Середній вік членів президії української академії наук – 75 років. Ці дані стали предметом дискусії серед вченої спільноти.
Чому ж українська наука не поповнюється молодими кадрами, що потрібно зробити, щоб у ній з'явилися нові світила і над чим нині працюють українські науковці. До дня науки "5 канал" підготував серіал "Світло у темряві".
Макар розповідає про свою мрію – роботизованого поліцейського. Хлопець уже рік вивчає робототехніку в Дитячих наукових студіях Малої академії наук. І нині став на крок ближчим до мрії. Разом із учителем розробили електронну модель плати, яка запускатиме у рух найпростіший робот-автомобіль – це перший винахід Макара. Вихованців студій заохочують працювати з новими технологіями та реалізовувати власні проекти.
"Робот-поліцай. Як звичайна поліція, але більше функцій. У нього будуть функції не як у людини", – розповідає хлопець.
А керівник Дитячих наукових студій МАН Леся Кондратюк пояснює: "У школах, поки програма пройде якусь атестацію, вона вже застаріває, і це одна з проблем. Треба дітей вчити вчитися – це перше. І друге – це критичне мислення".
У цій студії школярі від 8-го до 11 класу займаються додатково: хтось готується до конкурсу, хтось підтягає програму. Хоч година пізня, розходитися не поспішають, адже тримає їх не примус, а бажання отримати максимум від того, що може дати вчитель.
"Ми просто працюємо з талановитими дітьми, тому що це необхідно", – каже викладач фізики Київського природничо-наукового ліцею №145 Олексій Розенвайн.
Учням цієї школи пощастило. Їх навчання тримається не лише на ентузіазмі викладача. Вони також мають доступ і до повністю обладнаних класів природничих наук. Усе, що дізнаються діти протягом уроку, вони можуть перевірити самостійно.
Але так, як учням столичного ліцею, щастить далеко не всім. Більшість вивчає природничі науки суто теоретично.
"У більшості українських шкіл є ті лабораторії, які були там від їх спорудження. Їм може бути 30, 40, 60 років. Щоб дати можливість більшості українських школярів змогу вивчати науку нормально, нею цікавитися, треба запустити процес переобладнання шкіл", - переконаний експерт з питань освіти Ірина Когут.
"Нас насправді дуже турбує стан викладання природничих предметів. Усе менше і менше дітей обирають для навчання у старшій школі природничі предмети, і це означає, що треба міняти підходи до викладання", – коментує ситуацію міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.
Обладнання лабораторій, на думку Лілії Гриневич, лише одна з проблем. Торік на її розв'язання витратили 200 мільйонів гривень. Цьогоріч - уже 300. Втім, обладнати природничі кабінети вдалося менш ніж у двох тисячах шкіл, а їх в Україні загалом 17 тисяч.
Більшість же українських шкіл досі не мають змоги проводити практичні досліди, тому зацікавити наукою вдається одиниці учнів. Із них роблять відкриття - ще менше.
Олена Бережнюк, Руслан Аль-Мухамедов, "5 канал"
Уже завтра "5 канал" розповість про "юних Ейнштейнів". Ми покажемо, як у руках українських школярів працюють модернізований 3D принтер, радіаційний очисник та космічні технології.