"Києво-могилянська академія"
"Києво-могилянська академія" 5 канал

російській мові не місце у "Могилянці": що означає заборона та як на неї реагують

Читайте по-русски
Жодних штрафів за порушення "мовного правила" не буде

Ані на парах, ані поза ними у стінах Києво-Могилянської академії не можна спілкуватися російською. Табу на цю мову нещодавно прописали у нових правилах університету. Це стосується всіх, хто тут працює та навчається.

На загальних зборах колективу могилянці вирішили одноголосно: мові агресора не місце у престижному українському виші.

"Перед тим, як було засідання, ми ознайомилися з документом і вже на засіданні саме підтримали його. Це про нашу позицію, це про нашу думку, це про нашу спільноту", – зазначила голова студентської колегії "Києво–Могилянської академії" Олександра Темченко.

Не заборона вживати російську, а, радше, складова корпоративної культури університету, де спілкування передусім рідною, державною мовою. Так нововведення розтлумачують у "Києво-Могилянській академії".

"Зараз ми вирішили уточнити наші правила, нашої внутрішньої культури, такі дали побажання нашому колективу, передусім я думаю, ми будемо адресувати нашим новим студентам, нагадувати їм, що територія нашого кампусу – це територія української мови", – наголосив президент національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт.

Цей університетський закон діяв постійно, хоча формально і не був прописаним досі, пригадують випускники. Та саме таке українськомовне середовище спонукало багатьох перейти на солов'їну і поза межами освітнього закладу.

"Хто не знає, я до 20+ років був російськомовним. І саме заборона в НаУКМА російської будь-де в її стінах була чудовим стимулом і середовищем, щоб повністю перейти на українську", – каже Ігор Розкладай.

"У той час, коли я навчалась, я навчалась в 2000-х, це не було примусом, але це було україномовне середовище і на фоні Києва, і інших університетів, особливо на сході на півдні України", – розповідає депутатка та викладачка кафедри політології "Києво-Могилянської академії" Інна Совсун.

На противагу більшості студентів, що на нововведення відреагували схвально, знайшлися і критики такого рішення.

"Вашими діями Ви намагаєтесь влізти в ту сферу, в яку влазити не маєте жодних повноважень – в особисте життя. Це не конституційно, це незаконно, Правила академії є внутрішнім актом, який не може суперечити закону. А будуть і далі спілкуватися студенти – що далі? Що далі, га? Відрахування?", – обурюються критики такого рішення.

У виші кажуть: це правило не для покарання, а для виховання свідомої молоді. Ніхто не відстежуватиме – яка мова лунає на парах чи у коридорах "Могилянки". Жодних штрафів за порушення "мовного правила" теж не буде. Щонайменше – зроблять зауваження і максимум – можуть позбавити, до прикладу, рекомендацій від університету.

"Мені здається, що це певною мірою позитивний момент: що для українців з'ясовується, що свобода є найвищою цінністю. Тобто, не можна нічого забороняти, якщо є таке правило в Конституції. Ще раз, те як рішення сформульоване Могилянки – це не заборона, це декларація цінностей", – пояснює співзасновниця ГО "Смарт освіта", радниця міністерства освіти та науки (2016-2020) Іванна Коберник.

Тому ця норма не порушує права працівників та студентів вишу. А керівництво університету може запроваджувати внутрішні правила, якщо вони не суперечать закону.

"Ми не втручаємося у приватні права кого–небудь. Університет – це простір освіти та науки, це не приватна сфера. Звичайно, ми не виключаємо вживання інших мов, але російська є мовою агресора. Мова, яка використовується як засіб ідеологічного обґрунтування претензій сучасної терористичної росії", – наголошує професор кафедри історії "Києво-Могилянської академії" Максим Яременко.

Захистом російськомовного населення в Україні терористичні сусіди виправдовували свою агресію на початку повномасштабного вторгнення. Водночас століттями намагаються знищити все українське. Мова, яка кремлю стоїть поперек горла, нині потребує додаткового захисту, вважає омбудсман.

"Могилянка зробила те, що, в цілому мали зробити більшість університетів на початку 90-х років – визначитися із мовою освітнього процесу з розумінням того – якого громадянина якої країни ми будуємо. Частина університетів зловживали цим, мали свої відповідні порушення. такі результати ми бачимо і за результатами нашої діяльності 20-го, 21 і 22 роках", – переконаний уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Час від часу у різних вишах виринали скандали, коли викладачі ігнорували державну, натомість на лекціях лунала російська. Щоб таких проблем не виникало, а надто на дев'ятий рік війни з росією, мовний омбудсмен запропонував іншим вишам встановити культуру мовлення, як це зробила "Могилянка". Відповідного листа надіслав до Міністерства освіти та науки.

"Особливо це стосується півдня України, центру України, звичайно, університетів, які знаходяться на заході України, де опинилися тимчасово переміщені особи, які теж мають бути забезпечені правом здобувати освіту державною мовою", – зазначив Тарас Кремінь.

Лідія Середюк та Микола Довгий, "5 канал"

Читайте також: Кремінь закликав МОН та асоціацію ректорів встановити табу на російську мову в усіх українських університетах

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться відео за темою: Терехов ще не оплатив штраф за порушення закону про мову – Тарас Кремінь

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Попередній матеріал
ДБР проводить обшуки у київській податковій – що шукають
Наступний матеріал
СБУ і ДБР приходили з обшуками до Авакова – через авіакатастрофу у Броварах
Loading...