5 канал

Назар Холодницький: У співорганізатора "газової афери" виявили амфетамін у крові

Заступник генерального прокурора України – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів, чи дотримані вимоги регламенту при поданні до ВР у справі Онищенка і де той зараз, що виявили в крові у одного з його поплічників, і чому суд потім відхиляє зібрані докази

МИ ВИВЧИЛИ ПОМИЛКИ ПОПЕРЕДНИКІВ, МИ ВНЕСЛИ ПОДАННЯ ПРО ОБРАННЯ ОДНОГО ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ І ОДНЕ ПОДАННЯ. МИ ПРОЙШЛИ ВСЮ ЦЮ ПРОЦЕДУРУ І В ТОМУ ЧИСЛІ РЕГЛАМЕНТНИЙ КОМІТЕТ

– День у вас сьогодні насичений, сповнений і на події, і на емоції, і зрештою на результати. Адже такої масштабної спільної роботи – і Спеціальної антикорупційної прокуратури, і Національного антикорупційного бюро, і Генпрокуратури – в сесійній залі заради того, щоб ми побачили ті цифри – у 275, 265 і 263, це було вперше. Ще буквально вчора депутати скептично були налаштовані в першу чергу щодо кількості самих депутатів у сесійній залі, відповідно, щодо результативності голосувань. Тим не менше, ці цифри ми сьогодні побачили. Що спонукало?

– Я хочу сподіватись, що спонукало, по-перше, це те, що нарешті країна міняється, міняється на краще. І є політична воля довести всі олігархічні, корупційні справи до логічного завершення.

– Так коротко…

– Це моя думка.

– Зважаючи просто на те, які розмови вчора були від тих самих депутатів: як на них тиснуть, як їх переконують не голосувати. Або просто десь загубитись по дорозі. Сьогодні було багато думок про те, що саме громадський тиск зіграв свою роль для того, щоб ми побачили голосування по всіх трьох пунктах подання. Погоджуєтесь? Чи, все ж таки, там на свідомість сподівались?

– Напевно, народні депутати України – це та, скажемо так, верства українського населення, на яку тиснути дуже важко більшості громадян України. Громадський тиск загальний – я би не розказував, що це тиск, це, напевно, громадське спонукання до того, щоб пробудилася свідомість.

ЕФІРНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

– Ще вчора, знову ж таки, було багато дискусій навколо того, а в якій же формі було зроблене це подання, і наскільки правильно чи неправильно з точки зору процедур. Одразу ж були апеляції до історії з Ігорем Мосійчуком і грандіозного "пшику", зрештою, який відбувся. І сьогодні ми, зрештою, чуємо заяви. Депутати звинувачують вас у непрофесійності і неправильній формі подання, форматі, а ви звинувачуєте у маніпуляціях. І в тому, що вони читають регламент так, як їм заманеться. Що з цим робити?

– Привести у відповідність регламент до чинного Кримінального процесуального кодексу. Адже в чому було таке непорозуміння? Чинний КПК передбачає такий запобіжний захід, як тримання під вартою. Але закон України про регламент каже про такі запобіжні заходи, як арешт. І якщо б ми внесли – і адвокати цим маніпулювали на регламентному комітеті – якщо б ми внесли подання і вимагали би тримання під вартою, нам би казали, що ваше подання не відповідає закону України про регламент, який каже, що арешт. Але так, як ми віднесли відповідно до закону про регламент, відповідно сторона захисту сказала, що ваш закон не відповідає КПК, який передбачає тримання під вартою – це раз.

