"Нормандська четвірка": чи є майбутнє в дипломатичного врегулювання війни на сході України та що зміниться після Меркель

"Час за Гринвічем" 5 канал
За сім років постали нові геополітичні обставини

Рівно місяць тому 12 жовтня відбулися телефонні розмови Еммануеля Макрона та Анґели Меркель із Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. Тоді ж з'явилася інформація про проведення зустрічі "нормандської четвірки" на рівні глав МЗС. Планували провести за кілька тижнів, але минув місяць. І тепер зрозуміло, що найближчим часом ніякої зустрічі не буде. У Москві вустами Лаврова відверто заявили: не бачать сенсу у цих перемовах. Вже традиційно Кремль звинувачує Україну у небажанні врегульовувати ситуацію. Хоча не хоче миру саме РФ, яка й надалі підтримує і військами, і озброєнням терористичні "ДНР" та "ЛНР".

Ми щодня фіксуємо порушення Мінських домовленостей російськими найманцями. І, на жаль, досі чуємо про загиблих та поранених серед українських захисників. Натомість, Москва традиційно відхрещується: ми не є стороною процесу, і не хочемо зустрічатися у "нормандській четвірці". Та от не тільки в Києві, а й в Берліні та Парижі саме Росію називають безпосереднім учасником конфлікту. Говорять про це і у Варшаві, і в Вашингтоні. То може потрібно змінювати "нормандську четвірку"? І якою вона буде без канцлерки Ангели Меркель, яка не боялася заперечити Путіну. А ще й підсолити його життя санкціями. Про незрозумілі перспективи переговорів далі розповість журналістка "5 каналу" Марія Писаренко для програми "Час за Гринвічем".  

За столом переговорів уже вкотре спробують зібратися Київ – Берлін – Париж – Москва. Це "нормандська четвірка" – міжнародний формат переговорів щодо миру на Донбасі. Німеччина і Франція там працюють рефері і стежать за домовленостями України та Росії, аби не залишати Київ із Кремлем наодинці. Востаннє глави чотирьох держав збиралися у грудні 2019 року. Міністри – торік у листопаді. Прогресу поки що немає. Але тепер намагаються зустрітися знову.

"Російська сторона залишається єдиною відповідальною за затримкою "нормандської четвірки". Під питанням час та рівень проведення наступних зустрічей в Нормандії", – сказав прессекретар президента України Сергій Никифоров.

Після телефонної розмови Меркель, Макрона та Зеленського у жовтні домовилися влаштувати зустріч глав МЗС найближчими тижнями. Росія відмовилась і назвала запрошення України потоком свідомості.

"Слова Лаврова – це просто плювок в обличчя Франції та Німеччини", – наголосив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. 

Урешті узгодили – 11 листопада. Москву запросили. І знову – відмова. Цього разу міністр закордонних справ Росії послався на щільний графік. А ще каже, сторони не прочитали їхньої пропозиції фінального документа. Французькі дипломати кажуть, це брехня. Прочитали, а тому й запрошують обговорити його наживо. У Кремлі знову знайшли відмовку.

"Париж і Берлін, схоже, більше думають про підвищення власного профілю на міжнародній арені або, є ще одна версія, хочуть забезпечити алібі Київському режиму", – сказала речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова.

Цитувати речницю російського міністерства закордонних справ раптом заходилися і переговорники на засіданні Мінської тристоронньої контактної групи.

Тренд – усунутися з переговорів. Розуміє це і нова міністерка реінтеграції окупованих територій. У Кремлі її вже звинувачують у зриві домовленостей. Хоча сама Верещук на жодному засіданні ще не була. І визнає, нині у переговорах Росія блокує всі питання – крім проведення виборів в ОРДЛО.

"Коли ми говоримо про гуманітарний аспект, ми не починаємо про політичний – про вибори на Донбасі, бо до них ще дуже далеко", – сказала міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.

Домовитися у тристоронній контактній групі вдалося лише про допуск міжнародної місії МАГАТЕ для контролю за станом шахти "Юнком", на якій Донеччина ще у сімдесятих відчула підземний ядерний вибух. А ще говорили про відкриття КПВВ "Станиця Луганська". Та Росія і далі намагається вийти з переговорів і примусити Україну говорити напряму з бойовиками. Завалює українську делегацію документами, у яких називає псевдореспубліки "самостійними". А ще відмовляється говорити про безпеку місії ОБСЄ на окупованій території.

