"Найбільший проєкт із ядерної безпеки в історії людства": українські металурги розповіли, як будувалося нове укриття для ЧАЕС

. 5 канал
Чорнобиль… 35 років. Минула третина століття, а світ і досі чорно-білою “хронікою” згадує моторошні дні, радіаційну небезпеку та екстрену евакуацію

О пів на другу ночі 26 квітня 1986 р. тишу розірвали одразу два вибухи на IV енергоблоці станції, блок було повністю зруйновано. Сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства. Про це йдеться в проєкті "5 каналу".

Внаслідок аварії на ЧАЕС у довкілля потрапило понад 60 тонн радіоактивних речовин. Крім України, радіоактивна хмара накрила десятки країн. Підвищення радіаційного фону фіксували не лише в Європі, а й за океаном, у США.

До ліквідації наслідків катастрофи було залучено майже 600 тисяч осіб. Опромінення зазнали 8,5 млн українців, білорусів та росіян. А кількість цивільних, загиблих від опромінення, й досі невідома.

Напруга не спадала 30 років. Перше укриття зруйнованого реактора звели нашвидкуруч. Усі розуміли: такий захист слабкий і недовговічний.

“З реактора виходила така радіація, що перебування на майданчику біля реактора допускалося у кілька секунд чи у БТРі якомусь, обшитому свинцем. Туди потрапляли дощ, вода, впливаючи на те, що залишилося від реактора, підвищували реакцію, залишки грілися… Тобто будівництво другого укриття було вкрай необхідне”, – пояснює професор, член-кореспондент НАН України Сергій Рябченко.

Для нового будівництва Україна потребувала світової допомоги. На її заклик відгукнулося близько пів сотні донорів. Разом узялися за проєкт, аби вже згодом реалізувати його.

.
.5 канал

“Це був найбільший проєкт із ядерної безпеки, реалізований за час існування людства. Його підтримали 45 країн і організацій, такі як Німеччина, Великобританія та США. Долучилися і Китай, Саудівська Аравія, Кувейт і навіть такі маленькі країни як Ісландія, Литва і навіть Ліхтенштейн. Це і була демонстрація того, що проєкт не є регіональним, а має глобальне значення для усього світу”, – наголошує Саймон Еванс, представник Департаменту ядерної безпеки ЄБРР.

Контролювати проєкт узялася Міжнародна агенція з атомної енергії. Виконавців обирали вкрай ретельно, адже їм на сотні років уперед довіряли найцінніше – здоров’я людей. Виготовлене укриття мало повернути всьому живому право на чисте повітря. Тож це був найважливіший вибір за останнє століття.

При цьому, зазначає член-кореспондент НАНУ Сергій Рябченко, важливо було виключити з процесу будівництва будь-які бізнесові або політичні вигоди.

“Міжнародний контроль будівництва організували так: керуватися не вигодою чи політичними міркуваннями, а саме діловими міркуваннями. Я вважаю, що організовано це було як слід”, – переконаний він.

Переможці та розробники проєкту, представники Італії, згадують: тоді, у 2012-му, кинулися шукати партнерів. Вимоги до проєкту і контроль МАГАТЕ були вкрай високими. І з усього світу італійці отримали одиниці відповідей.

.
.5 канал

Серед усіх претендетів розробником проєкту було обрано компанію Metinvest Europe. Вона й розпочала виготовлення конструкцій на італійському заводі Cimolai.

У тендері з постачання металу перемогла українська “Азовсталь”, адже вона мала досвід і готовність до виконання найскладніших процесів.

Реалізація проєкту відбувалася під пильним наглядом 45-ти країн світу.

"Велике значення цього проєкту було таке, що тільки-но Cimolai випустила специфікацію, ми зрозуміли, що запитувана сталь досить досконала. З цієї причини ми відразу ж звернулися до наших колег в Україні з проханням дослідити можливість гарантувати якість сталі. І тільки-но ми отримали зелене світло від холдингу – відразу ж зв'язалися з Cimolai й дали повну гарантію як на якість сталі, так і на якість готової продукції", – розповідає про початок роботи Роберто Ре, директор Metinvest Europe.

