Окружний адміністративний суд Києва створив небезпечний прецедент, який може послугувати приводом для державних службовців, суддів та політиків не подавати обов'язкові електронні декларації.
На це вказує фундація DEJURE.
"Суддя Окружного адмінсуду Києва Руслан Арсірій дозволив своїй колезі, судді Київського адмінсуду Олександрі Брагіній подавати декларації не в електронній, а в паперовій формі. Цим рішенням НАЗК зобов'язано прийняти письмову декларацію Брагіної та вважати її такою, що належно виконала обов'язок декларування", – вказують юристи.
Вони уточнюють, що своє рішення слуга Феміди обґрунтував тим, що Брагіна не може заповнити електронну декларацію – нібито через відсутність у неї електронного підпису, від нього вона відмовилася у серпні 2019 року за "релігійними переконаннями".
"При цьому Олександра Брагіна – діюча суддя, яка щодня ухвалює десятки рішень та підписує їх електронним підписом. Однак, саме для декларацій використовувати електронний підпис суддя відмовляється за релігійними переконаннями", – вказують активісти.
У DEJURE таке рішення вважають вкрай небезпечним, адже воно "ламає усю логіку електронного декларування". Керівник організації нагадав, що Україна ще у 2016 році відмовилася від паперових декларацій і перейшла на електронні, які доступні для перегляду усім бажаючим на сайті НАЗК.
"Ця прозорість є ключовою особливістю декларування, дієвим способом запобігання корупції та громадського контролю статків чиновників. Надання можливості повернутися до паперових декларацій повністю перекреслює досягнення цієї реформи", – наголосив Михайло Жернаков.
Активісти вказують, що Окружний адмінсуд Києва проігнорував у своєму рішенні ч. 4 ст. 35 Конституції України, за якою "ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань". Також посилаються на рішення Європейського суду з прав людини.
"Більше того, є сумніви, що у Брагіної дійсно є такі переконання. До 2019-го вона подавала електронні декларації, а потім раптом вирішила, що її релігія це забороняє. У самому рішенні немає посилання на жоден доказ, що у судді дійсно є такі переконання і що декларування їм суперечить. Суд просто повірив позивачці на слово", – наголосили у DEJURE.
Представники Національного агентства з питань запобігання корупції ще можуть оскаржити рішення таке ОАСК.
Нагадаємо, у червні 2021 року Верховна Рада посилила відповідальність за недостовірне декларування.
