До річниці Хрещення Русі: Поштова площа була центром події 988 року, її хочуть знищити – археолог

На Контрактовій Площі розпочалося зародження Київської Русі, на Поштовій – відбулося її Хрещення. Про їх історичне значення, та чому Поділ став під загрозою знищення, розповів археолог Михайло Сагайдак.

Початок творення міста Київ та Київської Русі займає особливе місце в історії не лише українців, а й інших європейських народів. Київ був певним згуртуванням людей різних племен: слов'янських та варягів, які мігрували зі Скандинавії. Ці общини були початком державотворенням Київської Русі.

Та найважливіші історичні моменти становлення величного князівства відбувалися саме на сучасному Подолі − Контрактова та Поштова площі. Про релігійне та історичне значення цих місцин розповів у інтерв'ю на телеканалі UA.TV вчений-археолог і директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак. 

Під час інтерв'ю вчений згадав, що свого часу Поділ став переломним моментом в археології та історії Києва.

"Річ у тому, що археологічні роботи раніше велися у Верхньому Києві – це територія сучасної Софії Київської, Десятинної церкви, Золотих Воріт. Вважалось, що життя міста зароджувалося на горах, а Поділ, як прилегла частина, якось залишався поза увагою вчених", – розповів Михайло Сагайдак.

поштова площа, розкопки, київські помпеї

За словами науковця, Літописець, який описував події стародавнього Києва, і на роботи якого опиралися більшість археологів, описав сюжет, який вчені сприйняли занадто буквально.

"Літописець описував візит до Києва в часи правління Княгині Ольги древлянських послів. Тоді вбили Ігоря Рюриковича, чоловіка Ольги, і конфлікт якось потрібно було налагодити. І як пише, Літописець, посли побачили у підніжжя гори річку, яка тече. А мова йде про 945 рік. Науковці досить довгий час вважали, що на сучасному Подолі, тобто там де йшли древляни до Княгині, ніхто не жив", – пояснив археолог.

Саме ці записи давали теорію, що місто Київ зароджувався на горі, а вже потім виник службовий район, який обслуговував верхню частину князівського міста. І така концепція трималося досить міцно і довго.

Утім, у 60-ті роки, коли почали будувати станцію метро "Контрактова площа" (тоді вона називалася "Червона площа"), знайшовся об'єкт, цікавий для археологічних розкопок, який змінив світогляд на історію Києва.

"Почали рити метро вже на глибоких відмітках. А тут пішла натуральна археологія. У 1971 році під землею всі побачили цілі квартали міста, яке було занесене піщаними намулами. Все дуже добре збереглося, видно було дошки, кут будівлі якоїсь, підлога дерев'яна, дуже гарно вистругана і вкладена, тобто все в натуральну величину. Тоді у ЗМІ з'явився термін "Київські Помпеї". Тобто мова йшла про римське місто, яке трагічно знищилося під час землетрусу. Ми всі побачили таке ж занесене місто", – згадував вчений.

Михайло Сагайдак зауважив, що місто було збудоване у 887 році, ще до християнства на Русі. Тобто відоме князівське місто на горі ще не було збудоване. Поселення, яке жило в підніжжя схилів Дніпра, втратило свої домівки через приплив ріки.

"Ми з'ясували, що раз на 15-20 років приходила ось ця хвиля заносу, і це жодним чином цих людей не лякало, вони були готові до такої ситуації. І так трохи більше ніж 200 років, оцих намулів було близько 17 разів", – запевнив археолог.

Поштова площа, розкопки

Щоб зрозуміти, хто жив тоді у підніжжя Києва, зауважив Сагайдак, потрібно дізнатися, що відбувалося у ті часи на інших територіях світу. Вчений розповів, що після падіння Римської імперії, багато народів створювали нові держави і власне період знайденого подільського поселення припадає на створення нової Європи.

"Увесь час центром Європи було Середземномор'я, такою потужної економічною зоною. Рим, який був такою собі парасолькою над Європою розпався, і тому довелося створювати собі нові економічні зони, завойовувати нові міста. Це називається середньовічна нова урбанізація: затухають багато римських міст, вони на довгий час перетворюються на сільськогосподарські зони, а на Півночі виникають такі ранні міські центри. Їх називали по тому, як вони розміщуються, давнім німецьким словом "вік", це означає затока, тобто берегове місто, яке побудоване в якійсь затоці", – пояснив директор Центру археології Києва.

Поштова площа

Відповідно люди, які жили у віках, стали називати себе вікінгами. Ці племена мали на меті дійти до Середземного моря – головного економічного центру, до Візантії, а також до відомих східних ринків на території Ірану та Іраку. Вікінги завойовували берегові території і поступово вливалися в річкові системи.

"З одного боку вони влаштовували набіги і грабунки, з іншого – формували зони торговельної активності. Вони були і торговці, і воїни. Скандинавія напрацювала такий спосіб життя: рухливі групи, які на кораблях проникають на невідому територію і потім створюють там свій світ. Безумовно, якщо характеризувати цих людей, вони досить специфічно себе вели. Коли вони зустрічали місцеве населення, то ніколи не ворогували з їхніми релігіями, ніколи не ставили пріоритетом свою мову, а завжди запозичували мову цього місцевого населення, тобто вони вели консолідуючу позицію", – зауважив Михайло Сагайдак.

