Верховна Рада України
Верховна Рада України Shutterstock

Питання безпеки чи цензура: журналісти вимагають доступу до Верховної Ради – подробиці

Читайте по-русски
У благі наміри монобільшості не вірять у фракціях меншості

Побачити Верховну Раду з початком повномасштабного вторгнення журналісти можуть хіба крізь дерева. Через війну доступ повністю обмежили, урядовий квартал закрили. Та що ховається під надмірною турботою про безпеку для медіа?



Парламентською кореспонденткою Анна Стешенко працює вже 18 років. Але більш як пів року доступу до звичного місця роботи – кулуарів Верховної Ради не має. Як і до нардепів, яких часто ловила з незручними запитаннями.

"Основне наше завдання – це була робота в кулуарах, коли ми мали можливість схопити потрібного депутата, який був помічений у корупційних скандалах, як от Трухіна з ДТП", – розповідає спецкореспондентка LB.UA у парламенті Анна Стешенко.

Без права доступу до урядового кварталу і журналісти-розслідувачі. До 24 лютого Анна Калюжна займалася антикорупційними розслідуваннями, і часто доводилося підстерігати депутатів поблизу владних будівель. Але не у війну.

"І якщо це було зрозуміло у перші місяці війни, коли в нас постійні повітряні тривоги і ракети на Київ летіли постійно, і не можна було, щоб сторонні люди знали, коли відбувається Рада", – каже журналістка-розслідувачка BIHUS.INFO Анна Калюжна.

Але нині, журналісти певні, ситуація у столиці не настільки критична, аби Рада залишалася наглухо закритою.

"То зараз це просто вже виглядає як те, що не дуже хочуть депутати, і ОП, і Кабмін, і міністерства повертатися до якоїсь публічності, тому що їм так зручно, тому що журналісти не бачать, на чому вони приїжджають, з ким вони зустрічаються", – пояснює журналістка.

Нині у стінах парламенту працює єдиний канал "Рада", який записує засідання й оприлюднює його в соцмережах за кілька годин по завершенню. Скільки ще триватимуть обмеження – ми звернулися із запитом на єдину публічну електронну пошту Верховної Ради. Там відповіли – коментарями для ЗМІ не займаються, мовляв, лише надають публічну інформацію. Далі нам вдалося дізнатися, журналістський запит у воєнний час можна відправити лише... "Укрпоштою". Зрештою, за коментарем звернулися до нардепів від "Слуги народу". Там кажуть: будівля Ради досі ще у підвищеній небезпеці, а час засідання має залишатися в таємниці.

"Я особисто не готова взяти відповідальність за життя журналістів, які будуть перебувати разом з нами під час засідань. Окрім того, існує заборона на поширення інформації в реальному часі, тобто писати новини так, як це було – неможливо, лише пост фактум", – зауважує  заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

У благі наміри монобільшості не вірять у фракціях меншості. Там упевнені: не впускаючи журналістів до Ради, влада намагається запровадити цензуру.

"Немає жодних резонних фактів не запускати до кулуарів з адекватною перевіркою журналістів. Окрім бажання цензурувати інформаційні потоки, як ми це бачимо у марафоні", – вважає нардеп "Голосу" Ярослав Юрчишин.

"Під егідою воєнного стану в країні вводиться політична цензура, яка не має нічого спільного з воєнною цензурою і виправданими під час воєнного стану самообмеженнями. Виборці хочуть знати, за що голосує парламент, а так тишком-нишком легко буде проводити що завгодно", – переконана депутатка "ЄС" Ірина Геращенко.

Скандалом обернулось і перше засідання нової сесії на початку вересня. Нардепи за підтримки перефарбованих уламків ОПЗЖ проголосували постанову, якою заборонили каналу "Рада" транслювати засідання у прямому етері.

"Рада прийняла ганебну поставнову, якою фактично впровадили політичну цензуру, і от уявіть собі вперше за історію існування парламенту, каналу "Рада" вперше дозволено не транслювати Раду", – наголошує Ірина Геращенко.

Втім, необхідність бути більш відкритими до медіа та суспільства у "Слузі народу", кажуть, парламент розуміє. Тому почали розмови про створення пресцентру...

