Українські друкарні ХVІІ ст.: як видавці підробляли власні книги і боролися з конкурентами

Середньовічна типографія відкриті джерела
Понад 50 років тому український дослідник О. Мацюк виявив у Львівському історичному архіві незаперечні докази того, що книгодрукування у стародавньому місті виникло... за 100 років до Івана Федорова

Найдавнішою рукописною книгою, яка збереглася до наших днів, є "Остромирове Євангеліє", написане 1056-1057 рр. за князювання в Києві Ізяслава Ярославовича для новгородського посадника Остромира, звідки й походить його назва. Виконав книжку диякон Григорій. Це урочистий, великий фоліант був написаний на пергаменті парадним шрифтом, т. зв. уставом. Зміст книги – євангельські читання на кожен день.

uk.wikipedia.org

Друкарня у Львові існувала ще до Івана Федорова. У 60-ті рр. ХХ ст. у фондах міського архіву Львова був знайдений латиномовний документ, який свідчить про наявність у місті друкарні в 1460 р. У ньому мовиться про те, що львівський міщанин Степан Дропан подарував свою приватну друкарню львівському Онуфріївському монастирю. На жаль, про надруковані примірники та їхню подальшу долю немає жодної інформації. Український дослідник Я. Ісаєвич писав: "Якщо ж припустити, що така друкарня існувала, то тоді, в усякому разі, була дуже малопотужною і короткотривалою".

Текст цього документа заперечує загальновідомі дані про першодруки Івана Федорова на територій України, хоча дослідники традиційно вважають саме його російським та українським першодрукарем. До речі, фактом на підтвердження існування ранньої друкарні у Львові є напис на надгробку Івана Федорова в Онуфріївському монастирі "… друкарство занедбане оновив".

Онуфріївський монастир, Львів
Онуфріївський монастир, ЛьвівZBRUC EU

Першою друкованою книгою, автором якої був українець за походженням, вважається видання 1483 р., надруковане Юрієм Дрогобичем (Котермаком), сином бідного ремісника Михайла Котермака з Дрогобича. Юрій став науковцем з європейським іменем, одним із перших українських докторів філософії і медицини. Називалась книжка "Прогностична оцінка поточного 1483 року…", а видав її римський друкар Є. Зільберт тиражем майже 500 примірників форматом 18,5х13 см. Книга містить цінні для тогочасного читача відомості з астрономії, географії, метеорології, медицини. До нашого часу дійшло лише два примірники.

Юрій Котермак (Дрогобич)
Юрій Котермак (Дрогобич)m.day.kyiv.ua

Перша українська друкована книга побачила світ 1491 р. Українське друкарство народилося в польському Кракові, де проживала велика українська громада, пов'язана з Ягеллонським університетом. Майстрові Швайпольту Фіолю замовили виготовлення кількох книг староукраїнською мовою кириличним шрифтом. Рід Фіоля походить із німецької Франконії. У дитинстві він переїхав із батьками до Польщі, згодом став механіком. Проте де й коли навчився друкарській справі – невідомо. Шрифт для друку було виготовлено у Кракові німцем Рудольфом Борсдорфом. 1491 року Фіоль надрукував "Осьмигласник" (або "Октоїх") з дереворитом "Розп'яття", "Часословець", "Тріодь цвітну" та "Тріодь пісну" (книга не датована).

Східнослов'янським першодрукарем був виходець із Білорусі. Уродженець Полоцька Франциск (Георгій) Скорина на поч. XVI ст. запланував перекласти і надрукувати повний текст Біблії літературною руською мовою. У 1517-1519 рр. у власній друкарні в Празі він видрукував 23 біблійні книжки (Біблія складається з понад 70 окремих книг). Згодом Скорина перевіз свою друкарню до Вільно (нині Вільнюс), де 1525 р. виготовив "Апостол" і "Малу подорожню книжицю".

Мала подорожня книжиця (Франциск Скорина)
Мала подорожня книжиця (Франциск Скорина)Вікіпедія

Драма Івана Федорова. У післямові до "Апостола" 1574 р. сказано, що 1563-го в Москві за наказом царя Івана Грозного і митрополита Макарія виникла друкарня, в якій Федоров разом із Петром Мстиславцем надрукували 1564 р. "Апостол", а 1565 р. – "Часослов". Наступного року вони мусили тікати від переслідувань із Московії до гетьмана литовського Григорія Ходкевича, на кошти якого в Заблудові організовано друкарню, в якій 1569 р. побачило світ "Євангеліє Учительне", 1570-го – "Часослов" і "Псалтир".

