У столиці на Трухановому острові відкрили 11-метровий пам'ятник Іллі Муромцю. До Києва з Вишневого його привезли ще у понеділок. Майстрам знадобилося два дні, щоби з'єднати всі частини скульптури докупи. Загалом робота над створенням богатиря часів Київської Русі тривала півроку. Позував для скульптора український силач Василь Вірастюк. Кінцевим результатом залишився задоволений. Із бюджету міста на пам'ятник не витратили жодної копійки, гроші на його створення виділили благодійники.
На коні, в чоботях і лицарських обладунках, ще й зі списом у руці. Таким зобразив богатиря часів Київської Русі Іллю Муромця скульптор Володимир Журавель. 11-метровий пам'ятник встановили на Трухановому острові, бо за переказами, саме на цьому місці розташовувалося військо князя Володимира.
Майстри довго не могли обрати прототип героя-силача, з якого ліпитимуть образ Муромця. Тоді Віталій Кличко запропонував долучитися до справи вже сучасному богатирю Василю Вірастюку. Той пригадує, спершу довго вагався – чи погоджуватися на пропозицію, втім, потім вирішив таки докласти руку до створення скульптури. Каже, це не перший його досвід позування для пам'ятників. Його обличчя вже використали для статуї боксеру Івану Фірцаку, встановленої в рідному селі спортсмена. Тому із цією роботою впорався досить швидко.
"Я зважив цю пропозицію і врешті-решт погодився. Я якось погано виглядаю на такому середньостатистичному коні, приблизно як ведмедик на велосипеді, – в цирку, знаєте, десь отак. Тому наступним кроком для нас було знайти відповідного коня. Ми вже зробили на ньому фотосесію, мене одягнули в ці лати, які можете бачити на пам'ятнику, створили величезну базу фотографій, з якими вже Володимир (Журавель – 5.UA) працював", – розповів володар титулів "Найсильніша людина світу".
Майстрам знадобилося лише півроку в ливарнях, щоб закінчити створення пам'ятника. А щоби пришвидшити роботи, скульптор запропонував унікальну технологію, яку до цього не використовували в жодній з країн світу. Частини для форм скульптури, які потім залили бронзою, виготовляли за допомогою 3D-принтера. Без цього роботи могли б затягнутися іще на кілька років. Тепер майстер жартує – в нього найбільша колекція принтерів у столиці.
"Це був трохи ризикований хід, бо ніхто в такому масштабі в Україні такого не робив. Усі скульптори були з відкритими ротами і, я вам скажу, аналогів цьому немає в світі. З упевненістю можу сказати, що в мене зараз найбільша 3D-база не тільки в столиці, а й в Україні", – сміється скульптор.
З міської скарбниці на зведення пам'ятника не виділили ані копійки, звітують у мерії. Всі витрати взяли на себе кілька меценатів. У яку ж суму обійшлася робота над створенням велетня – невідомо. Нині скульптор разом із міськими чиновниками думають над продовженням серії пам'ятників видатним українцям. Деталей – не розголошують.
Дар'я Цисарук, Олександр Петровський, "5 канал"