"Росія – член ОБСЄ, ні псевдореспубліки, ні Луганськ чи Донецьк не є членами. Це все спрямовано на те, щоб Росія самоусунулася від будь-яких обов'язків", – зазначив представник Донецька у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України Сергій Гармаш.

У європейських столицях перейматися питаннями миру у Східній Європі поки що не поспішають. Там є справи нагальніші – зміна влада. У Німеччині вже триває, у Франції невдовзі почнеться. А тому поки що в хаті старшого немає, Росія цим користується і диктує свої умови.

Та от раптом зі сходу постукали. Потік біженців на кордоні Білорусі з Польщею змусив реагувати, зокрема Францію та Німеччину.

"Меркель вже двічі зателефонувала Путіну за два дні. Напруження росте", – наголосив кореспондент Frankfurter Allgemeine Zeitung Герхард Гнаук.

Канцлерка закликала припинити гібридний тиск на Європейський Союз. І водночас згадала про Україну. Закликала Путіна просувати переговори у "нормандській четвірці"для виконання Мінських угод. У Європі розуміють: Кремль може піти далі, а мігранти – лише просто димова завіса.

"Чому такий шум? можливо Росія наприклад планує якісь інші дії, наприклад в іншому регіоні проти України, і щоб це трохи прикрити", – підсумував німецький журналіст, кореспондент Frankfurter Allgemeine Zeitung Герхард Гнаук.

Та Ангела Меркель уже йде з посади. Вона поки що в статусі виконувачки обов'язків канцлера. І поступово прощається з європейськими колегами.

Ангела Меркель
Ангела Меркель5 канал

А в грудні в Німеччині очікують побачити нового канцлера. Це вже майже точно буде Олаф Шольц – кандидат від Соціал-демократів. Зібрати "нормандську четвірку" до цього моменту хочуть встигнути в Офісі президента.

"Зустріч же не про те, щоб поговорити, а про те, щоб виконувати те, про що домовилися. Якщо Меркель нема, то хто буде виконувати? Меркель була двигуном "нормандської четвірки". Хто буде тепер двигуном? Олаф Шольц ніколи не займався зовнішньою політикою", – сказав ністр закордонних справ України (2014-2019) Павло Клімкін. 

Від самого початку для повернення Донецька та Луганська до складу України Київ заручився підтримкою не лише європейських партнерів. У Норманді обмежилися двома країнами – Німеччина і Франція. Але зараз стає зрозуміло – останній шанс вплинути на європейський партнерів є у Вашингтона.

Про ідею долучити США до "нормандської четвірки" Володимир Зеленський заговорив ще у 2020 році. На зустрічі з Джо Байденом у вересні уже запропонував новий формат, відмінний від "Норманді". Та от у щойно підписаній Хартії стратегічного партнерства таких положень не існує. США Україну не залишає, але й у Норманді не піде.

"Ми продовжуємо підтримувати деескалацію на сході України та дипломатичне вирішення конфлікту", – зазначив Державний секретар США Ентоні Блінкен.  

"Сполучені штати зайняли дуже просту позицію, Україну не здаємо, як написано в Хартії, друга. Але вони не будуть вкладатися в цю історію з доєднанням до "нормандської четвірки". Оскільки історія "нормандської четвірки" – це не є історія успіху. Німці і французи займають обережну позицію. Світ навколо міняється, і у нас має бути своя гра в цьому світі", – зазначив міністр закордонних справ України (2014-2019) Павло Клімкін.

Ексміністр пригадує, як уперше лідери України, Франції, Німеччини та Росії зустрілися ще у червні 2014 року – у французькому містечку Бенувіль. За рік уже на третій такій зустрічі і підписали Мінські угоди – головний документ про те, як завершити війну. Відтоді змінилися двоє учасників – президенти Франції та України. Невдовзі піде і третій – німецька канцлерка. За сім років постали й нові геополітичні обставини. Незмінним залишилося одне. Війна на українському Донбасі.

Війна
Війна5 канал

Читайте також: які перспективи української оборонної промисловості та чому панікує Росія.

Марія Писаренко, Іван Лємєхов, "Час за Гринвічем"

Попередній матеріал
Різьбяр ікон та фермер із простреленими колінами: історії українців, яких криза спонукала докорінно змінити своє життя
Наступний матеріал
Міграційні ігри на кордоні Польщі та Білорусі: чого домагаються Путін і Лукашенко
Loading...