Наприкінці 1572-го, після смерті гетьмана Г. О. Ходкевича, Федоров разом із сином Іваном переїздить до Львова, на Підзамче. Львівський міщанин Сенько Сідляр позичає йому 700 злотих на впорядкування друкарні. 1574 р. вийшли друком "Буквар" та "Діяння і послання апостольські". Не маючи коштів повернути борг, Федоров віддає під заставу Сідляреві все своє рухоме майно разом із книжками.

Навесні 1575 р. диякон Іван Федоров йде у службу до князя Острозького, стає управителем Дерманського монастиря, в якому засновує нову друкарню. Протягом 1576-1577 рр. він упорядковує друкарню в Острозі та видає влітку 1578 р. "Азбуку", пам'ятку староболгарської літератури сказання чорноризця Храбра "Про письмена", 1580 – "Книгу Нового Завіту" (Новий Завіт і Псалтир для домашнього читання). А в серпні 1581 р. виходить остаточний варіант Острозької Біблії. На титульному аркуші книги наголошується, що вона є докладним перекладом Септуагінти (зібрання перекладів Старого Завіту на давньогрецьку мову, виконаних у III-I ст. до н. е. – ред.), кропіткою працею членів Острозького гуртка вчених.

Іван Федоров помер у грудні 1583-го у Львові, похований на кладовищі Онуфріївського монастиря. Усі борги перейшли до його старшого сина Івана Друкаревича (Переплетника), який віддати їх не зміг, а тому потрапив до боргової ями, де й помер молодим. Друкарське майно перейшло за рішенням суду до Ізраїля Якубовича, який теж був кредитором Івана Федорова. Якубович заходився продавати колишню власність друкаря. 1585 року це майно викупило Львівське братство з ініціативи єпископа Гедеона Балабана: кошти на це збирав чернець Мина, який став першим управителем братської друкарні Львова.

В Острозькій друкарні було здійснено перше в Україні науково-допоміжне видання – до Євангелія і Апостола острозький книжник Тимофій Михайлович уклав алфавітно-предметний покажчик.

Першою книгою, надрукованою в Україні механічним способом, був "Апостол", виданий 1574 р. у Львові Іваном Федоровим. Друкування "Апостола" тиражем майже 1000 примірників тривало майже рік.

Львівський "Апостол"
Львівський "Апостол"Дзеркало тижня

Перші спроби топографічних зображень частин України припадають на XVI-XVII ст. Вони слугували на той час географічними картами. Такою була карта "Чертеж украинским и черкасским городам от Москвы до Крыма".

Перший збірник загальногеографічних карт України склав у 1648-1650 рр. французький інженер Г.-Л. де Боплан.

Рекордно короткий час друкування книжки. У XVII ст. друкарське мистецтво в Україні сягнуло такого високого рівня, що "Тріодь пістну", обсягом понад 800 сторінок, видали в Києві 1627 р. за два місяці.

Для порівняння, львівський "Антологіон" (1643), що містить 142 сторінки, друкували протягом одинадцяти місяців.

Найдавніший випадок конкуренції між українськими друкарями належить до І пол. XVII ст. Тоді Михайло Сльозка, заснувавши власну друкарню, мимоволі вступив у конкуренцію з іншими друкарями. Київський митрополит Петро Могила писав Львівському братству, що Сльозка шкодить і Київський друкарні.

"Тільки зачнемо якісь книги друкувати, він упереджує і тим чинить нам прикрощі", – писав митрополит. Владика додавав, що коли ж Сльозка не відмовиться від своїх учинків, його буде відлучено від церкви і проклято.

Страшні погрози не вплинули на Сльозку. Друкар спокійно продовжував свою роботу, а братство не тільки не припинило з ним стосунків, а й уповноважило його як свого представника на похороні Петра Могили.

Найдавніший випадок підробки друкованого видання. Таким може вважатися "Євангеліє учительне", видане 1619 р. М. Транквіліоном-Ставровецьким. Книгу було повторено в Могильові 1697 р. в друкарні Максима Вощанки настільки точно, що різниці не помічали навіть досвідчені бібліографи.