З приводу цього всього шоу і такого продовжувального серіалу про одне чи три подань має бути. Читаємо регламент, чітко виписано, що вноситься одне подання. І всюди в законі про регламент, стаття 218-221 пишеться, що подання вноситься, ініціюється. Не різні подання ініціюються, а одне подання. І дійсно в регламенті написано, що вноситься щодо кожного запобіжного заходу окреме подання. Але це тоді, якби прокурор просив дозвіл на або домашній арешт, наприклад, або на тримання під вартою. Але ми просили виключно один запобіжний захід – це є арешт чи тримання під вартою в розумінні КПК. І саме тому ми внесли одне подання, і в резолютивній частині цього подання ми просили: перше – дати згоду на притягнення, друге – на затримання, третє – на арешт. І правильно було сьогодні, якраз було абсолютно чітко дотримана вимога і норми регламенту. І головуючий засідання поставив на голосування власне три ці питання. Так як це вимагає частина 7 статті 221 закону України про регламент Верховної Ради.

– Адвокати самого Олександра Онищенка, ясно, що реагують, і кажуть, що будемо, очевидно, оскаржувати. Наскільки перспективно оскарження от саме цієї процедури, про яку ви кажете, що вона дотримана була ідеально?

– Я вважаю, що це є безперспективно, але адвокати повинні відпрацювати гроші, які їм платить їхній клієнт. Тому напевне, що вони будуть його оскаржувати. Але, знову ж таки, дуже всі порівнюють зі справою Мосійчука. І я от підняв усі документи, і рішення постанови Верховної Ради, і постанову Вищого адміністративного суду в цій справі, там жодного питання, жодного слова не ставилося про те, що одне чи три, чи п’ять подань має вноситися по запобіжному заходу. Зрозуміло, що на кожен захід має бути одне – це навіть спору не підлягає. Але на відміну від сьогоднішнього голосування, де є три постанови за кожний окремий пункт – за зняття, за затримання і за арешт, по Мосійчуку тоді в пориві, не знаю якому там, в такому емоційному пориві, тоді проголосували просто одну постанову і дійсно без розгляду регламенту. Там була процедура взагалі повністю вся порушена, оскільки вказане подання навіть не надійшло до регламентного комітету. Тому абсолютно законне рішення Вищого адмінсуду про те, що він визнав дії незаконними. В даному випадку ми вивчилися на помилках попередників, ми внесли подання про обрання одного запобіжного заходу і одне подання. Ми пройшли всю цю процедуру і в тому числі регламентний комітет.

НІ НА БУДЬ-ЯКОГО ІНШОГО ЧЛЕНА ПАРЛАМЕНТУ, НАРОДНОГО ДЕПУТАТА В ДАНИЙ ЧАС, КРІМ ОНИЩЕНКА, В АНТИКОРУПЦІЙНИХ ОРГАНІВ ПЛАНІВ ОГОЛОШУВАТИ ПІДОЗРИ І ВНОСИТИ ПОДАННЯ СТАНОМ НА СЬОГОДНІ НЕМАЄ

– Сам Ігор Мосійчук сьогодні, до речі, склалося враження, що грає на випередження. Після історії з результативними голосуваннями по Олександру Онищенку він заявляє про те, що знає, чи Генпрокуратура зробить подання на нього у Верховну Раду найближчим часом. І взагалі, що якось судові засідання відбуваються без нього, його не повідомили, адвокатів його теж. Що вам про це відомо?

– Нічого невідомо. Я так розумію, що якщо і буде якесь подання на Мосійчука, то це буде вноситись Генеральною прокуратурою. Адже ні на Ігоря Мосійчука, ні на жодного члена "Радикальної партії" вже беремо, ні на будь-якого іншого члена парламенту, народного депутата в даний час, крім Онищенка, в антикорупційних органів планів оголошувати підозри і вносити подання станом на сьогодні немає. Тому, я думаю, запитайте це краще власне у Мосійчука і, напевне, у генпрокурора.

– Ок. Повертаємося до Олександра Онищенка. Сталося, проголосували депутати, дали дозвіл на зняття депутатської недоторканності і на затримання, і на арешт. Єдина проблема залишилася – фізична його відсутність у країні. Як сталося так, що, все ж таки, йому вдалося виїхати? Причому так, доволі зухвало.

