Знали Путіна до президентства та вчилися запускати ракети: цікаві факти з життя Братів Капранових

Сьогодні, 24 липня, святкують свій 51-й день народження Брати Капранови. Дмитро та Віталій відомі Україні своєю письменницькою та видавничою діяльностю. Брати-близнюки популяризують українську книжку, історію та культуру. Публіцисти роблять вагомий вклад в українську літературу завдяки новаторському стилю пера та інтерактивному підходу до своїх читачів. Завдяки їхнім книжкам, навіть малеча цікавиться історією та літературною спадщиною України

Від балістичних ракет до видавництва

Дмитро та Віталій Капранови не завжди були письменниками, до цього вони довго йшли. Втім, навіть якщо вони народилися в місті Дубоссари (Молдова), то українцями були вже з народження. Вони не вчили української мови в школі, але знали її завжди. Окрім великої бібліотеки українськомовних книжок вдома, їх навчала українському їхня бабуся. Заохотила вона Капранових і до книг, тож любили читати вони вже з малечку.

Дитинство братів пройшло в Очакові Миколаївської області. Капранови – з роду українців, утім за часи Сталіна, їхнього діда визнали "ворогом народу", тож довелося тікати. Брати вважають своєю батьківщиною саме Миколаївщину. Окрім любові до української літератури, мали охоту до спорту та музики. Свого часу закінчили школу з греко-римської боротьби та фортепіано.

Вищу освіту отримали у Свердловську та Москві. Там здобули фах "Технічна кібернетика". У своїй біографії брати згадують про це так:

Вчилися запускати балістичні ракети та збивати ворожі літаки. На щастя, ці наші вміння не придалися – так жодного разу ні в кого й не вистрілили.

Брати Капранові

Так, у Москві вони прожили до 1998 року. Працювали на фармацевтичних посадах, займалися виноробством і на початку 90-х років видавали українську газету “Тинди-ринди” та журнал української фантастики “Брати”. А згодом Дмитро та Віталій переїхали до України:

Причина переїзду банальна – ми не бачили можливостей реалізації себе як творчих людей у Росії. Українці мають жити в Україні.

На батьківщині брати взялися за видавничу справу, бо відчували книжковий голод. Ніхто тоді не видавав української літератури. Кілька років пройшло, аж поки не відкрилося їхнє видавництво “Зелений пес”. Існує воно й досі, а спеціалізується на сучасній художній та дитячій літературі. Видавництво співпрацює з більше ніж 100 українськими та іноземними авторами. Одним з головних завдань видавництва є популяризація української мови в усіх сферах життя. У видавництві вважають, що якісна українська книга обов’язково має потрапити до тих, хто її заслуговує. Розпочався їхній шлях як письменників з 2001 року, тоді вийшла їхня перша поважна книжка.

Кобзар 2000

Цей роман-збірник отримав п'ять перевидань і 2010 року вийшов "Кобзар 2000+Нові розділи+Найновіші розділи". Книга має різножанрові оповідання, які переплітаються з сучасною Україною. Капранови додали до знайомих уже читачам творів Шевченка містичні оповідки, де відьми існують поряд із мобільними телефонами, а вовкулаки та русалки не зважають на автомобілі та бетонні парапети. 28 історій розбито на дві частини, по 14 оповідань: SOFT, рекомендований для жінок, та HARD – для чоловіків. Для того, щоб знайти свою половину, треба лише перевернути книжку.

Мальована історія Незалежності України

Ця книга підійде як для дітей, так і для дорослих. Тут викладено короткий огляд найважливіших подій історії України та її важкий шлях до незалежності. Освіжити свої знання з історії допоможуть мапи, фотопортрети відомих постатей, таблиці, а також комікси. Останні досить вправно додають книжці дрібку гумору та перетворюють важке навчання на цікаве читання. Малюнки до книг створювали шість авторів, тож підручник справді не нудний, а дозволяє зрозуміти історію батьківщини в найважчих її аспектах.