Інколи підробки виконувалися тою ж друкарнею, яка випускала справжні видання, щоб обійти цензурні утиски. Так, різні примірники "Євангелія" Львівського братства, датовані 28 листопада 1690 р., вийшли двома накладами: у 1690 і 1697 роках. Тоді, як братство закінчувало це останнє видання, у Польщі змагалися за корону Август ІІ і Яків Собеський. Оскільки видання обов'язково мало бути з молитвою за короля, то щоб не молитися за непевного претендента і тим не піддати видання конфіскації, видавці ставили на книзі "1690" у 1697 році і подавали молитву за Яна ІІ Собеського, не бентежачись, що той помер 1696-го.

Перша друкарня з гражданським шрифтом в Україні була відкрита 1764 року в Єлісаветграді (нині Кропивницький). Пізніше такі друкарні з'явилися в Києві, Єкатеринославі та інших містах.

Гражданський шрифт
Гражданський шрифтБібліотека №5 м. Бердянська

Найбільший український стародрук. У 1780 р. в Почаївській лаврі було видано церковно-слов'янською мовою "Євангеліє або благовістя богодухновенних євангелістів". Довжина тому 51 см, ширина – 34, товщина – 9 см.

Перша друкована антологія української поезії вийшла в Почаєві 1790 р. Це був звід духовних віршів та пісень, що складався з чотирьох частин і містив вірші, присвячені Богу, Богородиці, святим – усього 247 творів – і називався "Богогласник".

Найдовший час використання друкарських дошок. Дошки орнаментальних прикрас львівського "Апостола" І. Федорова, виданого 1547 р., використовувалися досить довго і багатьма майстрами. Відбиток дуже зношеної дошки федорівської заставки виявлено у "Псалтирі" 1808 р.

Перша в Україні книга українською мовою "Солопій і Хівря" П. Гулака-Артемовського вийшла в Харкові 1819 року.

Петро Гулак-Артемовський
Петро Гулак-Артемовськийвідкриті джерела

Найменший стародрук. Перша мініатюрна книжка була надрукована видавцем Львівської братської школи Михайлом Сльозкою. Його книжка "Молитви і Часослів" 1642 р. мала розмір шпальт 80х40 мм, а розміщений у ній текст відповідає сучасним вимогам мініатюрних видань.

У Державному музеї книги і друкарства України, що на території Києво-Печерської лаври, зберігається "Молитвослов" 1746 р. розміром 99х55 мм.

До найменших належить і "Кобзар", виданий, як зазначено на титульній сторінці, "на роковини Шевченка 26 лютого 1878 року" в Женеві. До збірки розміром 8,5х6,5х1,0 см, виданою Кузьмою і Сірком під керівництвом М. Драгоманова, включено 20 віршів, надрукованих українською мовою. Це видання можна побачити у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.

Найменша книга у світі - мікромініатюрний "Кобзар", створений українським майстром М. Сядристим. Її площа – 0,6 мм². Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Незважаючи на мікроскопічні розміри, на сторінках "Кобзаря" ніде не порушена архітектоніка віршів, немає жодного переносу рядка. Товщина літер у середньому 0,0035 мм. У книзі 12 сторінок, на кожній – 8 віршованих рядків. Дві сторінки з ілюстраціями: портрет Т.Г. Шевченка і копія малюнка "Батьківська хата". Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Найменша книга у світі "Кобзар"
Найменша книга у світі "Кобзар"Бібліотека №5 м. Бердянська

Із цією книгою може зрівнятися хіба ще одна, створена українцем М. Маслюком, – збірка віршів О.С. Пушкіна розміром 0,8х0,4х0,2 мм та об'ємом 0,064 мм³. Тобто в одній маковій зернині могло би вміститися більш як 15 таких книжок. Обкладинка збірки виготовлена із золота, на її лицьовому боці вигравіруваний портрет поета.

За матеріалами Кафедри української мови, літератури та культури Факультету лінгвістики КПІ та Бібліотеки-філіалу № 5 м. Бердянська

Читайте також: Полювання на українську мову: 100 чорних дат і один вражаюче цинічний документ

Попередній матеріал
Полювання на українську мову: 100 чорних дат і один вражаюче цинічний документ
Наступний матеріал
35 років Чорнобильській катастрофі: які секрети досі приховують про найбільшу техногенну аварію в історії
Loading...