Дерусифікація
Дерусифікація 5 канал

Перейменування вулиць Києва із радянським "душком": експерти пояснили походження окремих назв

Читайте по-русски
На офіційному сайті КМДА вже навіть оприлюднили рішення повернути площі Перемоги історичну назву – Галицька

"Квінтесенція радянщини" з "велетенським символом побєдобєсія": так столичну площу Перемоги вже давненько називають у соцмережах. І поки кияни невтомно просять перейменувати цю площу та демонтувати обеліск. У соцмережах набирає десятки тисяч переглядів відеоролик, на якому з того-таки обеліска зривають орден леніна.

Зробили це, щоправда, не комунальні служби, а активісти. У найкращих українських традиціях демонтажу таких символів за допомогою автівки та мотузки. Нею обв'язали величезний орден із профілем леніна і зірвали його з сорокаметрового пам'ятника. А от бронзова позолочена зірка діаметром три метри поки що лишилася на місці. І містянам це, схоже, не до душі.

"Обеліск охороняється 100-відсотково законом, а назва - ні. Відповідно, якщо міська громада захоче перейменувати - немає якихось суттєвих перешкод перейменувати площу Перемоги і проспект Перемоги", – запевняє голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

І зважаючи на кількість петицій та підписів під ними, містяни справді воліють таких змін. На офіційному сайті КМДА вже навіть оприлюднили рішення повернути площі Перемоги історичну назву – Галицька. І такому рішенню зрадів історик, колишній чільник Інституту національної пам'яті, а нині народний депутат Володимир В'ятрович.

"Вітаю її не лише тому, що я галичанин, але і тому, що це гарна історична назва. От ті випадки, де топонімам можна повертати історичні назви, я всіляко підтримував би як пріоритет. Бо це показує, що наші міста мали своє українське обличчя, яке потім було стерте", – зауважує історик, народний депутат "ЄС" Володимир В'ятрович.

А ось це – столичний Повітрофлотський проспект. Таку назву він отримав ще 1923 року на честь "розвитку та зміцнення" червоного повітряного флоту. Нині на цьому проспекті розташоване вітчизняне Міністерство оборони. І просто уявіть, якби цей проспект назвали на честь НАТО чи Євросоюзу – наших стратегічних партнерів у протистоянні російській агресії.

"Крім того, там ще досі знаходиться посольство рф. І ймовірно, що якась назва, яка "особливо" у лапках сподобається росіянам, була би доречною. Але і повернення попередньої назви не буде доречним, бо його назва пов'язана з російською імперією – Кадетський", – вважає фахівець.

Тож у цьому разі історична назва вже мала імперський наліт. А от варіант нової назви для проспекту згодом винесуть на обговорення містян. Ще один цікавий випадок – проспект Правди. І тут ідеться більше про викривлення чи підміну понять, кажуть експерти.

"Назва проспекту "Правди" була пов'язана з більшовицькою, а потім комуністичною газетою "Правда". Натомість хотіли зберегти цю назву і почали говорити, що тепер буде запиватися правди без лапок, і мовиться про поняття правди, а не про конкретне видання", – пояснює історик.

"Перший орган комуністичної партії, у якого друкованим органом була газета "Правда". Тому це абсолютно логічно і нормально їх перейменувати. Ми не перемогли росіян до кінця. І якщо ми не хочемо повторення імперської або тоталітарної практики – нам потрібно прибрати з публічного простору все те, що унормовує комуністичну і тоталітарну практики, або імперську оцю зверхність", – наголошує Антон Дробович.

Зі свого боку народний обранець Володимир В'ятрович визнає: процес деколонізації відбувається радше з ініціативи громадськості. На щастя, поки що цих ініціатив вистачає. Та каже, саме парламентарі й урядовці мали б пришвидшити його.

"Ми вже підготували низку законопроєктів, які стосуються деколонізації, і я сподіваюся, що у парламенті дійдуть до того руки і ми все-таки будемо мати законодавчу базу, яка зобов'яже це зробити, а не лише сподіватися на появу якихось громадських ініціатив", – зазначає Володимир В'ятрович.

Бо наслідків імперіалізму, радянщини та "русского міра" в українських містах, на жаль, і донині дуже багато. Втім наші люди чи не щодня зменшують кількість нагадувань про це.

Тож деколонізація, декомунізація, дерусифікація та дедемонізація – тривають. І як закликав Каменяр – лупаймо сю скалу.

Юрій Пугач, Ігор Костюк, Юрій Усік та Орест Пона, "5 канал"

Читайте також: "ру*ню на демонтаж": чому Київ досі не очистився від пам'ятників радянщини

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться відео за темою.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій

Попередній матеріал
Білий дім у передчутті зимових свят: Байден помилував індичок до Дня подяки та повечеряв з армійцями
Наступний матеріал
Чого українцям чекати від США найближчим часом: Порошенко розповів після зустрічей у Вашингтоні
Loading...
Знищити російську пам'ятку вважається криміналом: У Києві ректор написав заяву до поліції щодо знесення бюста Пушкіну – подробиці

Знищити російську пам'ятку вважається криміналом: У Києві ректор написав заяву до поліції щодо знесення бюста Пушкіну – подробиці

"Давно муляє очі селянам": як на Львівщині демонтують залишки радянщини – сюжет

"Давно муляє очі селянам": як на Львівщині демонтують залишки радянщини – сюжет

"ру*ню на демонтаж": чому Київ досі не очистився від пам'ятників радянщини

"ру*ню на демонтаж": чому Київ досі не очистився від пам'ятників радянщини

У Ризі знесли радянський пам'ятник у парку перемоги, попри протести росіян – відео

У Ризі знесли радянський пам'ятник у парку перемоги, попри протести росіян – відео

"Твою мать": що робити з найвищим монументом Європи в Києві – "Історія для дорослих"

"Твою мать": що робити з найвищим монументом Європи в Києві – "Історія для дорослих"

георгіївська стрічка в метро та серп і молот на Хрещатику: чому радянська символіка досі є в Києві

георгіївська стрічка в метро та серп і молот на Хрещатику: чому радянська символіка досі є в Києві