Українські вчені серед іншого розробили спеціальний чорний бинт – це новітній кровоспинний засіб, що складається з вуглецевої пов'язки та ензиму. Він не має аналогів ні в Україні, ні у світі. Нова розробка – ініціатива самих вчених. З такою ідеєю науковці Інституту біохімії звернулися до керівництва Академії наук, і ті погодилися дати кошти на створення препарату. Працювали над цим засобом понад півтора року.
Препарат, який назвали "Вавка", має дві переваги над іншими кровоспинниками: швидше зупиняє кров та не залишає опіків, адже є хімічно інертним. Препарат нанесли саме на вуглецевий бинт, адже його одразу помітно на рані. "Наш засіб легко виймається з рани. Він чорного кольору, як ви бачили, його легко побачити в рані і усунути всі ниточки", – каже науковий співробітник відділу структури та функції білків Інституту біохімії НАН Володимир Чернишенко.
Ця розробка буде корисною насамперед військовим, адже найбільша кількість загиблих на фронті – саме від критичних кровотеч. Існуватиме засіб у кількох формах: як бинт, як пов'язка та як тампон. У своїй розробці науковці бачать велику перспективу.
"Якщо у нас буде змога далі впровадити нашу розробку, і за підтримки держави, і за підтримки бізнесових проектів, ми будемо мати змогу вийти на міжнародний рівень", – переконана науковий співробітник відділу структури та функції білків Інституту біохімії НАН Леся Урвант.
Нині препарат проходить клінічні випробування, але чи вдасться запустити його в серійне виробництво – вчені поки що не знають. "У нас відсутні інноваційні процеси, відсутня політика, яким чином розробки вчених можна впровадити на користь чи економіки чи медицини в нашій країні", – пояснює директор Інституту біохімії імені Паладіна НАН України Сергій Комісаренко.
Кошти на препарат виділили у межах програми поліпшення обороноздатності країни, розповідають в Академії наук. Гроші на програму хотіли отримати від держави додатково, але і досі розробки фінансуються лише з бюджету академії. "Один проект, у кращому разі, це 150-200 тисяч на рік. Якщо це колектив з п'яти-семи осіб, то це підтримка, але це і додаткова робота", – зазначає віце-президент Національної академії наук України Анатолій Загородній.
В академії наук запевняють: вони готові і далі працювати на інтереси країни. Але сподіваються, що їхня праця отримає комплексну підтримку, а розроблені зразки не залишатимуться на рівні кількох тестових екземплярів.
У заключній серії циклу розкажемо про те, що спонукає молодь іти в науку та як виживають українські науковці при мінімальних зарплатах. Що романтичного бачать молоді вчені у своїй професії – дивіться вже завтра.
Олена Бережнюк, Анна Кудрявцева, "5 канал"