Сьогодні депутати ухвалювали кошторис, за яким ми з вами житимемо весь наступний рік. Не менш гаряче буде і в регіонах, коли місцеві депутати візьмуться за бюджети. І невідомо, чи зможуть новосформовані міськ- та облради порозумітися у фінансових питаннях. Бо новообрані депутати, яким ми довірили керувати в наших містах, поки що не визначилися, з ким їм дружити в сесійній залі.
І є навіть такі міста, де й досі не сформувалися місцеві ради. "Слуги народу" зараз намагаються отримати керівні посади в облрадах. Для них це хоч якась розрада, зважаючи на невтішний результат на місцевих виборах. Але вдається це їм не всюди. Десь із боєм, десь шукаючи підтримки серед друзів і ворогів. Через це в містах почали з’являтися досить дивні партійні союзи. Чого від них очікувати – у сюжеті "Підсумків тижня".
Із коаліційної бійки почалася робота новообраної Одеської обласної ради. Розбори влаштували неформальні союзники – "Опозиційна платформа – За життя", "Партія Шарія" та "За майбутнє". Вони блокували трибуну. Допомагати їм прийшли однопартійці з міської та Верховної Ради. Бо ТВК не зареєструвала ще всіх депутатів – бракує саме 9-ти від "ОПЗЖ" та "За майбутнє". Без них три партії не зможуть утворити більшість. Депутати виламали двері в коридор, потрощили столи з пультами для голосування. До зали навіть викликали поліцію. Депутатам від "Європейської солідарності" довелося голосувати спільно зі "слугами", аби облраду не очолив партієць проросійської "ОПЗЖ". Врешті обрали "слугу" Олександра Діденка. Такий самісінький сценарій "ОПЗЖ" готувала і в міській раді Одеси. Депутат Петро Обухов розповів, що більшість там у проросійських сил – "ОПЗЖ", "Партії Шарія" та партії "Довіряй ділам" міського голови Геннадія Труханова.
"Слуга народу" отримала 3 комісії та секретаря міськради. Та і "ОПЗЖ" отримали теж 3 комісії. Бо вони блокували початок сесії й могли зробити те саме, що вони зробили в облраді", – зазначив він.
Неспокійно і в Запорізькій облраді. Перше засідання затяглося до ночі. Про коаліцію домовилися представники "Слуги народу", Опоблоку та "Батьківщини". На посаду голови ради пропонували чільника облдержадміністрації Віталія Боговіна. Провладні депутати замість галочки чи хрестика у клітинці в бюлетені ставили свої номери від 1 до 43. Так хотіли відстежити, хто з їхніх союзників порушить обіцянки. Та домовленості провалилися – Боговіна не обрали. Засідання відклали.
"Не потрібно тягнути на себе ковдру, сваритися чи ставити ультиматуми. УДАР і "Європейська солідарність" отримали найбільше голосів, тому фактично є ядром ради", – заявив міський голова Віталій Кличко.
Кличко об'єднуватися з "Європейською солідарністю" не поспішає. Ще на етапі передвиборної кампанії він демонстрував, що йому не по дорозі з колишнім союзникам. Але без підтримки "Євросолідарності" доведеться шукати голоси у "Слуг народу" та "ОПЗЖ". З першими у Кличка складні відносини. Оглядачі кажуть, що мер під впливом голови президентського офісу. А от об'єднання з Опоплатформою вдарить по патріотичній репутації партії мера.
"Він намагатиметься тримати цю ситуацію максимально розмитою. Не буде чіткої більшості, будуть спроби балансування Кличка", – пояснила політична оглядачка, редакторка видання "Букви" Тетяна Ніколаєнко.
"Усі без винятку загальнонаціональні партії програли разом. Вони програли місцевим елітам", – наголосив директор політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін.
Місцеві еліти вплинули й на розподіл сил у Харківській міській раді. Тут більшість має блок Кернеса "Успішний Харків". Переобраний міський голова Геннадій Кернес подавав кандидатури на міські посади нібито онлайн із ліжка клініки "Шаріте", зокрема призначити секретарем міськради хотів свого соратника Ігоря Терехова. За це голосували спільно партійці його блоку "Успішний Харків", "Європейська солідарність", "Слуга народу" та "Партія Шарія". Водночас в опозиції несподівано опинилася партія Світличної, яка раніше була радше в союзі з Кернесом.