– Тому що він є народний депутат України. В нього є депутатський імунітет, яким наділили його ми, кожен із нас, під час виборів чи то 2012 року, чи то ті, що були в 2014 році. Так виписаний закон – у нього є депутатський імунітет. Ми знали, що так буде, хоча він давав слово, що він не збирається втікати, що він готовий захищатися. Але вже з самого початку, коли тільки, згадайте, коли тільки я заніс подання до Верховної Ради – його не було на території України доти, доки Верховна Рада засідала. І коли вже був сигнал, що Верховна Рада вже пішла на канікули до 5 липня – він увечері спокійно приїхав, знаючи, що він є нардеп, і пішов по телеканалах розказувати і доводити свою позицію.

– Тоді це була Ніцца, а вчора це була Москва, де він сьогодні?

– Вчора з’явилися фотографії, де він дивиться футбол у Москві. Для мене, громадянина України, знаєте, все, що стосується зараз Москви, Росії – я вкрай критично це сприймаю і, знаєте, особливий цинізм їздити до держави-агресора, яка вкрала частину твоєї території, спричиняє тисячі смертей на Сході – і це є особливий цинізм, їздити туди і дивитися футбол, як на мене. Потім, якщо ви згадаєте, він почав якось у своїх соцмережах відбріхуватися, що це стара фотографія, і це не Москва – це Відень. Але за тими даними, які в нас були, він 2 липня покинув територію України літаком Київ-Мінськ. Вибачте, я не знаю, які авіалінії літають у Відень через Мінськ. Після того як ми припинили авіасполучення з агресором, ті, хто хочуть попасти до Росії, якраз літають через Мінськ.

МИ ОБОВ’ЯЗКОВО ОГОЛОСИМО ОНИЩЕНКА В РОЗШУК, ЯК ЩО ВІН ЗРЕШТОЮ НЕ З’ЯВИТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

– Що далі? Якщо він опиняється в Російській Федерації, я так розумію, що він недосяжний, зважаючи на обставини, і зважаючи на попередні історії людей, які туди подорожували на довгий час і досі там. Якщо це решта світу, то є варіант міжнародного розшуку – Інтерпол і так далі. Коли це власне запрацює, тобто коли буде оголошено?

– Ми робимо все, щоб це запрацювало якнайшвидше. Є певні, знову ж таки, процесуальні процедури, які ми не можемо оминути. Зокрема за законом ми зараз йому оголосимо підозру. І ми повинні його двічі викликати на допит і оголосити цю підозру. Потім повинні двічі надіслати повістку не менш ніж за три дні до дати. Тобто порахуйте: раз три дні, два три дні. Дуже кепкували з нас деякі такі "грамотії" – чого це викликають кримських зрадників "Голосом України". А це точно для того, щоб забезпечити процедуру перш за все. Звичайно, що ніхто з них не читає "Голос України" – не приїде. Так само і тут, ми зобов’язані його двічі викликати повістками, він двічі повинен не з’явитися. Тоді у нас з’являється підстава для того, щоб вживати інших заходів, щоб якщо не особисто вручити йому підозру, але вжити інших заходів, у тому числі поштовим зв’язком і будь-яким іншим, щоб він вважався особою, яка відповідно до закону повідомлена про підозру. Тоді він набуває цього статусу. Тоді, враховуючи, що ми не знаємо його місцезнаходження, відсутність на території України, ми можемо його оголошувати в розшук. Ми це обов’язково зробимо, як що він зрештою не з’явиться на території України.

– Часові рамки окресліть: скільки займає часу всі ці процедурні моменти, після яких можна оголошувати у міжнародний розшук?

– Об’єктивно не менш ніж два тижні. Звичайно, що може бути й довше, бо різні моменти, знаєте, можуть адвокати спекулювати. Тому ж ми бачимо, як це робиться по цих шоу, які робляться при обранні запобіжних заходів, коли лиш би затягнути процес. У звичайних справах запобіжний захід обирається протягом двох-трьох годин. Тут же ми одним тиждень не могли обрати запобіжний захід, другим, враховуючи погіршення стану здоров’я, яке чомусь веде... У Постного, наприклад, іншого співорганізатора, виявлений амфетамін у крові. Звідки він там взявся?

