Верховна Рада України
Верховна Рада України Shutterstock

Кадрові ротації, бюджет і закон про деолігархізацію – якими будуть головні теми нового політичного сезону

Читайте по-русски
У порядку денному вже є низка питань, які мають бути розглянуті негайно, бо вони ініційовані президентом

На новий політичний сезон у порядку денному вже стоять законопроєкти з позначкою "негайно" та "важливо", бо вони від президента. У списку закон про деолігархізацію, закон про СБУ, яким спецслужбу планують позбавити всіх не властивих їй функцій. Ну і, звісно, бюджет. Але поруч із цим парламент уже втягується в чергову перетряску урядовців, і скільком готують урочисті проводи – не зрозуміло. А є ще нагальні проблеми, такі як COVID, регіональна політика, міжнародні та безпекові виклики – що з ними? Чи буде продовжена реформа децентралізації, що з Конституційним Судом та загалом із подоланням корупції?  Чи будуть ці питання на порядку денному, чи тільки те, що викликає миттєвий піар-ефект – розбиралася парламентська кореспондентка "5 каналу" Марія Писаренко.

"Українці часто доводили людству, що все можливо", – заявляв президент Володимир Зеленський.

Усе можливо і в українській політиці. Свій третій політичний сезон у кріслі президента Володимир Зеленський починає з повною владою в руках. У Раді монобільшість, а в Кабміні всі міністри – свої. Та схоже, у цьому серіалі готують нові повороти сюжету.

"Планується три-чотири кадрових заміни. Але ми не будемо їх анонсувати наперед, тому що це може нашкодити певному міністерству", – анонсував Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу".

Про землетруси в Кабміні говорять іще з кінця попередньої сесії парламенту. Мовляв, деякі урядовці не справляються. У кулуарах називають і прізвища. Звільнити у провладній фракції хочуть міністра оборони Андрія Тарана. Вважають, недопрацьовує і міністерка соцполітики Марина Лазебна. Питання є й до міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського. 

"Дуже б хотілося, хоча б коли ми будемо його звільняти, зрозуміти, чим він займався цей весь період, і навіщо це міністерство, яке так і не створили по промисловості", – заявив голова фракції "Голос" Ярослав Железняк.

Та крім цих трьох прізвищ, які звучать ще з кінця попередньої сесії, говорять під куполом і про чільника Мін'юсту.

"Є питання до пана Малюськи, він зараз підвішений, люди, які з ним зустрічалися, кажуть, що він не в дуже хорошому настрої. Але ми впираємося в запитання: а хто замість цих чотирьох?", – каже політичний оглядач Роман Кравець.

Про це вперто мовчать "слуги народу". В опозиції припускають, потенційні заміни ще шукають на Банковій.

Кабінет Міністрів за Конституцією – самостійний і вищий орган виконавчої влади. Керується він указами президента і постановами Верховної Ради. Натомість останнім часом його намагаються перетворити на іграшку в руках Офісу президента. А в цьому ляльковому будинку постійно змінюють дійових фігур, аби виконували забаганки Банкової.

"Безголосий Шмигаль, людина, яка не представляє окрему гілку владу, є безініціативний. Він не сам підбирає, але погоджує тих міністрів, які є слухняними і будуть виконувати рішення, які їм формують в Офісі президента", – заявляє Ніна Южаніна з "Європейської Солідарності".

Політичні оглядачі кажуть, із відставкою вічного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Зеленський позбавився останнього посадовця не зі своєї команди. Тепер уся влада – під його впливом. Від літа говорять і про можливу заміну спікера. Бо чинний Дмитро Разумков надто незалежний від Банкової. Сам він іти не збирається. А ще не бачить підстав для розпуску Ради.

"Мені моя робота подобається, я сподіваюся, добре її виконую. З'явиться можливість, якщо буде виконана одна з трьох норм, достроково припинити повноваження Верховної Ради. Станом на сьогодні жодна з норм не виконана", – зазначив Дмитро Разумков.

Він для депутатів монобільшості й далі – маяк у голосуваннях, за підрахунками громадянської мережі "ОПОРА".