Поштова площа під землею

Щодо створення Київської Русі, відомі лише короткі сюжети. Є теорія, що коли Рюрик був на півночі від Києва, то його бояри Аскольд і Дір вирушили у мандрівку на південь. Під Черніговом, а далі в Києві оселилися поселення варяг. Вчений розповів, що артефакти, які знайшли археологи на Контрактовій площі, вказують саме на таке поселення.

"Вони жили на Подолі, а ховали своїх небіжчиків на горі. При чому ховали по-своєму, з елементами свого обряду. Це і є свідчення того, що утворення міста Києва має скандинавський елемент", – зауважив археолог.

За його словами, північноєвропейський обряд поховання дуже відрізнявся від слов'янських. Місцеві ховали скромно, без інвентарю, хіба що якісь жіночі прикраси чи невелика зброя. У варяг обов'язковим елементом був склеп, у якому стояв дерев'яний парапет, а на ньому домовина з покійником. У середину також клали зброю, його особисті та коштовні речі, інколи могли поховати з конем чи навіть рабинею.

"Коли історики на горі знаходили такі поховання, а їх знаходили ще у XIX столітті, ніхто не міг зрозуміти, що за поселення тут жило, що так ховали своїх людей", – зауважив Михайло сагайдак.

Він також наголосив, що Київ був тоді таким собі мегаполісом серед поселень вікінгів. Масштаб "Київських Помпеїв" сягав 180 га, коли такі ж підземні міста у Європі були значно менші.

"Найбільш відомі скандинавські поселення того часу такі як: Бірка, яке виникає у VIII столітті у Швеції, після нього Уппсала, наприклад, недалеко від нього знаходиться, або ще Сігтуна, до речі, рідне місто дружини Ярослава Мудрого. Гніздо отаких поселень мають незначну площу, це максимально до 10 га. Сігтуна – це столиця Швеції кінця X століття. Там така топографія: в центрі стоїть невеличкий двір князя, поруч з ним – монетний двір, теж невеличка ділянка землі, а вправо і вліво йде вулиця вздовж берегової лінії, туди 80 ділянок і туди 80 ділянок. Ось і вся ця столиця Швеції кінця XX століття", – розповів вчений.

Могильник варяг на київській горі був для них сакральною зоною. Окрім кладовища, там розташовували капища, де відбувалися жертвоприношення та стояли язичницькі ідоли – дерев'яні образи богів. Усі ці місця були на гребні гори, тобто над Дніпром.

Історія розказує, коли Володимир прийняв Християнство, то на місці капищ почав будувати церкви і зароджувати князівське місто Київ. За словами Михайло Сагайдака, під самим фундаментом Десятинної церкви нараховано близько семи дохристиянських поховань. Територія сучасного Міністерства закордонних справ, а також вулиця Трьохсвятительська також були місцем язичницьких капищ.

Директор Центру археології Києва вказує, що раніше київські гори над Дніпром були більш похилі, а не такі круті як їх можна побачити нині. Все тому що 60-х роках XVII століття природні яри засипали для реконструкції верхніх укріплень.

Михайло Сагайдак констатує: "Сьогоднішня Михайлівська площа є тим яром, який засипали і який проходив глибше до вулиці Великої Житомирської і від’єднували Святу Софію, де стояла Десятинна церква. Там був величезний яр, і про нього в Літописі згадується. Це могла бути вершина того яру, який виходив на Поштову площу".

На Поштовій під час археологічних розкопок також знайшли підземні споруди, датовані XI століттям. Вчені впевнені, що за часів князівства там була своєрідна митниця між береговою лінією та княжим містом. Про це свідчать знайдені актові печатки, які показують ділові стосунки між нижнім і верхнім містом.

Та, як зауважив археолог, Поштова площа має значно більше історичне значення. За матеріалами геоморфології та археології міста Києва, Поділ раніше був острівною частиною. Його омивала річка, яка на півночі від'єднувалася від Дніпра і входила в нього на сучасній Поштовій площі. Ця ріка мала назву Почайна. І власне у місці, де річка поверталася у русло Дніпра розпочалася історія Хрещення Київської Русі.

"Коли в кінці 70-х будувалася станція метро Поштова площа, тоді вже було зафіксовано там нешироку річку, також занесену мулом, яка текла в бік наших сучасних розкопок. Якщо проаналізувати топографію цього місця, то сучасний Боричів узвіз був тим місцем по якому стягували ідолів у Дніпро. У Літописі вказано, що кияни скидали болвани у ручай, який впадав у Дніпро", – розповів археолог.

Цього року виповнюється 1030 років від Хрещення Русі й нині є можливість об'єднати християнські церкви під однією автокефалією. Вчені-археологи хочуть збудувати на історичному місці Музей Поштової площі. Тут здійснено відкриття століття, адже на цьому місці кияни, після руйнування язичницьких капищ, йшли запуститися 988 року. Сьогодні на історичній площі, за сприянням КМДА, планують ці вулиці забетонувати і знищити підземне місто – "Київські Помпеї". Вчені-археологи закликають усіх небайдужих прийти 21 червня о 10:30 під Київську мерію на протест забудовам і руйнуванню історії.

Повну версію інтерв'ю можна переглянути у відео:

Також за темою можна переглянути фотогалерею:

У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
/
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
/
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
/
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
/
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
/
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
/
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
/
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
/
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі
/
У Києві віряни УПЦ КП відзначають День Хрещення України-Русі

Попередній матеріал
Із євродепутатами і з сутичками: як у столиці відбувався "КиївПрайд-2018" – репортаж
Наступний матеріал
"Дозволяє росіянам перебувати в будь-якій точці Азовського моря": важливі нюанси чинних угод з РФ