"Обрання виконкому сьогодні не може бути винесено, тому що харківський міський голова не набув своїх повноважень", – зазначив депутат харківської міської ради з блоку Світличної "Разом" Дмитро Булах.
"Більшість формується навколо мера. І чим далі місто від центра, буде сильніша тенденція, що мер визначатиме, хто буде в більшості", – уточнила Ніколаєнко.
У Чернівцях міська рада й досі не може зібратися. Третина депутатів ще не написала заяви про отримання мандатів. Новообраний міський голова Чернівців Роман Клічук від партії "Єдина альтернатива" говорить про штучні перепони й думає про коаліцію. У міськраді утворити політичний союз ЄСівці планують саме з його політсилою.
"Ми передбачаємо, що нас буде достатньо для того, щоб сформувати умовну більшість біля міського голови, який зайшов ідеологічно повністю з партією, створеною фактично з нуля", – зазначив депутат Чернівецької міської ради від "Європейської солідарності" Василь Максимюк.
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко оголошував опір карантинним вказівкам із Києва у травні. Тепер свою політику змінив.
"Я гаряча людина, але я щира людина, і я завжди буду пліч-о пліч стояти з патріотами, які захищатимуть нашу країну. Пане президенте, я хотів би вибачитися офіційно", – заявив він.
Прихильність партійців пропрезидентської "Слуги народу" йому знадобиться. До виконкому увійшли "За майбутнє", "Слуга народу", "Європейська солідарність" і "Черкащани". Із ними Бондаренко й хоче утворити неформальну коаліцію. А от у Львівській міській раді в мера коаліційну ініціативу забрали. Одразу після другого туру виборів "ЄС" та "Свобода" самі скликали сесію, ще до присяги Садового.
"Вони мали на це право за законом. Вони продемонструвало меру, що більшість йому не належить", – пояснила Ніколаєнко.
"Сформована неприродна коаліція. Ці політсили взяли на себе абсолютну відповідальність за господарську складову та ідеологічну складову Тернопільської області", – наголосив депутат Тернопільської обласної ради від "Європейської солідарності" Степан Барна.
Найбільші партії з представництвами в місцевих радах свою політику визначають по-різному. У "Голосі" запевняють, що не підуть у коаліцію із представниками проросійських сил.
"Ті вказівки, які ми даємо нашим депутатам, які зайшли у місцеві ради, аби вони при голосуванні будь-якому уважно дивилися кожне конкретне питання й ухвалювали рішення незалежно від того, хто його підтримує або не підтримує, а залежно від того, наскільки це питання відповідає інтересам громади", – зазначила нардепка від "Голосу" Інна Совсун.
"Слуги народу" планували мати свого голову в кожній обласній раді, але не вийшло. У партії кажуть, що домовлятися про союзи готові з усіма політсилами незалежно від ідеології. Єдина червона лінія – союз із корупціонерами.
"Місцеві партії не є ідеологічними, вони більше господарські й утворювалися навколо певних лідерів, які відомі в регіоні. І ці альянси визначаються історією цих лідерів, їх господарювання на місцях", – уточнив народний депутат від "Слуги народу" Олексій Жмеренецький.
Партії в регіонах в Україні розвинені слабко. Із виборцями працюють хіба що за кілька місяців до виборів. Люди знають лише окремих місцевих політиків. Експерти рахують, що близько 90% депутатів місцевих рад фактично безпартійні. До партій вступали лише на вимогу Виборчого кодексу, щоб потрапити до місцевих рад. Далі їхні погляди визначають часто не партійні інтереси.
"На всі групи та фракції в обласних, міських, районних радах мають абсолютний вплив місцеві еліти, місцеві групи інтересів. Відтак, поведінка тієї чи іншої фракції збігатиметься з поведінкою парламентської фракції цієї ж партії", – додав Замятін.
Першим серйозним тестом для місцевих рад стане голосування за бюджети. Це зазвичай потребує торгів між партійцями, бо зачіпає інтереси і місцевого бізнесу, і груп впливу.
Марія Писаренко, Богдан Танасійчук, Олександр Химич, "Час. Підсумки тижня"