У квітні 2018 року на території Софійського собору утворився провал, а в липні розпочалися археологічні дослідження. На глибині 2,5 – 3 метри були виявлені нашарування X-XIX століть. Аналіз вилучених знахідок дав можливість дослідникам реконструювати окремі історичні етапи розвитку дослідження території. Про це повідомляє "Інформатор".

Зазначається, що найдавніша знахідка – це бронзова посохоподібна шпилька з жіночого поховання X століття. Також археологи зазначили, що поховання з'явилося на цьому місці ще до побудови собору. Особливий інтерес привернув моливдовул (двостороння підвісна свинцева печатка, - ред.). Цією печаткою члени високопоставленого духовенства часів Київської Русі користувалися для скріплення документів. На одній із сторін зображений образ святого Георгія, який був небесним покровителем Ярослава Мудрого. Тому існує припущення, що цей предмет міг належати саме йому. 

Також археологи знайшли заготівлю XI-XII століть, яку використовували для виготовлення моливдовулів. Це говорить про те, що їх могли виготовляти на території собору. А XV-XVI датується ще одна знахідка — торгова пломба. Саме її використовували купці, щоб опечатувати тканину чи інші товари. Варто відзначити, що ще виявили монети королів Речі Посполитої — Сигізмунда III та Яна II Казимира.

Як повідомляв 5.UA, на Тернопільщині, у селі Петриків, археологи відшукали 3000-літню могилу з чоловіком та жінкою, які обіймаються.