Верховна Рада
Верховна Рада 5 канал

Місцеві вибори будуть, а укрупнення районів – під питанням: як коментують рішення депутати

Читайте по-русски
Два дні під стінами Верховної Ради імпровізовані концерти, люди зі всієї України з'їхалися, щоби протестувати проти укрупнення районів

Укрупнення під питанням. Проєкт постанови щодо зменшення у чотири рази кількості районів в Україні парламент зняв із розгляду. "Слуги народу" визнали – районування викликало суспільний резонанс і обурення. Обіцяють дослухатися до думок українців. А вони під стінами парламенту сьогодні мітингували саме проти ліквідації районів. Тож чому люди вийшли на мітинг і через що опозиція називає укрупнення районів адміністративним хаосом – кореспондентка "5 каналу" Леся Головата розкаже.

Другий день під стінами Верховної ради імпровізовані концерти. Люди зі всієї України з'їхалися, щоби протестувати проти укрупнення районів.

Першими приходять, останніми йдуть. У перервах між піснями – розмови про децентралізацію. Уряд хоче з 490 районів зробити 129. У кожному повинні мешкати щонайменше 150 тисяч людей, а ключові населені пункти мають бути віддалені щонайбільше на 60 кілометрів від центру району. Але так само, як гуцули вирізняються вбранням із-поміж інших протестувальників, і живуть в особливих умовах – 900 метрів над рівнем моря. У найвисокогірнішому районі – Верховинському. Людей мало, відстані – далекі.

"Якщо зараз нас приєднають до Косівського району, це треба буде людям добиратися від півтора до 5 годин до адміністративного центру. Доріг немає", – говорить Іван Шкіндюк, голова Верховинської районної ради.

Спершу – дороги та інфраструктура, згодом – розширення меж Верховинського району. Цього вимагають гуцули.

"У нас є більше тисячі кілометрів комунальних доріг. Комунальних доріг. Це нереально зробити ані за рік, ані за два. Це треба великі капіталовкладення", – розповідає Іван Шкіндюк, голова Верховинської районної ради.

Не менше страхів і в мешканців низинних районів. Зокрема, 180 міст обласного значення та обласних центрів запланували приєднати до районів, а це означає – позбудуться 90% доходів.

"Замість Переяслава стали Бровари і Бориспіль. Два міста на лівому березі. А деякі населені пункти, які знаходяться за Переяславом на схід, вони майже за 200 кілометрів від районного центру Борисполя", – говорить Микола Шабінський, мешканець міста Переяслав Київської області.

До велелюдних голосів із вулиці депутати дослуховуються. "Слуги" виправдовуються. Причину протестів, зокрема, вбачають у поганій комунікації. Через карантин два місяці наради проводили онлайн, а зв'язок не завжди був добрим.

"Інша причина – це вплив та втручання місцевих еліт. Через нове районування місцеві еліти – голови райрад втрачають свій вплив на території. Тому, звісно, вони накручують людей, провокують їх на протести", – вважає Віталій Безгін, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою профільного комітету ВРУ.

Решта фракцій, як і їхні виборці, за адміністративний хаос критикують уже уряд. Повноваження районів – не виписані, префекти не запроваджені. Ані райради, ані райдержадміністрації не ліквідовані. Та і стригти під одну гребінку райони в Центральній Україні та в Карпатах не припустимо.

"Якщо ви подивитеся на реформу місцевого самоврядування в Польщі, то там невеличкі гірські повіти всі залишилися. Там є міста-повіти. Натомість не можна собі уявити, щоби був якийсь керівник району, який був би керівником міста мільйонника, а над ним буде ще керівник області, який буде ним керувати. Звичайно, не можемо цього допустити", – говорить Микола Княжицький, народний депутат, "Європейська солідарність".

"Райони – це інфраструктура. В районах є суди, лікарні, відділення поліції, державні структури. Яким чином, скільки їх буде, де вони будуть скорочуватися, де вони будуть об'єднуватися, як буде поширюватися юрисдикція – всього цього немає. Це домашнє завдання, яке треба було виконати перед тим", – каже Сергій Рахманін, голова фракції "Голос".

"Якщо буде проголосоване антиконституційне рішення про ліквідацію районів – 490 в країні, ми звернемося до Конституційного Суду. І отримаємо рішення. Ми не дамо вам руйнувати Україну. Тимчасові абсолютно бездарні депутати на чолі з вашим бездарним президентом", – каже Юлія Тимошенко, лідерка фракції "Батьківщина".

Через брак голосів цю постанову знімають із розгляду. А от іншу, в якій уже виправили антиконституційну норму, про призначення чергових місцевих виборів 25 жовтня – ставлять.

Рішення ухвалюють конституційною більшістю.

"Що ми читали в телеграм-каналах? Місцевих виборів не буде. "Слуга" їх відмінила. Тому що в них немає рейтингу, абощо. Місцеві вибори будуть", – наголошує Олександр Корнієнко, перший заступник голови фракції "Слуга народу".

Українці обиратимуть міських голів, а також депутатів місцевих рад усіх рівнів. У Донецькій та Луганській областях – не буде виборів до облрад. На тимчасово окупованих територіях вибори можна провести лише після роззброєння, демілітаризації та реінтеграції за стандартами ООН.

Леся Головата, Валентин Стрельцов, Едвард Белінський, "5 канал"

Попередній матеріал
В Євросоюзі закликали Росію взяти на себе відповідальність за вбивство медика на Донбасі
Наступний матеріал
"Не чіпай мову": під Верховною Радою відбувається акція проти мовного закону Бужанського
Loading...

У "Слузі народу" пояснили, чому відкликали документ про новий поділ районів

На вимогу "ЄС" постанову про реформу районів зняли з порядку денного у ВР – Княжицький

Комітет Ради врахував правки "Голосу" в постанову про місцеві вибори – які саме

Рада визначилася з датою проведення місцевих виборів

Верховна Рада проголосувала за комісію, яка обиратиме керівника ДБР, а для САП – не змогла

Мовний омбудсман виступив проти скандального закону Бужанського і пояснив, які загрози він несе