– Це той, якому памперс довелося міняти в залі суду?

– Так. Звідки він там узявся? Детективи і жодні представники НАБУ не мали доступу до нього. Мали тільки... Розумієте, коли лікар не може пояснити, каже: "Я не розумію, яка причина його такої млявості". Потім, коли аналізи взяли, ми зрозуміли, яка причина такої млявості. Хтось же це робив? І, розумієте, будь-якими засобами затягувати процес, коли адвокати, яких там не менш ніж п’ять, оголошують відвід прокурору через те, що він прийшов на засідання не в прокурорській формі. Тобто будь-які засоби, розумієте? Ну ми до цього готові, будемо боротися.

МИ СТВОРЕНІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ НАВЕСТИ ЛАД У ЦІЙ ДЕРЖАВІ, ПОБОРОТИ КОРУПЦІЮ. ЯКЩО ВОНА ХОВАЄТЬСЯ ЗА ІМУНІТЕТАМИ, ЯКЩО ВОНА ХОВАЄТЬСЯ ЗА ДЕПУТАТСЬКИМИ ПОСВІДЧЕННЯМИ – ЗНАЧИТЬ БУДЕМО ЇХ ЗВІДТИ ДІСТАВАТИ

– Щодо адвокатів, то сьогодні, знову ж таки, гучна новина зранку про обшуки – 21 обшук у адвокатів, які власне одразу зібралися і почали відстоювати свою позицію, свої права. По-перше, чи вдалося щось виявити? По-друге, як це корелюється, наприклад, з тим, про що кажуть вони: у нас, мовляв, документи, лінія захисту, а тут приходить звинувачення, і все це, мовляв, дивиться.

– Якби ті особи, які обгрунтована є підстава вважати, що вони задіяні в тих схемах, не мали ще й посвідчення адвокатів, напевне, що з обшуком ми би до них не приходили. Але якраз і депутатський імунітет, адвокатське посвідчення – це один із тих засобів і способів приховати документи, приховати докази, мотивуючи тим, що те чи інше – лінія захисту, чи якась допомога в іншій справі. Ми створені для того, щоби навести лад у цій державі, побороти ту корупцію. Якщо вона ховається за імунітетами, якщо вона ховається за депутатськими посвідченнями – значить будемо їх звідти діставати. Ці обшуки дійсно санкціоновані судом, я як заступник прокурора підписав клопотання про проведення цих обшуків, вони ще тривають, тому – що знайшли, поки що, на жаль, сказати не можу. Але щось та й знайшли.

– Коли можна буде дізнатися, в яких обсягах щось було виявлено?

– Ви знаєте, я зараз хочу, коли вже Онищенко набуде статус підозрюваного, я вже хочу, щоб ця справа з політичної переходила у кримінальне процесуальне русло. І коментувати кожен раз наші слідчі дії, вважаю, недоцільно. Повинно бути слідство, воно повинно тривати. І слідство по інших триває ж, ми не зупиняємося, Онищенко не єдиний – 12 чоловік під вартою, ще планується. Він же не єдиний. Тому треба дати можливість слідству довести до кінця. А в суді вже все буде показано.

– Щодо адвокатів ще одне питання. Сьогодні інформація була, що один з адвокатів вилетів із Борисполя кудись там у напрямку Європи. Причому написав, що його слідчі НАБУ намагалися затримати, але чомусь не наважилися – це цитата, так сказав. Що насправді було?

– Насправді було те, що один з адвокатів, в якого ми проводили обшук, втік із країни. Причому десь йому в аеропорту ввижалися детективи НАБУ – я не знаю, чого він вирішив, що це вони. І що вони хотіли його затримати, але він такий от спритний, паспортний контроль пройшов і вони вже не наважилися, бо він вже, скажемо так, поза зоною української держави. Ну це просто... російське слово є таке – "брєд".

