Несподівано, на тлі всіх наших військових, суспільних, економічних та й політичних негараздів політичний істеблішмент загорівся обговорювати можливість дочасних парламентських виборів. Конституція каже, вибори  Верховної Ради призначають на 5-му році повноважень, тобто 2023-го. А це означає, нинішній парламент 9 скликання працюватиме трохи більше 4-х років. Виходячи з рейтингів, партія влади катастрофічно втрачає підтримку виборцями. І що далі - то вона ставатиме меншою. Відповідно, у Зеленського намальовується  маловтішна ситуація добути ще рік своєї каденції без монобільшості. Та й створення коаліції вимагає неабиякого політичного уміння. Тому у надрах його адміністрації і визріває план проведення дочасних виборів, із перспективою отримати якомога більше голосів у власній фракції. Рекорду минулих виборів, звісно, не досягнути, але вкупі з Довірою та За майбутнє, які працюють із партією влади в унісон, сподіваються отримати ще один карт-бланш. Але для цього потрібно звертатися до Конституційного суду, який би благословив кілька зАчіпок для такого плану. Конституційний суд, які відомо, паралізовано. Бо ж там не вистачає двох суддів за квотою президента. І що у цій ситуації готова робити влада аби досягнути свого – бачила журналістка "5 каналу" Ірина Сисак.

В основному законі йдеться: українці обирають парламент на 5 років. Не довше. А чергові вибори депутатів  Конституції завжди мають відбуватися останньої неділі жовтня, записано в Конституції. Того ж таки останнього 5-го року повноважень.

"Конституція дає чітку відповідь коли мають бути чергові парламентські вибори", – пояснює експертка з конституційного права центру політико-правовиx реформ Юлія Кириченко.

І ця дата – це осінь 2023-го. Тоді, згідно з Конституцією, нинішній парламент мав би завершити свою каденцію. Бо працювати нардепи почали у серпні 2019. Тепер рахуємо. Вже у серпні 2023-го відпрацюють рівно 4 роки. І 5-й рік повноважень розпочнеться вже з вересня.

"З 29 серпня 23 го року це вже буде 5-ий рік повноважень парламенту, якщо так рахувати, він у нас буде 4 роки і 3-4 місяці", – каже Юлія Кириченко.

І така скорочена каденція Ради з пропрезидентською зеленою більшістю, здається, не надто влаштовує владну верхівку. У парламентських кулуарах заговорили: слуги дату чергових виборів захочуть змінити і затриматися у депутатських кріслах до 2024. Причин цьому є декілька. Перша – низькі рейтинги "Слуги народу".

"Зараз всі опитування показують що рейтинги "слуг" впали, умовно кажучи 20%, а були 43% за партійними списками, вони ділять 1 і 2 місце з ЄС, це означає що кількість слуг скоротиться вдвічі і точно у них не буде монобільшості", – каже професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

У такому зеленим депутатам доведеться створювати коаліцію і призначати, як-не-як, опозиційний уряд. В результаті, Володимиру Зеленському доведеться завершувати свою каденцію з нелояльною Радою та без "свого" уряду. Адже президентські вибори відбудуться лише навесні 2024-го.

"Зеленський звичайно він би хотів щоб спочатку були президентські, бо станом на зараз у нього найвищий рейтинг. Якщо президентські вибори на них переміг президент, і йдуть парламентські то партія президента вона має фору", – вважає Олексій Гарань.

Аби відтягнути парламентські вибори, провладні депутати можуть знайти юридичну зачіпку і трактувати норму Конституції про 5-річну каденцію – буквально. Як правильно читати основний закон, розтлумачити може лише Конституційний Суд. До нього мають звернутися щонайменше 45 депутатів.

"Не чув поки про формалізацію такого звернення. Не готовий підписувати таке звернення. Ми не маємо іншого механізму крім як роз'яснення КСУ", – каже перший заступник голови Верxовної Ради Олександр Корнієнко. 

Так вважає і президент Володимир Зеленський.

"Є питання тлумачення Конституції. Я вважаю, що депутати звернуться до КСУ, якщо вони захочуть. І КСУ повинен відповісти", – каже президент Володимир Зеленський.

Але поки що у суді – затяжна криза. Минулого тижня Володимир Зеленський намагався призначити за своєю квотою 2 суддів, але КСУ відмовився приймати їхню присягу. Бо вакансій насправді немає.

"Я переконана якби минулого тижня КСУ би привів до присяги 2 суддів Зеленського якби зараз КСУ за сценарієм Банкової був упакований суддями від Зе, то уже б цього тижня, до кінця року так точно, слуги би подали це подання, зараз вони в розгубленості не розуміють яке буде рішення КСУ", – вважає Ірина Геращенко, співголова фракції "Європейська солідарність".

Ситуація може змінитися в 2022-го, коли у декотрих суддів закінчиться термін повноважень, тоді владі буде простіше завести своїх, а відтак, отримати лояльне рішення і щодо перенесення виборів. Українська історія знає чимало таких випадків.

"Наприклад 3 строк Кучми, наприклад Янукович в 2010 зміна Конституції, Порошенко просив розтлумачити що таке чергова наступна сесія при зміні конституції", – пояснює експертка з конституційного права центру політико-правовиx реформ Юлія Кириченко. 

"Ми знаємо, що наш конституційний суд це самий Конституційний суд в світі і що він часом приймає такі політичні рішення", – вважає Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії.

Для ухвалення рішень ще є час. До виборів щонайменше 2 роки. І дискусії про різночитання Конституції за межі кулуарів Верховної Ради і кабінетів Банкової поки що не вийшли.

"Ми залишаємося в правовій реальності, яка там є щодо виборів в 23 році", – каже Олександр Корнієнко.

Ірина Сисак, Олексій Іванченков, "5 канал"

Нагадаємо, 26 листопада Володимир Зеленський призначив двох суддів до Конституційного Суду України. Проте КСУ відтермінував приведення до присяги Оксани Грищук і Олександра Петришина. Відповідну постанову судді ухвалили під час засідання у вівторок, 30 листопада.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.