"Який буде не під куполом, не в тій будівлі, де проходять засідання, але десь трохи далі, зручно для спікерів, після засідання можна буде робити брифінги", – каже Євгенія Кравчук.

"Відривайте, нема питань, але 500 метрів рятує? Зважаючи на косорукість росіян, рашисти скоріше попадуть в готель, аніж у Раду, але вже навіть відкриття пресцентру буде крок на зустріч", – переконаний Юрчишин.

Ідею з пресцентром підтримують журналісти – в таких умовах працювали в часи коронавірусу.

"Ми будемо туди ходити, навіть враховуючи цю загрозу, тому що нам треба якось працювати, мати доступ і хоча б з кимось спілкуватися", – наголошує кореспондентка Анна Стешенко.

Водночас як і в епідемію, закликають зробити обмежений кількома десятками медіа доступ до кулуарів. Для перевірених журналістів. Втім, у керівництві Ради нагадують: акредитацію мають кілька тисяч людей, частина із сумнівною репутацією.

"Понад 5 тисяч акредитованих журналістів, зокрема, там є багато журналістів, які належать до заборонених партій, закритих ЗМІ. Ми не можемо вибірково робити допуск, бо це порушення прав, тому треба проаналізувати акредитації", – пояснює перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко.

"Я впевнена, що нас уже неодноразово всіх перевіряли, нехай перевірять ще раз, але нехай видадуть окремій кількості журналістів, які роками працювали в Раді, доступ якийсь хоча б обмежений", – наполягає журналістка.

"Треба подивитися, хто дійсно працює в медіа, а хто працює на сайтах проросійського спрямування, до яких є підозри", – вважає Анна Калюжна.

Зрештою, як пояснив в інтерв'ю "Лівому Берегу" Олександр Корнієнко, дозволу на відкриття Ради для ЗМІ з міркувань безпеки не дають спецслужби. Схоже, питання відклали на невизначений термін.

Ірина Сисак, Юрій Усік, Анна Кудрявцева, "5 канал"

Як повідомляв 5.UA, вранці 24 лютого росія розпочала повномасштабну війну проти України. По кількох військових об'єктах у Києві, Харкові та Дніпрі були завдані ракетні удари, а війська рф перейшли кордон під Харковом.

ЗСУ, всі спеціальні та силові служби держави були підняті за тривогою. Ворог почав інтенсивні обстріли підрозділів ЗСУ на сході – українська армія дає відсіч російським військам. В екстреному режимі працює Рада національної безпеки й оборони. Запроваджено воєнний стан. Україна офіційно направила позов проти російської федерації до Міжнародного суду ООН у Гаазі.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Попередній матеріал
Нічні обстріли: по Запоріжжю вдарили ракетами С-300, на Донеччині знищили перинатальний центр
Наступний матеріал
На півдні рашисти імітують прибуття резервів, раптово активізувалися великі десантні кораблі
Loading...
Обнуляє попередню роботу над українізацією: опозиція розкритикувала новий закон "Про медіа"

Обнуляє попередню роботу над українізацією: опозиція розкритикувала новий закон "Про медіа"

"Розміновує культурний фронт із росією": Рада в першому читанні підтримала скандальний закон про медіа

"Розміновує культурний фронт із росією": Рада в першому читанні підтримала скандальний закон про медіа

Брехня і дерибан, за який доведеться платити українцям – Южаніна про повернення акцизу на пальне

Брехня і дерибан, за який доведеться платити українцям – Южаніна про повернення акцизу на пальне

"Поки сотні людей залишилися без даху, Верховна рада підтримала законопроєкт про будівництво доріг" – журналіст

"Поки сотні людей залишилися без даху, Верховна рада підтримала законопроєкт про будівництво доріг" – журналіст

Рада розгляне проросійський закон про медіа, який відкидає нас від членства в ЄС – Княжицький

Рада розгляне проросійський закон про медіа, який відкидає нас від членства в ЄС – Княжицький

Історична мить: як депутати голосували за проголошення незалежності України – відео

Історична мить: як депутати голосували за проголошення незалежності України – відео