В умовах великої війни, коли ворог не припиняє сунути на українські землі та тероризувати населення постійними обстрілами, українська оборонка просто вимушена нарощувати темпи виробництва власного озброєння. Тим більше, що допомога від західних партнерів нині не така потужна, як була на початку повномасштабного вторгнення.

Більше цікавого – дивіться в новому випуску "Бомба Ракета" о 20:00 п'ятниці, 29 грудня.

Нещодавно президент України заявив про нарощування виробництва зброї Україною. Насамперед мовиться про самохідну артилерійську установку "Богдана". Це перша вітчизняна гаубиця з натовським 155-мм калібром. Шість "Богдан" на місяць. І це лише початок. Але не "Богданою" єдиною. Нині на фронті запалює і наш вітчизняний "Нептун". Найпотужніші топи української оборонки, які відправляють російські кораблі на дно, визволяють наші території та спалюють русняві танки – далі.

"Богдана"

"Богдана" – це перша гаубиця з натовським 155-міліметровим калібром, розроблена українськими фахівцями. Роботу над нею розпочали ще 2016 року. Вперше САУ показали у липні 2018-го на параді до Дня незалежності України. Тоді, коли вітчизняна установка хизувалася на Хрещатику, автори цієї арти не уявляли, як вона знищуватиме окупантів та все, що з ними пов'язане.

Розробник САУ – Краматорський завод. Саме на цьому підприємстві розробили та виготовили всі основні начинки артчастини системи "Богдана" зі стволом нової гаубиці. Перший прототип САУ побудований на шасі КрАЗ зі спареною броньованою кабіною для розміщення наших військових.

Нині установка працює на шасі "Татра". Швидкість руху трасою – 80 кілометрів за годину, запас ходу – 700 кілометрів. Вага артилерійської установки – 28 тонн, довжина ствола – 52 калібру. За хвилину "Богдана" смалить по 4-6 пострілів.

Максимальна дальність вогню української машини – 42 км уламково-фугасним снарядом, активно-реактивним дістане до цілі до 60 км і це на рівні із західними артилерійськими системами. Кут повороту гармати по горизонталі від -30 до 30 градусів, а підйом – від -5 до 65. "Богдана" працює у команді з 5 артилеристами. У бойове положення "Богдана" розгортається за лічені хвилини, стільки ж часу САУ потрібно для переведення у транспортне положення.

Увесь боєкомплект САУ "Богдана" становить 20 снарядів. САУ має високу прохідність, подолає будь-яку дорогу на фронті. Навіть успішно вивозила захисників під час ворожого обстрілу на сході. Наші військові, які працюють із цією артилерійською вбивцею, завжди напоготові.

Машина переважно захована та замаскована від ворога. Але бойове завдання артилеристи готові виконувати щомиті. Тільки-но хлопці отримують інформацію про потенційну русняву ціль, вони оперативно готують "Богдану" до виїзду на позицію.

Коли екіпаж вантажиться у кабіну, вони вже готові до бою. Далі машина буквально вривається на вогневу позицію, артилеристи швиденько розгортають гармату, навідник вводить координати, прицілюється – й удар.

Якщо "Богдана" вцілить в окоп чи бліндаж, там нічого не залишиться. Військові працюють швидко, разом з артою ніби один злагоджений механізм. Після пострілів команда згортається та змінює позицію, щоб не потрапити під контрбатарейний вогонь і в поле зору ворожих безпілотників. Тут спрацьовує те, що артилерія колісна, бо може оперативно передислоковуватися з місця на місце, по-перше, це безпечно для військових, по-друге, ефективно і небезпечно для русні.

Час від виїзду із засекреченої локації до роботи на позиції – щонайбільше пів години, а то і менше. САУ "Богдана" має пульт керування основними частинами машини. Він повністю автоматичний і швидко виконує бойове завдання. Ти просто натискаєш на кнопку, і САУ автоматично розгортається або згортається. Машина начинена балістичним обчислювачем, автоматичною системою наведення гармати, вбудованою навігаційною системою та дисплеєм командира.

Тобто заряджання, наведення та вогонь може здійснюватися як із кабіни установки, так і ззовні. У задній частині САУ встановлений ще один пункт керування. Також "Богдана" має контейнери, що вміщують від 20 снарядів.

Навалює "Богдана" уламково-фугасними та касетними снарядами, які розлітаються від 200 до 400 метрів, уявляєте, яка потужна ця гаубиця і скільки сюрпризів може наробити окупантам. Основні цілі, по яких влучають артилеристи, – скупчення живої сили москолоти, їхні склади з боєприпасами, броньована техніка та командно-спостережні пункти.

"Нептун"

"Нептун" – береговий мобільний ракетний комплекс з протикорабельними ракетами Р360, українського виробництва. Знищує бойові кораблі супротивника, класів крейсер, есмінець, фрегат, корвет, а також десантні і танкодесантні кораблі. А ще комплекс захищає військово-морські бази, берегові об'єкти та різну інфраструктуру узбережжя.

Крилату ракету "Нептун" створило Київське конструкторське бюро "Луч" на основі радянської ракети Х-35. На озброєнні у ЗСУ з 2020 року. "Нептун" – це не лише крилата ракета, а й цілий комплекс: декілька машин, які під час роботи взаємодіють одна з одною.

