Правила гри для медіаринку змінюються! Новий закон, який регулюватиме індустрію, парламент ухвалив у першому читанні. У ньому й новації для онлайн ЗМІ, і збільшення повноважень Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Розроблявся з десяток років, змінював назву, переписувався за змістом. Зрештою, закон про медіа наприкінці серпня за основу підтримав парламент. Документ має прийти на зміну застарілому законодавству з 90-их та 5 законам, які досі регулювали галузь. І ухвалити чималий документ на 300 сторінок потрібно, бо це одна з вимог для вступу до Євросоюзу.

"Він перший у списку серед тих пунктів, які ми маємо виконати. Основне завдання, яке поставила Європа, що маємо закон синхронізувати його з аудіовізуальною директивою про аудіовізуальні послуги – це перше завдання, друге – щоб ми цим законом зменшили вплив приватних осіб на медіасферу", – пояснює медіаменеджерка, голови наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії Світлана Остапа.

"Це мають бути рівні умови для всіх, хто працює на тому чи іншому ринку", – переконує нардеп Микита Потураєв.

"Про що це говорить? Що ми беремо на себе відповідальність працювати відповідно до журналістських стандартів", – каже фахівчиня.

З новим законом про медіа роботи додасться в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. Повноваження державного регулятора значно розширили, як і, кажуть автори, посилили незалежність від будь-яких політичних впливів. Водночас документ запроваджує новацію – співрегулювання ринку Нацрадою із самими медійниками.

"Створює рівні правила гри для всіх медіа, прозорі, зрозумілі, необтяжливі, яке робить єдину регуляцію для всіх", – зауважив голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Вочевидь, саме збільшення повноважень державного регулятора насторожило закордонний "Комітет захисту журналістів". Там закликали законопроєкт не ухвалювати, бо є ризики.

"Український законопроєкт про засоби масової інформації серйозно загрожує свободі преси в країні, посилюючи державний контроль над інформацією в той час, коли громадяни потребують її найбільше", – йдеться в заяві.

"Це критика необґрунтована, тому що в цій заяві не наводиться конкретних речей. Говорити по те, що він загрожує, чим? Що збільшуються повноваження регулятора? Так в більшості країн ще сильніші регулятори", – зазначив медіаюрист Олександр Бурмагін.

Велика частина документа присвячена протидії державі-окупантці. Тепер у Нацради більше повноважень уплинути на медіа з проросійським контентом, особливо в умовах воєнного часу.

"Якщо це речі, пов'язані з російськими наративами, з пропагандою нацизму під час війни, Нацрада буде використовувати свою експертизу, даючи оцінку, зазначаючи, що це саме російські наративи, і відправляти таке рішення військовим, застосовувати ті чи інші дії", – наголошує експерт.

Але якраз щодо російського не обійшлося без суперечок. Законопроєкт проголосували ледь не мінімальною кількістю голосів – підтримали пішення лише 233 нардепи. В опозиції не підтримали – бо переконані, що документом хочуть частково скасувати квоти на український продукт, а цим повернути русифікацію.

"Мовиться про зниження квоти української мови в ефірі, через введення такої норми як незначні порушення, це очевидно дає можливість на ті 10% знизити мовну квоту в ефірі", – переконує депутат "ЄС", член комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В'ятрович.

Квоти не скасовують, а лише трохи послаблюють покарання, пояснюють автори документа. Вирішили дозволити порушення квот на 10%, а це 2-3 пісні на добу. Якщо раніше за це штрафували, то нині обійдуться лише попередженням.

"Такі вже приклади були, коли Нацрада фіксувала порушення квоти, але це була 1 пісня, нацрада була змушена штрафувати громадське радіо, припис – це теж відповідальність, якщо мовник буде системно порушувати, тоді з'являється штраф", – каже Бурмагін.

Ще одне зауваження – чорні списки артистів, які становлять загрозу нацбезпеці. Останні 7 років їх формувала СБУ. У новому законопроєкті списки зберегли, але механізм формування підкоригували. Опозиція певна: напрацювання бази після 2014-го тепер марні.

"Опираючись на цей документ, в Україну СБУ не допускає людей, яких можна назвати софт павер рф, різного роду акторів, співаків, фактично цей перелік зараз скасовується, створюється інший перелік, який підпорядковується не СБУ, а Нацраді, вводяться щільні критерії потрапляння, який робить список неробочим", – переконує В'ятрович.

Автори документа запевняють: лише чіткіше хочуть окреслити критерії.

"Маємо відповідати європейській правовій практиці і європейським правовим стандартам. Механізм формування навіть той, що ми запропонували, який викликав скільки критики, навіть наш механізм не відповідає європейським критеріям, вже не кажучи, що пропонували колеги", – зазначив Микита Потураєв.

Ще одне спірне питання – заборона використання записів і фонограм російських виконавців. Її проголосували на початку повномасштабної війни весною, але у новому законі не з'явилася.

"Виявилося, вони не випадково відсутні, автори свідомо вилучили норми, бо нібито не достатньо дієві", – повідомляє нардет-опозиціонер.

І взагалі, норму нібито неможливо виконати, наголошують у Нацраді.

"Як українське медіа, радіо або телебачення, або регулятор як може перевірити і встановити юридичний факт наявності російського громадянства? Якщо ви хочете, давайте сядемо і напрацюємо механізм, який би працював", – відповідає Бурмагін.

А поки шукають компроміс, Україна чекає висновків щодо документа від Ради Європи та Єврокомісії, нині вони оцінюють закон.

"Потім не буде простору для компромісів, ми просто візьмемо цей висновок, і всі поправки пропустимо через фільтр цих висновків, що буде відповідати, будемо імплементувати, що ні, не будемо", – запевняє депутат.

Нині у нардепів уже минув час подачі поправок до другого читання. За попередніми підрахунками, депутатських пропозицій до закону про медіа – сотні, а то й тисячі.

"Це буде колосальна робота, але комітет мусить з нею впоратися, бо якщо завалять цей законопроєкт, то закриють двері для України перед ЄС", – наголошує Світлана Остапа.

Попередньо, документ мають ухвалити до закінчення року.

Ірина Сисак, Микола Довгий, "5 канал"

Нагадаємо, 4 квітня український медіапростір шокувала новина про те, що для трьох проукраїнських телеканалів – "5 канал", "Прямий" і "Еспресо" – було відключено мовлення.