На переконання КС, антикорупційна реформа в Україні "стала беззаперечною вимогою суспільства". Проте як антикорупційна, так і судова реформи, зі слів суддів, мають реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.

"Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів", – мовиться в поясненні.

Зазначається, що внаслідок цього до відповідальності за неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин із декларування, а тому свідомо не виконали такого обов'язку.

У КС вказують, що це не узгоджується із поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у ч. 1 ст. 8 Конституції України, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність та передбачуваність закону.

Резюмуючи, слуги Феміди заявили, що Верховна Рада має ухвалити таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права із юридичною визначеністю, передбачуваністю, пропорційністю та співмірністю.

Нагадаємо, 28 жовтня 2020 року КСУ офіційно скасував відповідальність за недостовірне декларування. 

У НАЗК вже заявили, що судді КСУ ухвалили рішення у "справі про незаконне збагачення" у власних інтересах. Бо два судді, які голосували за скасування кримінальної відповідальності за неправдиві відомості про майновий стан, самі не задекларували мільйони.

28 жовтня о 18:00 Національне агентство з питань запобігання корупції закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного Суду.

Варто зауважити, посли країн "Великої сімки" висловили стривоженість щодо такого рішення.