500 мільярдів гривень на оборону додатково виділили з бюджету поточного року. Відповідний законопроєкт підтримала Верховна Рада. У бюджетному комітеті аргументували, що більшість цих коштів піде на виплати військовослужбовцям на нулі. Водночас парламентарі провалили перейменування понад 300 населених пунктів у межах декомунізації. Незгідні з таким результатом голосування заблокували трибуну і вимагали погоджувальної ради, щоб заново внести постанову до сесійної зали і проголосувати. Чим завершились парламентські перипетії – журналістка "5 каналу" Лідія Середюк розповість докладно.
Гарячі обговорення в парламенті – довкола збільшення видатків на оборону. На військові потреби Рада виділила додаткові 500 мільярдів гривень із бюджету 2024-го. Цю урядову ініціативу підтримали 298 нардепів.
Утім, цьому передував розгляд понад шести сотень поправок, які нардепи розглядати ще від попереднього пленарного засідання. Усі – відхилили.
Тож після рекомендацій профільного комітету зміст документа не змінився. Більша частина грошей піде на зарплати військовим. На ухваленні цього законопроєкту наполягали у Міністерстві оборони, адже коштів на забезпечення війська цього року вже бракувало.
"Міністерство оборони давало нам дуже чіткий дедлайн і дуже чітке прохання: з 20 вересня в них немає достатньо коштів, щоб заплатити бойові військовослужбовцям, які беруть участь в бойових діях на першій лінії. І тому ми мали його до 20-го проголосувати", – розповіла голова комітету ВР з питань бюджету, "Слуга народу" Роксолана Підласа.
Видатки з бюджету цьогоріч сягнули рекордних 3,73 трильйона гривень, враховуючи і 500 мільярдів, виділених на армію. Щоб компенсувати в бюджеті ці додаткові витрати, джерела – є.
"Із них балансувалося тільки 30 мільярдів податками. 100 млрд – це перевиконання доходів бюджету, і це добре. Це означає, що ми змогли шляхом детінізації іншої роботи зібрати при тій самій базі на 100 млрд більше, ніж планувалося. Більше ніж 125 млрд – це економія на борзі. Це хороша робота Міністерства фінансів і його команди. Це скорочення податків і це 200 морд чистими по ресурсу з внутрішнього ринку. Більше продадуть ОВДП", – пояснив нардеп "Голосу" Ярослав Железняк.
Свого розгляду в Раді дочекався проєкт постанови про перейменування понад 300 населених пунктів, серед яких міста, села та цілі райони. Нові назви мають отримати, зокрема, Ватутіне, Южне, Новомосковськ, Первомайськ і Павлоград.
"Якщо ви хочете залишити декабристів, не голосувавши за цю постанову, за чим ви сумуєте? Чи, може, Новопсковськ? Для десантників хочете лишити? Чи імені для "наследников" царського престолу? Тому, друзі, настав час розірвати ще одну гідру, відрубати ще одну голову ще однієї змії, яка занурилася в українське серце і зсередини псує її", – зазначив нардеп "Слуги народу" Олександр Аліксійчук.
Та, вочевидь, радянський слід зникне з топонімів України нескоро. Ці слова на противників декомунізації не вплинули. Бо Верховна Рада провалила документ.
Емоції закипіли. Депутати заблокували трибуну і звернулися до тих, хто не підтримав документ.
"Колеги, я бачу посмішки на окремих обличчях. Ви радієте. Ви радієте, що люди на ваших округах, яким промили мозги, на яких працювала російська пропаганда, скажуть вам – молодці, і колись проголосують за вас. Ніколи за вас більше не проголосують!" – заявив нардеп "Голосу" Роман Лозинський.
"Ми нікому не дозволимо тягти сюди москву. Ми ніколи не дозволимо і далі жити в цих російських наративах. Ми вимагаємо зараз зібрати погоджувальну раду. На погоджувальній раді дати доручення профільному комітету розглянути цю постанову і проголосувати", – заявила співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко.
Посеред робочого дня пленарне засідання довелося завершувати. На вимогу депутатів таки зібралися на погоджувальну раду. Там вирішили винести на розгляд Ради нову постанову, за яку знову голосуватимуть під куполом. Щоправда, з неї прибрали перейменування п'яти населених пунктів, довкола яких і виникло найбільше дискусій.
"Попередньо, ми говорили про міста Южне, Южноукраїнськ, Синельникове, Первомайськ і Павлоград. По цих населених пунктах будуть винесені окремі постанови. Ми проведемо окремі дискусії і зареєструємо два проєкти постанови, які будуть пропонувати різні варіанти перейменувань. Але в першу чергу, я переконаний, що при перейменуванні міст, сіл, ми маємо дослухатись до думки територіальних громад, які проживають там", – заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Знову голосувати за перейменування радянських назв парламентарі можуть на наступних пленарних тижнях. А вже найближчого засідання очікують презентацію головного кошторису країни – бюджету на 2025-й рік.
Лідія Середюк, Орест Пона, "5 канал"
Як повідомляв 5.UA, парламентський комітет рекомендував змінити назви семи районів, 15 міст, 56 селищ та 263 сіл.
- Читайте також: В Одесі перейменували центральну площу міста: що там стоятиме замість пам'ятника російській імператриці – сюжет
Дивіться відео:
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.