"Світло у темряві": "5 канал" з'ясовував, чому середній вік президії української академії наук – 75 років

Як навчають майбутніх українських науковців та чому реальними розробками займаються одиниці – ми розкажемо у серіалі "Світло у темряві"

Середній вік членів президії української академії наук – 75 років. Ці дані стали предметом дискусії серед вченої спільноти.

Чому ж українська наука не поповнюється молодими кадрами, що потрібно зробити, щоб у ній з'явилися нові світила і над чим нині працюють українські науковці. До дня науки "5 канал" підготував серіал "Світло у темряві".

Макар розповідає про свою мрію – роботизованого поліцейського. Хлопець уже рік вивчає робототехніку в Дитячих наукових студіях Малої академії наук. І нині став на крок ближчим до мрії. Разом із учителем розробили електронну модель плати, яка запускатиме у рух найпростіший робот-автомобіль – це перший винахід Макара. Вихованців студій заохочують працювати з новими технологіями та реалізовувати власні проекти.

"Робот-поліцай. Як звичайна поліція, але більше функцій. У нього будуть функції не як у людини", – розповідає хлопець.

Майбутні науковці
/
Майбутні науковці
/
Майбутні науковці
/

А керівник Дитячих наукових студій МАН Леся Кондратюк пояснює: "У школах, поки програма пройде якусь атестацію, вона вже застаріває, і це одна з проблем. Треба дітей вчити вчитися – це перше. І друге – це критичне мислення".

У цій студії школярі від 8-го до 11 класу займаються додатково: хтось готується до конкурсу, хтось підтягає програму. Хоч година пізня, розходитися не поспішають, адже тримає їх не примус, а бажання отримати максимум від того, що може дати вчитель.

"Ми просто працюємо з талановитими дітьми, тому що це необхідно", – каже викладач фізики Київського природничо-наукового ліцею №145 Олексій Розенвайн.

Майбутні науковці
/
Майбутні науковці
/
Майбутні науковці
/

Учням цієї школи пощастило. Їх навчання тримається не лише на ентузіазмі викладача. Вони також мають доступ і до повністю обладнаних класів природничих наук. Усе, що дізнаються діти протягом уроку, вони можуть перевірити самостійно. 

Майбутні науковці
/
Майбутні науковці
/
Майбутні науковці
/

Але так, як учням столичного ліцею, щастить далеко не всім. Більшість вивчає природничі науки суто теоретично.

"У більшості українських шкіл є ті лабораторії, які були там від їх спорудження. Їм може бути 30, 40, 60 років. Щоб дати можливість більшості українських школярів змогу вивчати науку нормально, нею цікавитися, треба запустити процес переобладнання шкіл", - переконаний експерт з питань освіти Ірина Когут.

"Нас насправді дуже турбує стан викладання природничих предметів. Усе менше і менше дітей обирають для навчання у старшій школі природничі предмети, і це означає, що треба міняти підходи до викладання", – коментує ситуацію міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.

Обладнання лабораторій, на думку Лілії Гриневич, лише одна з проблем. Торік на її розв'язання витратили 200 мільйонів гривень. Цьогоріч - уже 300. Втім, обладнати природничі кабінети вдалося менш ніж у двох тисячах шкіл, а їх в Україні загалом 17 тисяч.

Майбутні науковці

Більшість же українських шкіл досі не мають змоги проводити практичні досліди, тому зацікавити наукою вдається одиниці учнів. Із них роблять відкриття - ще менше.

Олена Бережнюк, Руслан Аль-Мухамедов, "5 канал"

Уже завтра "5 канал" розповість про "юних Ейнштейнів". Ми покажемо, як у руках українських школярів працюють модернізований 3D принтер, радіаційний очисник та космічні технології.

Попередній матеріал
"Облаштував вогневу пастку": Історія про Героя України, що підтягував міни під ворожий БМП
Наступний матеріал
"У нашій родині демократія": Перша леді України розповіла про стосунки у сім'ї