Комунальники нарікають на низьку культуру містян, хоча поруч із засміченими подвір'ями можна зустріти і такі, де скло і папір збирають в окремі сортувальні контейнери. Чи можна навчити киян сортувати сміття – дивіться в сюжеті.
Двічі на місяць киянка Ганна Курцановська із 5-річним сином ходить до приймального пункту побутових відходів. Із собою – вже звичні чотири пакети, в яких пластик, скло, макулатура, бляшанки, поліетиленові пакети. Усе – роздільно.
"Був такий поштовх, познайомилася з людьми, що сортують сміття, і це мене надихнуло почати з себе", – розповідає киянка Ганна Курцановська.
Починаєш із себе – а закінчуєш у пункті прийому. Попри оголошені в місті ініціативи, ті, хто займається утилізацією, може просто не взяти ретельно відсортовані відходи.
"Подивився, що я пляшки принесла. Каже: "В тебе, мовляв, все гамузом. У мене є справи важливіші". Порадив мені йти до сусіднього смітника й усе туди викидати", – каже пані Ганна.
Неекологічну пораду жінка проігнорувала та рушила до іншого пункту. Тут сміття ще раз відсортували. У підсумку – аж 6 кг макулатури, 3 кг скляних пляшок, майже півкіло поліетилену та 300 грамів металевих бляшанок.
Для маленького Лео така поведінка мами – приклад для наслідування. Разом заощадили 19 гривень.
Вторсировину до пункту приносять рідко, розповідає тим часом працівник Галина Кириленко. Серед відвідувачів – здебільшого безхатьки. Проте навіть невелика кількість сміття знайде подальший шлях на переробних підприємствах.
У столиці вже декілька років працює програма роздільного збору побутових відходів. Однак гори мотлоху, які звозять на сміттєзвалища, стають дедалі вищими. Вони отруюють повітря та землю. Міського бюджету бракує: сортувальні євроконтейнери є далеко не на кожному подвір'ї. Активіст Андрій Саук на власному досвіді переконався, що мешканцям будинку необхідно об'єднуватися та встановлювати такі баки самотужки.
"Ми спочатку знайшли, хто забиратиме, а потім сусідів просто вмовляли. Домовлялися, попереджували, розмовляли, роз'яснювали. Вже сортуємо на три фракції: скло, пластик і папір. У нас глибина сортування у дворі досягає 30%. Це більше, ніж у Польщі", – каже голова правління ОСББ у Броварах Андрій Саук.
Сортувати вже давно навчилися в Європі. Наприклад, у Швеції переробні заводи працюють на обігрів усієї країни, і в цій скандинавській країні власного сміття вже бракує. Тому постачають відходи від сусідів-норвежців.
У Києві ж такий завод лише один – "Енергія", що на Позняках. Його потужностей вистачає на переробку лише чверті від усього київського непотребу.
Наталка Юрчук, Олександр Петровський, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею за темою:
На Київщині зайнялось сміттєзвалище – фоторепортаж