Транспортно-заряджальна машина, пускова установка, транспортна машина, яка перевозить ракети та рухомий командний пункт дивізіону. Він одночасно керує 18 машинами, які знищують цілі, перезаряджаються та доставляють ракети.

Усі установки облаштовані на вітчизняних Кразах. Коли комплекс виїжджає на роботу та розгортається, це нагадує невеличке автомобільне містечко. У водія, який за кермом пускової установки, – броньована кабіна. Ще вона оснащена підйомними механізмами, а також дизель-генератором. Пускова рама, звідки смалять ракети, піднімається в автоматичному режимі. Комплекс може працювати у будь-яку погоду, вдень та вночі.

Кожна пускова установка має по чотири крилатих ракети. Стільки ж – у резерві на заряджальний та транспортній машині. "Нептун" гатить до 300 км. Бойова частина ракети важить 150 кілограмів, а летить крилата зі швидкістю 1000 кілометрів за годину.

Повний залп "Нептуна" – 24 ракети. Кожну з них можна навести на різні цілі. Інтервал між пусками до 5 секунд, тобто стріляє залпом комплекс за неповних пів хвилини. Це ж скільки кораблів ерефії можна потопити так оперативно!

Для розгортання цього велетенського і потужного комплексу потрібно до 15 хв. Перед пуском у кожну ракету записується її бойове завдання: ціль, координати та маршрут, за яким вона має летіти. Оскільки ракетам ставлять різні бойові завдання, то атакувати корабель супротивника можна з різних боків. А через те, що ракета летить на низькій висоті, протиповітряній обороні ворога перехопити її нереально. Що, до речі, і показує приклад атаки на крейсер "москва".

Спершу Р-360 летить надто низько, а коли наближається до цілі, робить так звану гірку. Тим часом головка самонаведення захоплює ціль, навіть ту, що маневрує і робить удар. Кораблям не втекти.

"Стугна-П"

"Стугна-П" – протитанковий ракетний комплекс, який розробили інженери Державного Київського конструкторського бюро "Луч". У лавах Збройних сил він із 2011 року.

ПТРК смалить ракетами калібру 130 мм або 152 мм з різними бойовими частинами. "Стугна" є напівавтоматична, із системою лазерного наведення. Хоч має потужні можливості, комплекс досить мобільний. Пускова установка важить близько 40 кг, ракета – 30. Уражає цілі "Стугна" на дальності до 5 км.

Пробиває броню понад 800 міліметрів, навіть ту, що має динамічний захист, завдяки тандемній бойовій частині. Це дає змогу нашим Силам оборони легко ліквідовувати навіть сучасні танки, які перебувають на озброєнні ерефії. Одним словом, "Стугна" кошмарить русню потужно. "Стугна-П" – протитанковий ракетний комплекс, який розробили інженери Державного Київського конструкторського бюро "Луч". У лавах Збройних сил ПТРК з 2011 року.

ПТРК "Стугна" – це пускова установка, пульт дистанційного керування та прилад наведення. Деякі ракетні комплекси мають тепловізор, щоб ефективно працювати по русні і вночі. Пускова установка "Стугни" дуже схожа на триногу, на якій прикріплена система наведення з ракетою у пусковому контейнері.

Коли екіпаж ПТРК вирушає на бойове завдання, із собою має кілька запасних ракет. "Стугну" можна прикріпити на платформу пікапа чи вантажного багі, щоб оперативно змінювати локацію для безпеки військових та щоб застати окупанта там, де він і не чекає. Приїхали, відстрілялися і перемістилися у безпечне місце.

Другу частину ПТРК розгортає оператор, якомога далі від установки. Він може перебувати навіть в окопі за пів сотні метрів. Пульт дистанційного керування "Стугни" – це невеличка валіза з екраном та засобами керування, який запускає вогонь дистанційно.

ПТРК знищує вороже залізяччя керованими ракетами калібру 130 мм, що оснащуються різними типами бойових частин: тандемною кумулятивною, уламково-фугасною або термобаричною. На ракеті встановлена тепловізійна головка самонаведення. Військовий ворожу ціль бачить у моніторі, зображення отримує із системи наведення ПТКР.

Коли оператор захопив ціль, він натискає "пуск", утім якщо ціль рухома, як колона техніки чи гелікоптер, він продовжує тримати її в прицілі, бо система наведення напівавтоматична і керується лазером. Українська протитанкова "Стугна" легко конкурує з американським Javelin та британським NLAW.

ПТРК "Стугна" може впевнено знищувати вороже барахло на відстані 5 км, це вдвічі більше, ніж у відомого американського ПТРК Javelin. Єдиний мінус вітчизняної зброї – вага. Якщо смалити із західних ПТРК може один військовий, українським так не вийде. Вартість одного пострілу "Стугни" – приблизно 18-20 тис. дол.

Нагадаємо, українські пілоти розпочали випробування шведських літаків-винищувачів Gripen.

Дивіться також: NLAW, Javelin, TOW: феєрична зброя проти руснявої броні – "Бомба Ракета"

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.