подвійне громадянство", – наголосив він.

Він додав, що держава досі не запровадила запобіжників, які б заборонили відвертим сепаратистам балотуватися у парламент.

"На сьогоднішній день у нас немає закону, який давав би вироки за сепаратизм", – зазначив експерт.

Своєю чергою ведучий Роман Чайка зазначив, що в законодавстві є стаття про державну зраду.

"Давайте подивимся, скільки людей, які брали участь в організації незаконних референдумів на Донбасі, сьогодні відбувають вироки. Це і буде відповідь на це системне питання", – додав Антонюк.

Він також зауважив, що перемогу на довиборах Аксьонову забезпечила активна меншість, оскільки в голосуванні взяли участь лише 20% громадян.

"Ми чітко розуміємо, що вибори в таких округах робить меншість, але вона є надзвичайно активною. Я можу розказати, скільки голосів взяв Іоффе з попереднього скликання, щоб стати народним депутатом – 5200. Хто дав їх – фабрика "Заря", – пояснив експерт.

Дивіться повний запис програми "Дійові особи":

Нагадаємо, 29 березня на довиборах до Верховної Ради у 50-му окрузі на Донеччині переміг Андрій Аксьонов, який у 2014 році виступив організатором незаконного "референдуму ДНР" у селищі Новодонецьке.

На початку війни він втік до окупованого Криму, де отримав російський паспорт, але вже в 2015 році повернувся до України і після перемоги на виборах став міським головою Добропілля.

У 2018 році Аксьонова затримали у справі про корупцію, підроблення документів та розтрату майна, після чого він знову втік із країни та був оголошений у розшук, але пізніше повернувся знову і пояснив свою відсутність лікуванням.