.
.5 канал

Італійці згадують: то була найкраща пропозиція на листовий прокат. Його характеристики від "Азовсталі" цілком відповідали довгим спискам вимог і сертифікацій: щодо низького вмісту сірки, фосфору і терміну служби в ціле століття.

"Що таке 100 років? Сто років для металу – це досить тривалий термін служби, і корозійні властивості цього металу мали забезпечувати весь термін експлуатації об'єкта. Тому виплавка сталі відбувалася під дуже прискіпливим контролем, забезпечувалося досягнення визначення хімічних елементів, які гарантували саме такий термін експлуатації", – пояснює директор із маркетингу Групи "Метінвест" Роман Курашев.

“Кінцевий продукт був досить досконалим, як я вже згадував, із точки зору хімічного складу. Крім того, готовий лист повинен був пройти нормалізацію, інтенсивні випробування на удар і випробування ультразвуковим методом. І це був дійсно важливий продукт”, – наголошує Роберто Ре, директор Metinvest Europe.

Конструкції з українського металопрокату виготовили у цеху італійського міста Сан-Джорджо-ді-Ногаро. Тут, на заводі, відбулися головні технологічні процеси.

“У цьому цеху виготовлено 10 000 труб для проєкту "Укриття". Для цього використовувався прес на 60 тис. тонн, здатний формувати труби довжиною 15 м. "Укриття" – це унікальний проєкт із багатьма обмеженнями. Передусім обмеженням щодо матеріалу. Ми були зобов'язані дотриматися українських та європейських специфікацій”, – інформує Федеріко Тосі, менеджер проєкту компанії Cimolai.

.
.5 канал

“Сляби, вироблені на комбінаті “Азовсталь”, відправлялися до Італії, там перекочувалися на заводі “Тремітал” – і після цього проходили спеціальну термообробку, щоб забезпечити проходження всіх тестів на ударну в'язкість за певними механічними характеристиками, механічними властивостями, температурами, в т. ч. і негативними, які є в Україні. А також щодо мікроструктури матеріалу, щоб забезпечити його характеристики, та інше”, – пояснює процес перевірки матеріалу директор із маркетингу Групи “Метінвест” Роман Курашев.

Вже готові металоконструкції завантажили на кораблі й морем переправляли назад до України. З порту – на місце робіт, у Чорнобиль.

“Найбільш шокуюча характеристика – це обсяг. 13 тис тонн металу. Що таке 13 тисяч тонн металу? Це близько 18 кораблів, 2500 вантажівок, які переміщали з порту в Чорнобиль. Це дуже масштабна робота “Метінвесту”. І ми цим пишаємося”, – додає Роман Курашев.

Роботи з укриття виконав субпідрядник – компанія Cimolai. Для цього було розроблено ще один проєкт – цього разу зі збірки. Проєкт враховував усі нюанси місця і небезпеки.

“З урахуванням радіації, всі металоконструкції збиралися за 300 м від пошкодженого реактора. Всі арки збиралися на землі, щоб обмежити вплив радіації. Після попереднього складання арок вони були підняті на десять тимчасових веж. Після зведення конструкцію загальною вагою 35 тисяч тонн було насунуто на пошкоджений реактор №4, подолавши відстань 300 м”, – згадує процес встановлення укриття Федеріко Тосі, менеджер проєкту компанії Cimolai.

Спорудження арки вдалося завершити у листопаді 2016 р. Відтоді рівень радіації довкола зменшився у десятки разів. Виконавці проєкту – група “Метінвест” – ще мала завершити тестову експлуатацію, як це передбачали умови контракту. І впоратися з бюрократичною частиною – підготовкою документів про введення в експлуатацію, відповідно до світових норм.

