Гетьман Іван Мазепа та 17-річний цар: як Петро I встромив зрадницький ніж у спину Україні

Росія ніколи не дотримувалася слова. Це підтверджує той факт, що дружба між молодим Петром I та поважних літ Іваном Мазепою переросла у війну через зраду монарха

Цього дня 1687 року Іван Мазепа здобув булаву гетьмана Лівобережної України. Від часів правління Івана Мазепи і до сьогодні, "мазепинцями", у зневажливому значенні, називають тих, хто мав відношення до національно-визвольного руху українців. Сьогодні статус сепаратизму і зради Росія висловлює до українофілів ярликом "бандерівець" також у негативному значенні. Втім, Іван Мазепа прославився як гетьман, який підняв Україну як в економічному, так і в культурному аспектах.

Розквіт українських земель після Руїни

Метою Івана Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель: Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя, Слобожанщина та Ханська Україна. З часів гетьманства Богдана Хмельницького Україна пережила період Руїн. Території козацького війська розпадалися, сама держава зазнавала краху як економічного, так і культурного. З приходом до влади Івана Мазепи з'явилася говірка: "Від Богдана до Івана не було Гетьмана". А все тому, що Мазепа таки підняв на той час Україну.

Військо Запорозьке

Іван Мазепа наладив торговельні зв'язки з Кримом та Чорноморсько-Дунайськими країнами, а також між півднем та північчю всередині країни. Крім того, гетьман розвивав промисловість: будував рудні, селітряні заводи та ковальські цехи. Селянство, яке тоді становило більшість населення України, мало чималі земельні угіддя та відігравало важливу роль у соціально-економічному житті Гетьманщини.

Україна за часів Івана Мазепи зазнала також і великого розвитку в культурі: освіті, науці, мистецтві та літературі. Гетьман був меценатом культурних починів і будов в Україні. У добу Мазепи відроджується Київ як духовний центр України. Тоді ж розвивається українське бароко – західноєвропейський стиль із національним українським колоритом, який тоді вплинув і на архітектуру, і на образотворче мистецтво.

Постарілий гетьман і молодий монарх

Через кілька років, як 50-літній Іван Мазепа став гетьманом, на трон Російської імперії зійшов 17-річний Петро I. Гетьман постійно давав йому поради щодо походів на османів і татар, а також у справах Речі Посполитої. Між Мазепою і Петром I зав'язалася тісна особиста дружба. Козаки зауважували, що цар вірив Гетьману більше ніж собі, а в Москві стверджували, що Іван Степанович Мазепа – найвигідніший і найкорисніший гетьман для царя, якого раніше не було.

Українські козаки

1708 року Василь Кочубей та Іван Іскра подали Петру I донос із 25 статей на Мазепу, але цар тоді не повірив і наказав стратити донощиків. Серед статей були такі як:

  • 8 стаття. 28 травня сербський єпископ Рувим говорив, що гетьман журився і жалівся йому, що государ Україну обтяжує.
  • 9 стаття. 29 травня гетьман за обідом говорив: "Москва хоче взяти в тяжку неволю всю Україну".
  • 15 стаття. Мазепа часто посилає козаків Кондаченка і Биєвського з усними дорученнями до хана й аккерманських татар.
  • 18 стаття. Мазепа тримає при собі слуг-поляків і посилає їх без царського на те указу та інше.

Північна війна і ніж у спину від царя

Попри дружбу з Москвою, метою Мазепи залишалося, як і раніше, – об'єднання українських земель, а згодом отримати автономію та незалежність України. Петро I за Переяславською угодою, зобов'язаний був надавати військо для захисту України, втім не вперше і не востаннє Росія порушила договір. Коли розпочалася Північна війна між Королівством Швеція та Російською імперією, польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну. Іван Мазепа звернувся за допомогою до Петра I. Цар тоді відповів: "Я не можу дати навіть десяти чоловік; боронися, як знаєш".

українські козаки

Іван Мазепа вирішив змінити противника і домовився про дружбу зі Швецією, адже Петро I зрадив його. Мазепа більше не вважав за потрібне зберігати вірність цареві. Гетьман звернувся до свого війська з яскравою промовою:

Братія, прийшла наша пора; скористаємося цим випадком: помстимося москалям за їх тривале насилля над нами, за всі скоєні ними жорстокості й несправедливості, збережемо на майбутні часи нашу свободу і права козацькі од їх посягань! Ось коли надійшов час скинути з себе їх остогидле ярмо й зробити нашу Україну країною вільною й ні від кого не залежною.

Івана Мазепу досі переслідують 

Гетьман домовився зі Швецією, що він стане князем, а українські землі стануть незалежними. Частина північних країв піде до Швеції, втім захист короля надавався обов'язково. Україна мала стати вільною, за умови бути вірною королю. Гетьман тоді розумів – це єдиний вихід: або знищення, або незалежність під Швецією. Та, на жаль, нічого з того не вийшло – Російська імперія тоді виграла Північну війну. Іван Мазепа втік від московської кінноти і переховувався до смерті в Молдові, яка тоді належала Османській імперії.

Києво-Печерська лавра

За розпорядженням царя, Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. Що найдивніше, досі в Києво-Печерській лаврі, яка підпорядковується Московському патріархату, Мазепу піддають анафемі, а в Михайлівському монастирі (УПЦ-КП) моляться за упокій його душі.

З часів Івана Мазепи, усіх, хто брав участь у національно-визвольному русі України, називали у зневажливому тоні "мазепинцями". Проте нині в Україні гетьман вважається національним героєм, людиною, яка хотіла об'єднати українські землі, гетьманом, який хотів незалежності своїй державі.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про життя письменників Братів Капранових, які знали Путіна до президентства та в студентські роки вчилися запускати ракети.

Також можна переглянути фотогалерею за темою:

Попередній матеріал
Практична мода: що таке "базовий" літній гардероб та як його обрати – експерт-стиліст
Наступний матеріал
988 рік – Хрещення Київської Русі, 1147-й – заснування Москви: історичні факти проти кремлівської пропаганди