Огляд на книгу можна подивитися у відео:  

Забудь-річка

Ця книга увійшла в список літературної премії "Книга року ВВС-2016". В основу роману ввійшла історія родини братів Капранових, у якій один дід був червоноармійцем, а інший  – "ворогом народу". У книзі розповідається про трьох молодих хлопців, які потрапляють на Другу світову війну. І доля склалася так, що у всіх у них було одне ім'я – Степан Шагута. Комсомолець пішов до дивізії "Галичина", син офіцера УНР – у Червону армію, а польський жовнір – в УПА. Багато років потому нащадки тих Степанів, закохані хлопцець із дівчиною, починають власне розслідування потрійної долі українського народу. 

Презентацію книги братів Капранових можна переглянути у відео:

Веселих свят

Ілюстрована книга для дітей та дорослих про традиції відзначання українських свят. Книжка поділена на пори року, в кожній з яких описані гуляння. Також збірник містить рецепти страв, тексти та ноти пісень, ігри, прикмети, загадки та інше. Окрім того, у книзі є інструкції до різних рукомесел, наприклад, як створити різдвяну зірку. Брати Капранови готували цю книгу передусім для своїх дітей, аби пояснити їм традиції українського святкування:

Християнські та дохристиянські традиції тісно переплелися у свідомості українців та зіткали єдине полотно національного святкового календаря. Тому ми побудували розповідь без акценту на суто народних або релігійних особливостях. Кожна з українських земель має власні, неповторні традиції. Тому, у річищі загальних звичаїв, ми не забули й про місцеві особливості.

Як зробити різдвяну зірку по інструкції з книги можна подивитися у відео:

Майдан. Таємні файли

За словами Братів Капранових, видали вони цю книгу, щоб онуки не казали, що незалежність їм упала з неба. Письменники провели власне розслідування, опитали купу людей аби дізнатися, що відбувалося всередині й поза Майданом під час Революції Гідності. Втім, книга не про Київ, а про Харків, Донецьк, Одесу, Крим та Херсон. Брати вважають, що саме ці міста були вирішальними для революції. Загалом книга зі свідчень очевидців Революції дасть відповідь на такі запитання: Що відбувалося за лаштунками Майдану?  Як ділили владу переможці? Хто і чому здав Крим та Донецьк? Яким дивом встояли Одеса та Харків?

Докладніше про книгу можна переглянути у відео:

Цікаві факти про братів Капранових

  • Брати одружилися з близнючками. А все через настороги їх матері – жити завжди разом і не розлучатися. Зараз вони живуть в одному домі та разом виховують своїх дітей.
  • У 1993 році познайомилися з майбутнім президентом Росії Володимиром Путіном. Віталій Капранов згадує цю зустріч так:

Тоді він був у Анатолія Собчака (ред. – батька Ксенії Собчак) не те що підмітайлом, але й ходив за ним із валізою.

  • Брати 1998 року документально засвідчили, що на той період в Україні існувало лише 600 назв книжок української мовою.
  • Зажди вдягаються однаково.
  • У дитинстві батьки їх позначали "зеленкою", щоб не переплутати.
  • У 2007 році заснували премії "Золотий намордник" – за перше місце в рейтингу державного хамства та "Золотий ошийник" – за перше місце в рейтингу іноземного хамства (присуджується через інтернет-голосування).
  • 2011 року започаткували Всеукраїнський конкурс двійників Тараса Шевченка.

Також можна переглянути фотогалерею за темою:

Орки в Чехії
/
Орки в Чехії
/
Орки в Чехії
/
Орки в Чехії
/
Орки в Чехії
/
Орки в Чехії
/
Орки в Чехії
/
Орки в Чехії
/
Орки в Чехії
/

Попередній матеріал
Друга половина 60-х: хвиля протестів у Європі, репресії проти дисидентів у СРСР – "Машина часу"
Наступний матеріал
Шокуюче та абсурдне кіно: топ-6 фільмів Стенлі Кубрика, які варто подивитися кожному