У Парламентській асамблеї Ради Європи закликали уникнути дискримінації нацменшин та масового закриття іншомовних шкіл. Натомість українська делегація переконувала: навчання в школі лише мовою нацменшин потому створює випускникові лише перешкоди під час вступу до українських університетів.
Рекомендації щодо закону "Про освіту" в ПАРЄ сьогодні ухвалили більшістю голосів. Обговорення тривали дві години, й доповідачі не обтяжували себе зайвими церемоніями. Особливо відверто демонстрували невдоволення українським законом ініціатори дебатів – делегати з Угорщини та Румунії. Дипломат останньої демонстративно розірвав текст промови.
Інші твердили: суперечки щодо закону – зовсім не привід називати невдоволених "прихильниками Кремля".
"Ми не хочемо, щоб країни, які завжди підтримували євроінтеграцію України, зараз називали ворогами чи друзями Кремля. Звісно, всі громадяни країни повинні розмовляти державною мовою. Ми – за рівноправ’я та демократію. Україна повинна поважати міжнародні обов'язки. Запроваджувати монолінгвальну освіту – це неправильний підхід. Близько 50 тисяч громадян України в Румунії можуть отримувати освіту рідною мовою, і при цьому вони лояльні громадяни своєї країни", – заявив депутат ПАРЄ від Румунії Тітус Карлотеан.
Угорці та румуни виступили проти ідеї змішаного навчання, за якою частина предметів викладаються українською, частина – мовою нацменшин. Українські делегати переконували: норми нового закону навпаки, покликані полегшити представникам нацменшин вступ до українських вишів і збільшити їхню конкурентоспроможність на ринку праці.
"60% представників нацменшин, які успішно склали тести з математики та історії України, провалили іспит з української, який є обов'язковим для вступу до університетів. І вони не можуть отримати вищу освіту. Закон про мову має дві основні ідеї: право говорити і навчатися рідною мовою і водночас – обов'язок знати державну мову. На жаль, ця дискусія базується на політичних питаннях, а не на нормах закону. Україна готова до компромісів. Але мені б не хотілося, щоб ці дебати призвели до тиску на Венеційську комісію", – пояснює голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв.
Найбільше дорікали тим, що Київ не дочекався висновків Венеційської комісії і не порадився з представниками нацменшин. Зрештою, саме такі рекомендації й ухвалили в підсумковому документі – 82 голоси за, 11 проти, 17 – утрималися.
Варвара Міранкова, "5 канал"