У 2019 всі роботи успішно виконали. Тоді ж, на помпезному відкритті арки чиновники заявили: новий конфайнмент дозволяє безпечно розібрати старе укриття.

У світі проєкт називають новим безпечним конфайнментом. І країни-учасниці задоволені результатами його втілення.

.
.5 канал

“Загальний обсяг металоконструкцій у проєкті становить 30 тисяч тонн. Це 16 арок з 4000x10000 труб. Габарити конструкції складають 257 м у ширину (більше двох футбольних полів), 162 м у довжину і 110 м у висоту. Конструкція захищена оболонкою з нержавіючої сталі. Саму конструкцію тримають два мостових крани – кожен із них розміром з “Боїнг”, щоб проілюструвати їхній масштаб”, – розповідає Федеріко Тосі, менеджер проєкту компанії Cimolai.

Відтак обсяг металу, використаного в проєкті, перевищує 30 тисяч тонн – це втричі більше тієї кількості, яка знадобилася для зведення Ейфелевої вежі у Парижі – а вона довго вважалася наймасштабнішою металевою спорудою у світі.

“Дуже важливо наголосити на двох моментах реалізації цього проєкту. Перший – це зменшення рівня радіації і зниження ризиків викидів в атмосферу з-під укриття об’єкту. Рівень радіації поблизу об’єкта зменшився в десятки разів. 2-й аспект, можливо, менш помітний, але не менш важливий: Україна вперше після аварії змогла дивитися спокійно на десятки років уперед, із розумінням, що проблему наслідків вдалося подолати”, – наголошує Саймон Еванс, представник Департаменту ядерної безпеки ЄБРР.

Новий безпечний конфайнмент безпечно і надійно відслужив перші 5 років. Він залишається найбільшою пересувною наземною конструкцією у світі.

“Мені здається, що Євроспільнота, яка підходить до вибору постачальників, надає високі вимоги, відсікає компанії, які явно не мають досвіду, мають нерелевантний досвід реалізації об'єктів такого класу небезпеки. Тому можна сказати, що об'єкт у Чорнобилі забезпечує безпеку Європі. Й можна бути впевненим, що найближчі сто років із ним нічого не станеться”, – переконаний директор із маркетингу Групи “Метінвест” Роман Курашев.

“Дуже важливо, що це була співпраця багатьох країн на довгі роки. Багато країн показали, що не залишать Україну одну в боротьбі з наслідками аварії, і взяли активну участь у її підтримці. Це і є демонстрація сили міжнародного співробітництва, коли спільні цілі і спільні виклики реалізовують разом. Це дуже позитивний сигнал. І гордість для усіх, хто брав участь у проєкті. Особливо для українців, які реалізували проєкт у співпраці з нами у важких умовах. Я впевнений, що об'єкт вистоїть сотні років і забезпечить світу безпеку”, – наголошує Саймон Еванс, представник Департаменту ядерної безпеки ЄБРР.

Чорнобильська трагедія – це передусім досвід. Нові технології та рішення, які винайшла та втілила на об’єкті група “Метінвест”, стали корисними і для світу. Деякі аспекти, що використовувалися для ліквідації наслідків, досі втілює Японія після аварії на "Фукусімі".

Ну і беззаперечним доказом безпечності об’єкту стала його відвідуваність: крок за кроком, до зони відчуження просочується життя. Кількість екскурсій та поодиноких бажаючих побачити нове обличчя фатальної локації щороку зростає. Туристичний Чорнобиль відвідало сотні тисяч іноземців. Кажуть, це те місце, де водночас можна побачити минуле, сьогодення і… майбутнє.

Попередній матеріал
35 років Чорнобильській катастрофі: які секрети досі приховують про найбільшу техногенну аварію в історії
Наступний матеріал
Великдень на карантині: як працюватимуть храми та чи святитимуть у них паски
Теги:
Loading...