"Чарівна кнопка": Держфінмоніторинг може відімкнути контроль за підозрілими операціями – нардепка заявила про загрозу "блекауту"

Заяви про "блекаут" у Держфінмоніторингу та штрафи НБУ

Народна депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк повідомила про критичну ситуацію із забезпеченням життєдіяльності фінансової розвідки в умовах графіків відключення електроенергії. За її даними, гроші на купівлю дизельного пального не були закладені заздалегідь, а Державна казначейська служба затримує платежі на нові закупівлі. Один день роботи дизель-генераторів служби коштує близько 50-60 тис. грн, а наявних запасів вистачить лише на кілька днів.

За словами парламентарки, через це на вихідних може виникнути потреба вимкнути систему ІСФМ, через електронний кабінет якої банки, нотаріуси, бухгалтери та страховики надсилають інформацію про порогові або підозрілі операції.

"Хто питав, де та чарівна кнопка, що відключає повідомлення про підозрілі операції, то ось вона: ІСФМ Держфінмону. Якщо систему загасити, то потім можуть бути збої, і частину повідомлень може бути втрачено. Дуже зручно! Для декого", – наголосила Василевська-Смаглюк.

Нардепка також нагадала про посилення контролю з боку Національного банку України, який у вересні застосував 32,8 млн грн штрафів за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу та валютного регулювання щодо одного банку та восьми небанківських фінустанов. Найбільші санкції отримали АКБ "Банк Траст-Капітал" (20,5 млн грн) та ТОВ "Профітгід" (10,47 млн грн).

Натомість, голова Держфінмону Філіп Пронін заперечує інформацію про загрозу зупинки системи або втрату даних про підозрілі транзакції. За його словами, служба нібито працює у "штатному режимі" незалежно від графіків відключень світла. Водночас всі повідомлення від суб'єктів первинного моніторингу надходять і реєструються.

"Держфінмоніторинг отримує ці повідомлення й аналізує їх. Кнопки, яка "вимикає" повідомлення про підозрілі операції, у Держфінмоніторингу немає", – стверджує Пронін.

Системні претензії до роботи фінансової розвідки

Публічна суперечка виникла на тлі низки попередніх скандалів довкола роботи Держфінмоніторингу:

• Ігнорування застережень НКЦПФР: Напередодні стало відомо, що Держфінмоніторинг не надав відповіді на жодне з 85 повідомлень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про підозрілі операції на ринках капіталу на загальну суму понад 222 млрд грн за період із 2024 року до серпня 2026 року. У відповідь Пронін заявив, що за вісім місяців 2026 року служба передала правоохоронцям 194 матеріали щодо "скруток" і конвертаційних центрів на майже 85 млрд грн.
• Ризик втрати допомоги від ЄС: У липні 2026 року виявилося, що через Держфінмоніторинг Україна ризикувала втратити €67 млн допомоги від Євросоюзу. Йшлося про затримку із затвердженням звіту за результатами четвертої Національної оцінки ризиків (НОР), яку мала би підготувати фінансова розвідка. У виданні "Дзеркало тижня" наголошували, що документ мав бути готовий ще наприкінці 2025 року.
• Зв'язок з "плівками Міндіча": під час засідання парламентської ТСК, яка вивчає "плівки Міндіча", директор НАБУ наголосив, що Державна служба фінансового моніторингу має проблеми з фіксуванням руху коштів щодо закупівель у сфері оборони України. До цього джерела "Української правди" заявляли, що орган від початку 2025 року ігнорував запит НАБУ щодо розкриття руху коштів компанії Fire Point. Цей запит спрямували в межах розслідування щодо можливого завищення цін на безпілотники та запчастини до них.  

Читайте також: Рекорди на папері, нуль у справах: як Філіп Пронін гальмує фінрозвідку у справі "Мідас" – "Дзеркало тижня".