Чи наважиться Росія на широкомасштабну війну проти України? Що фіксує розвідка та коли чекати ескалації? Про це у парламенті звітував новопризначений міністр оборони Олексій Резніков. В опозиції ж виникло чимало запитань до чільника відомства. Зокрема, чи готова українська армія протистояти в такому конфлікті? Про запитання депутатів та відповіді міністрів дізнавалася журналістка "5 каналу" Ірина Сисак.
Коли Росія може піти в наступ та наскільки готове українське військо дати відсіч? Про це у своєму першому звіті депутатам розповів нещодавно призначений міністр оборони.
Місяць як на посаді, Олексій Резніков прийшов до парламенту зі звітом. У напівпорожній залі доповідає про обороноздатність країни. Депутати запросили, бо занепокоєні численними повідомленнями про скупчення російських військ на кордонах. Бентежить нардепів і ризик повномасштабного вторгнення.
Міністр оборони підтверджує, інформація української розвідки збігається з повідомленнями міжнародних партнерів. Росія концентрує сили в анексованому Криму та на східних кордонах. За даними Резнікова, на підходах до України перебуває 41 батальйонно-тактична група – у повній бойовій готовності.
"Сумарна кількість військ на території РФ, а також на тимчасово окупованих територіях, які можуть бути задіяні до ескалації, сьогодні оцінюється в 94,3 тис. осіб. В Росії стартував зимовий навчальний період, противник розпочав навчання поблизу України, активізував розвідку, перевіряє зв'язок", – заявляє міністр оборони Олексій Резніков.
Міністр запевняє, наша розвідка тримає ситуацію під контролем і пильно спостерігає за маневрами ворога. Допомагають і міжнародні партнери. Водночас Рєзніков констатує, що ймовірність ескалації є!
"Найбільш вірогідним часом досягнення готовності для ескалації буде кінець січня, ескалація є вірогідним сценарієм, але не обов'язковим, наше завдання відвернути його. Шлях умиротворення агресора не розглядається, у разі потреби Україна дасть відсіч", – каже Резніков.
Але чи вистачить на армію коштів – запитує опозиція. Мовляв, бюджет на безпеку та оборону на 2022-й заклали недостатній.
"Чому цей бюджет не було збільшено в рази, розуміючи повномасштабне вторгнення РФ? Ми розуміємо, що це загроза №1, щоб їй протистояти, потрібні кошти, потрібно закуповувати зброю, при необхідності мобілізовувати особовий склад", – каже нардеп "Голосу" Роман Костенко.
І тут у фракціях меншості цікавляться зарплатами військовослужбовцям. З огляду на й без того рекордну суму на безпеку та оборону, з нового року оплата праці воїнам значно не збільшиться.
"Сьогодні в середньому солдат отримує 10 200, а середня мінімальна можливість – заробляти 14 300. Моє завдання – на третину збільшити, але треба плюс 18 мільярдів, їх у бюджеті немає", – пояснює Резніков.
Інше питання – державне оборонне замовлення. Цьогоріч із його ухваленням значно затягнули. Чи добре озброєна армія та чи використали всі кошти на 2021, питають депутати. Міністр зізнається, з виконанням відстають, понад 3,5 мільярди і досі не освоєні.
"У якому стані? Як ви його оцінюєте? Скільки нових контрактів було укладено? Скільки в процентному відношенні виконується?" – питає Ірина Фріз з "Європейської Солідарності".
"На 85% за зобов'язаннями вже виконано оборонного замовлення, залишилося 4 банківські тижні, за які ми плануємо закрити повністю всі плани, які закладені в ДОЗ", – каже Резніков.
Захиститися від ворога має допомогти не лише зброя, а й стіна. Її уряд планує зводити вздовж кордону з Росією та Білоруссю. З боку останньої – ще й загроза вторгнень мігрантів. Скільки грошей виділили в бюджеті на захист кордону – цифри в опозиції та Кабміну не сходяться.
"Денис Монастирський казав, що для облаштування кордону йому треба на рік 17 мільярдів грн, натомість у бюджеті закладено 900 мільйонів. Чи вважаєте ви цю суму достатньою і де знайдете гроші на облаштування кордону?" – запитує народний депутат "Голосу" Сергій Раxманін.
"На наступний рік передбачено 17 мільярдів гривень, в 22-му буде фінансуватись інженерне облаштування кордону з РФ та республікою Білорусь", – переконує прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
"Мені здається, що треба готуватися до будь-якого сценарію, це завжди треба робити, ми воюємо 8 років, але не треба зараз нагнітати", – пояснює голова фракції "Слуга народу" Давид Араxамія.
Минулого разу, весною, коли російські війська також концентрувалися біля українських кордонів, напруга спала після зустрічі американського та російського президентів. Такі прогнози й нині. Росія вже анонсує розмову Путіна з Байденом онлайн на 7 грудня. У США поки цієї інформації не підтвердили.
Ірина Сисак, Юрій Усік та Олексій Тищенко, "5 канал"
Як відомо, розвідка США відкрила плани Росії щодо можливого вторгнення в Україну, яке, припускають, може трапитися на початку 2022 року. Мовиться про ймовірну атаку з окупованого Криму або через кордон із Росії, або через Білорусь.