"Коли спікер використовує фразу "прошу підтримати та проголосувати", у 95% випадків 226 голосів знаходиться. Ті рішення, в яких зацікавлена політсила, яка зараз при владі, президент і уряд знаходять голоси для ухвалення цих законопроєктів, особливо ті, які були в передвиборчій програмі президента", – каже аналітик громадянської мережі "ОПОРА" Анатолій Бондарчук.

Чи вистачатиме монобільшості голосів за нові призначення – теж питання. Аналітики рахують, менше ніж у чверті випадків за ці два роки фракція "слуг" ухвалювала рішення сама. Зазвичай голосують спільно – іноді й з принциповими опозиціонерами. Найчастіше президентських депутатів підтримують колеги з групи "Довіра" та нардепи з "Голосу". За ринок землі допомогла голосами "Європейська Солідарність", а за великий герб – "За майбутнє" та  "Батьківщина".  

"У нас опозиція не монолітна. В нас насправді багато партій заявляють про опозиційність, але ряд законодавчих ініціатив підтримують", – пояснює аналітик громадянської мережі "ОПОРА" Анатолій Бондарчук.

Так, схоже, буде і цього сезону. На кону ключові закони – про олігархів разом із податковими змінами. Там парламент знову завалили поправковим спамом.  

"Ще раз попереджаємо опозицію, що ми будемо жорсткіше ставитися до чітінгу. І в нас розроблені інструменти протидії", – попереджає Олександр Корнієнко, голова партії "Слуга народу".

Новий розподіл інтересів під куполом може показати голосування за бюджет на наступний рік. 

"З Верховної Ради нікуди не поділися депутати-мажоритарники, то вони вочевидь вимагатимуть збереження фінансування для своїх округів", – каже директор політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін.

А там у регіонах президент теж намагається тасувати карти. За останній рік не раз звільняв і призначав голів обласних адміністрацій, які не пропрацювали і пів року, як-от голова Харківської ОДА.

"Призначаються люди, які в принципі не мають розуміння, хто вони і для чого йдуть. Головне, щоб відповідали баченню керівного органу, яким є Офіс президента. З одного боку, оточення президента хоче бачити свою вертикаль, якої немає в Конституції. З іншого боку, регіональні керівники хочуть розуміти, до якої межі вони повновладні", – зазначає директор політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін.

Примусити до дружби міських голів Банковій поки не вдалося. До коаліції лояльних до центральної влади міських голів – Конгресу місцевих та регіональних влад – представники опозиційної Асоціації міст переходити поки не поспішають. А конфлікти центру і регіонів знову можуть загострити нові карантинні обмеження з Києва. Політики і політичні оглядачі доходять висновку: баланс сил у державі за останній рік хитнувся у бік Офісу президента. Та осінні зміни торкнуться і його. 

"Під питанням пан Смирнов – заступник голови Офісу. І я так бачу, що зараз ні, але пізніше почнуться проблеми в Кирила Тимошенка. Андрій Єрмак, я не знаю, як йому це вдається, але він дуже талановито всіх відсуває від президента", – пояснює політичний аналітик Роман Кравець.

Та от вибудовують монополію влади призначені, а не обрані народом. А це, кажуть політичні експерти, означає – владу збирають у своїх руках ті, хто політичної відповідальності за ці рішення за посадою не несе. 

Марія Писаренко, Артур Волосов, Євген Школьнік, "5 канал"

Попередній матеріал
Проблема у Вітренку: члени наглядової ради "Нафтогазу" пояснили, чому йдуть у відставку
Наступний матеріал
У Києві судитимуть жінку за виготовлення і розповсюдження порнографії за участю 5-річної доньки
Loading...

Нова хвиля "вагнергейту" – як у Верховній Раді реагують на розслідування CNN про спецоперацію

Разумков не виключає узгодження дій міністрів з президентом Зеленським

На підготовку треба понад 82 млн грн: перепис населення відбудеться у 2023 році

"Слуги народу" не голосуватимуть за звернення до Конгресу США – включення

Рада ухвалила закон про віртуальні активи та легалізувала криптовалюту

Депутати повернулися з відпустки – як пройшов перший день у Верховній Раді після тривалої перерви