Партія "Європейська Солідарність" звернулася до уряду та прем'єра Корецького з вимогою негайно відсторонити голову Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна. Підставою стали нові обставини справи "Мідас", оприлюднені в ході засідань Вищого антикорупційного суду: 150 мільйонів гривень, які, за версією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, мав передати давній друг та діловий партнер, а нині підсанкційний бізнесмен Тимур Міндіч для внесення застави за ексміністра Германа Галущенка, пройшли через фінансову систему непоміченими – попри три рівні захисту.
У заяві партії наводяться конкретні деталі схеми, що викликають питання не лише до банкірів і посередників, а й до державної фінансової розвідки. Одна з компаній, через яку проходили кошти, мала трьох працівників і 34 400 грн чистого прибутку за рік. 25 червня на її рахунок надійшли 54 мільйони гривень – і того самого дня всі 54 мільйони були перераховані на спеціальний рахунок ВАКС. Гроші перебували на рахунку лише кілька годин.
"34 тисячі гривень прибутку за рік – і 54 мільйони гривень транзитом за один день. Це видно неозброєним оком", – зазначається у заяві "Євросолідарності".
Інша компанія – зі статутним капіталом 5 000 грн та одним працівником без відображених доходів – отримала 5 мільйонів нібито за товар і того самого дня переказала їх на заставу. Ще 72 мільйони готівкою, за оприлюдненими матеріалами, надійшли через 137 платіжних операцій від 68 компаній та ФОПів.
Три рівні захисту – жоден не спрацював
В політсилі зауважили, що особливо резонансним є новий елемент, озвучений у ВАКС: за версією слідства, банківську систему контролю платежів на певний час переводили в режим технічного обслуговування, а учасникам схеми повідомляли точну годину. У це узгоджене "вікно" платіж проходив автоматично.
"Система не зламалася. Її, за версією слідства, на потрібний час вимикали для корупціонерів з влади", – йдеться у заяві партії.
При цьому на шляху коштів існувало щонайменше три рівні захисту: фінансовий моніторинг банку, нагляд Національного банку та Державна служба фінансового моніторингу. Жоден із них не зафіксував аномалії публічно. "Євросолідарність" ставить запитання: що саме Держфінмоніторинг знав про технологічні "вікна", коли дізнався та які дії вжив?
"Якщо фінансова розвідка не помічає таких операцій – це питання профнепридатності. Якщо помічає і нічого не робить – це вже зовсім інше питання, на яке мають відповідати правоохоронні органи", – наголошують у партії.
Окремо партія вказує: на записах, оприлюднених у межах справи, звучить промовиста фраза – "траса вже є, і ми її не закриваємо".
Чому саме Пронін?
В "Євросолідарності" зауважили, що питання до Філіпа Проніна стоять давно – і збігаються із публічними претензіями антикорупційних органів та парламенту. НАБУ та САП проводили обшуки у Державній службі фінансового моніторингу через можливі зловживання під час будівництва фортифікаційних споруд на Донеччині в період, коли Пронін очолював Полтавську ОВА.
Раніше у матеріалі "Дзеркала тижня" Проніна характеризували як посадовця, який "і прапорців не помітить, і всі запити про них від слідства проігнорує, коли треба – з'їздить у відрядження до Танзанії замість засідання ТСК, а як будуть напосідати, то піде на лікарняний".
Як вже повідомляв 5.UA, протягом трьох місяців голова Держфінмоніторингу працював в офісі лише 27 днів: у січні – сім робочих днів, після чого перебував на лікарняному, а згодом – у відрядженні до міста Аруша в Танзанії.
Філіпу Проніну як очільнику Держфінмоніторингу також закидають сумнівну незалежність та використання підконтрольного державного органу для політичних цілей. Про це повідомляла низка українських громадських організацій на чолі з Лабораторією законодавчих ініціатив (ЛЗІ) у звіті для Єврокомісії, де викрили політичні переслідування через запровадження санкцій проти лідера "ЄС" Петра Порошенка.
"Євросолідарність" підкреслює: в уряді Свириденко було чимало людей, причетних до справи "Мідас", яких під час переформатування кабінету міністрів звільнили, проте Пронін як "особливо довірений кадр" залишився – і це, на думку партії, кидає тінь на новий уряд.
Справа "Мідас", операції "Форест Гамп" і "Феміда": що відомо
Справа операції "Мідас" – одне з найгучніших антикорупційних розслідувань в Україні часів повномасштабної війни. В її центрі – ексміністр енергетики Герман Галущенко, якому інкримінують масштабні зловживання. Навколо його застави у 150 мільйонів гривень розгортається нове антикорупційне розслідування НЕАБУ – операція "Форест Гамп".
19 серпня 2026 року НАБУ та САП провели масштабні обшуки у нардепа від ОПЗЖ Вадима Столара, екснардепа Максима Микитася та вже звільненої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. "Сенс Банк" фігурує у справі як канал переказу коштів для внесення застави за Галущенка в обхід системи фінансового моніторингу.
У межах другої частини операції – "Феміда" – НАБУ оприлюднило плівки про масштабну рейдерську схему захоплення об'єктів нерухомості та інших активів. Фігурантів операції обвинувачують у створенні злочинної організації, заволодінні майном і легалізації коштів. Згодом Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи Максиму Микитасю – 30 млн грн застави або тримання під вартою. У вівторок, 25 серпня – суд визначив 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 20 млн грн для Ірини Мудрої.
"Сенс Банк" тимчасово відсторонив директора Департаменту фінансового моніторингу, заблокувавши йому доступ до корпоративної мережі та всіх банківських систем.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
