Про необхідність денонсації міжнародних угод з Росією в галузі морського права говорить, зокрема, представник Президента України в АР Крим Борис Бабін.
Однією з перших називає угоду про рибальство на Азові − це один з документів, який дозволяє росіянам перебувати в будь-якій точці Азовського моря. Угоди не денонсовані, зокрема, через лобі рибної мафії, цитує Бабіна видання "НВ".
"Має бути негайно ухвалений закон про внутрішнє море, прилеглу зону та територіальне море. Бо навіть якщо ми погодимося, що ці води мають існувати, то дуже дивно, що у нас немає такого закону, який хоча б на Чорному морі розв’язав би руки нашим прикордонникам. Сьогодні за відсутності такого закону наші прикордонники можуть зупиняти росіян на відстані 12 миль від берега Одеси, наприклад. А якщо цей закон буде, то вони матимуть право затримувати на відстані 24 миль. Але за дивним збігом обставин Верховна Рада цей закон ніяк не може проголосувати", − повідомив Бабін.
За словами голови парламентського комітету в закордонних справах Ганни Гопко, від початку російської агресії лише 10% з 450 міждержавних та міжвідомчих угод із Росією було призупинено або денонсовано. Ситуація із рештою документів − незрозуміла.
"Бачимо, що безпекова ситуація погіршилася, що Росія починає навчання. Виникає питання, що робити з угодою від 2003 року про співробітництво між Україною та РФ в Азовському морі і Керченській протоці. Нам потрібно думати як захищати себе, не дозволяти використовувати води, берегову лінію для розміщення флотилії РФ у своїх інтересах та ескалації військової ситуації в Азовському морі", − прокоментувала ситуацію Гопко.
Безрезультатні ПЕРЕГОВОРИ: більше як 20 років потому
Про складну ситуацію щодо Азову "5 каналу" розповів помічник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян.
"Ситуація з Азовським морем справді складна. Ускладнюється вона тим, що Азовське море є морем внутрішнього користування між Україною і Росією. Це саме ті домовленості, які були досягнуті 2003-2004 року після Тузлинського конфлікту. До цього статус Азовського моря жодним чином не був визначений. І саме 2004 року була підписана угода про співпрацю між Україною і Росією в Азовському морі та Керченській протоці. Ця угода діє і нині. Вона визначає статус Азовського моря як статус внутрішнього моря двох країн", – зазначив Слободян.
"Там є пункт, який передбачає проведення демаркації та делімітації кордону в Азовському морі та Керченській протоці, але за згодою сторін. Відповідно, нині ця угода є чинною. Але згоди сторін щодо демаркації, зрозуміло, що зараз не варто чекати", – додав він.
Крім того, як зазначив речник ДПСУ, між РФ та Україною в питанні Азовського моря відбулося 36 раундів переговорів (1996–2012 роки).
"Але, на жаль, всі пропозиції української сторони щодо позначення кордону на Азові та в Керченській протоці російська сторона відкинула. Тому маємо те, що маємо, і зараз певною мірою пожинаємо наслідки незавершеності цоцього процесу визначення кордону", – прокоментував експерт.
КРИЗА НА АЗОВІ
Як відзначає тим часом екс-заступник начальника Генерального штабу Ігор Романенко, нині на Азовському морі має місце криза, яку росіяни готували протягом кількох років.
РФ постійно заводить туди нові кораблі, насамперед − катери з різноманітною глибиною усадки. Тому в питанні озброєння та захисту на Азовському морі Україна наразі програє Росії.
"У нас є артилерійські катери. Нам потрібно робити ракетні катери такі, як "Гарпун". Проводимо навчання штурмової авіації. Потрібно підіймати і дипломатичне питання", − переконаний Романенко.
Наступ РФ в Азовському морі: що завадить агресору
За даними ЗМІ, Росія перекинула в район Азова 6 артилерійських катерів, 6-7 десантних кораблів та ракетні корвети. Це досить потужна сила, але тут потрібно ще розуміти особливості Азовського моря, особливості техніки, яку перекидають, коментує помічник голови Державної прикордонної служби України Олег Слободян.
"Азовське море складне для ведення морських (військових – ред.) операцій, адже воно неглибоке, там різко змінюються течії. І, в принципі, професійні моряки дають невисоку оцінку успіху будь-якої морської операції на Азові. Враховуючи те, що Азовське море невелике за своїм басейном і його, фактично, контролюють технічними засобами стеження, можливі дії (наступальні – ред.) завжди можуть бути упереджені", – запевняє речник ДПСУ.
Він також розповів, на чому нині акцентує увагу Москва.
"Ракетні крейсери можуть завдавати удари з далекої відстані – це перша позиція. Друга – це більше позиція психологічного тиску. Тому цю ситуацію ми знаємо, відстежуємо, спільні заходи відпрацьовуємо із штабом Об'єднаних сил і в рамках сектора національної безпеки та оборони".
КРОКИ НА УПЕРЕДЖЕННЯ
Як повідомив Президент Петро Порошенко, ситуацію в Чорному та Азовському морях, а також агресивні дії РФ він обговорюватиме із лідерами Євросоюзу на саміті вже 9 липня. Від міжнародних партнерів чекає одного – жорсткої позиції з цього питання.
Натомість уже цієї середи, 20 червня, питання щодо укладених міждержавних договорів із Росією обговорюватиметься на засіданні комітету в закордонних справах, додала Ганна Гопко.
Дивіться також фотогалерею за темою:
Стрільби в негоду та затримання судна-порушника: як в Азовському морі проходили навчання прикордонників – ФОТО
