Немає аналогів: українські науковці розробили революційний "чорний бинт"

5 канал продовжує серію сюжетів про молоду українську науку. Сьогодні ми розповімо про те, як українські вчені вирішують найнагальніші проблеми, які поставив перед нами військовий конфлікт та як працюють учені "у бойовій готовності"

Українські вчені серед іншого розробили спеціальний чорний бинт – це новітній кровоспинний засіб, що складається з вуглецевої пов'язки та ензиму. Він не має аналогів ні в Україні, ні у світі. Нова розробка – ініціатива самих вчених. З такою ідеєю науковці Інституту біохімії звернулися до керівництва Академії наук, і ті погодилися дати кошти на створення препарату. Працювали над цим засобом понад півтора року.

Препарат, який назвали "Вавка", має дві переваги над іншими кровоспинниками: швидше зупиняє кров та не залишає опіків, адже є хімічно інертним. Препарат нанесли саме на вуглецевий бинт, адже його одразу помітно на рані. "Наш засіб легко виймається з рани. Він чорного кольору, як ви бачили, його легко побачити в рані і усунути всі ниточки", – каже науковий співробітник відділу структури та функції білків Інституту біохімії НАН Володимир Чернишенко.

Ця розробка буде корисною насамперед військовим, адже найбільша кількість загиблих на фронті – саме від критичних кровотеч. Існуватиме засіб у кількох формах: як бинт, як пов'язка та як тампон. У своїй розробці науковці бачать велику перспективу.

"Якщо у нас буде змога далі впровадити нашу розробку, і за підтримки держави, і за підтримки бізнесових проектів, ми будемо мати змогу вийти на міжнародний рівень", – переконана науковий співробітник відділу структури та функції білків Інституту біохімії НАН Леся Урвант.

/
/

Нині препарат проходить клінічні випробування, але чи вдасться запустити його в серійне виробництво – вчені поки що не знають. "У нас відсутні інноваційні процеси, відсутня політика, яким чином розробки вчених можна впровадити на користь чи економіки чи медицини в нашій країні", – пояснює директор Інституту біохімії імені Паладіна НАН України Сергій Комісаренко.

Кошти на препарат виділили у межах програми поліпшення обороноздатності країни, розповідають в Академії наук. Гроші на програму хотіли отримати від держави додатково, але і досі розробки фінансуються лише з бюджету академії. "Один проект, у кращому разі, це 150-200 тисяч на рік. Якщо це колектив з п'яти-семи осіб, то це підтримка, але це і додаткова робота", – зазначає віце-президент Національної академії наук України Анатолій Загородній.

/
/

В академії наук запевняють: вони готові і далі працювати на інтереси країни. Але сподіваються, що їхня праця отримає комплексну підтримку, а розроблені зразки не залишатимуться на рівні кількох тестових екземплярів.

У заключній серії циклу розкажемо про те, що спонукає молодь іти в науку та як виживають українські науковці при мінімальних зарплатах. Що романтичного бачать молоді вчені у своїй професії – дивіться вже завтра.

Олена Бережнюк, Анна Кудрявцева, "5 канал"

Попередній матеріал
Страшна сторінка історії: 18 травня 1944 року розпочалася депортація кримських татар
Наступний матеріал
"Світлі голови" України: як в НАНУ намагаються сприяти молодим науковцям та чому це не працює