– У нього були підстави втікати?

– Ну раз втік, то, напевно, були, але обшук дійсно проводився за його місцем проживання.

– А у вас були підстави його затримати?

– Підстав затримати, на даний час, не було.

Я НЕ МОЖУ ПОЯСНИТИ, ЧОМУ ОРГАНИ, ЯКІ НЕ УПОВНОВАЖЕНІ НА РОЗСЛІДУВАННЯ ТИХ СПРАВ, ЗАЙМАЮТЬСЯ ЦИМИ СПРАВАМИ

– Рухаємося далі. Знаєте, тут я хочу вас може дещо таке фундаментальне питання запитати, воно стосується взагалі підслідності. Тому що у нас зараз є кілька структур, новостворені в тому числі, у яких прокурорські функції – це і Генпрокуратура, це і Національне антикорупційне бюро, це Спеціальна антикорупційна прокуратура, військова прокуратура як підрозділ. І от іноді виникають величезні питання щодо того, хто що розслідує? Хоча, здавалося б, закон прописаний чітко і повноваження теж. Серед свіжих прикладів – це історія із заступниками голів облдержадміністрацій, це пряма ваша підслідність, це чиновники, корупційну діяльність яких, або підозри в корупційній діяльності ви маєте розслідувати. Тим не менше, чомусь про них розповідають то Генпрокуратура, то військова прокуратура, то Міністерство внутрішніх справ, як, наприклад, з бурштином. Чому так?

– Здоровий глузд пояснити це не може, я скажу так. Підслідність – це таке питання, це третій курс юрфаку, другий семестр чи перший навіть. Я не можу пояснити, чому органи, які не уповноважені на розслідування тих справ, займаються цими справами. Я це просто з точки зору юриспруденції пояснити не можу. Це є просто нівелювання правової системи – раз. Це є, можливо, навіть і перевищення службових повноважень – два.

Я поясню чому. Тому що у нас так дійсно виходить, що зараз на тренді боротьби з корупцією хочуть усі з нею боротися. Але ця боротьба призведе до того, що є стаття 87 КПК, яка чітко каже, що докази, здобуті неуповноваженим органом, є недопустимими і не підлягають дослідженню в суді. А що відбувається зараз? До речі, справа, от ви кажете – замах на губернатора Миколаївської області, так? Я теж не розумію, чого нею займалася військова прокуратура. Не мають вони права. Чітко, є стаття 216, яка визначає підслідність. Заступник губернатора – це є чітка підслідність НАБУ. Тим не менше, органи почали, органи витрачали ресурси, замість того, щоб займатися своєю справою, вони оголошують підозри і перед днем Конституції військовий прокурор раптово згадав, вже коли пройшло, знаєте, коли піар-хвиля вщухла, раптово військовий прокурор згадав перед Конституцією (днем Конституції - 5.ua), перед вихідними днями, що це ж підслідність НАБУ – "ви ж там почитайте, може ви її заберете, цю справу". Так не можна! Військова прокуратура, на жаль, саме найбільше зловживає тими справами.

Є інші справи, справа мера Вишгорода Момота. Сума хабара була заздалегідь відома, тим не менше, прокуратура Київської області цією справою займалася, потім пробували нам її визначити. Донецька область, суддя Волноваського міського суду – в березні оголосили підозру. Квітень, травень – жодних слідчих дій не проведено судді, хоча судді – це виключно наша підслідність, це корупційні злочини. Потім тихенько в середині червня: "Ми згадали, що це ваша підслідність – забирайте". Два місяці, строки ж ідуть, і виходить так, що одні піаряться "ми викрили страшну банду, ми викрили хабарника". Я згоден, ви викрили, але докази, які ви зібрали, ми потім з ними не можемо в суд піти. І виходить, ви викрили, а потім хай Антикорупційна прокуратура в суді там собі там борсається в тому всьому – так не може бути. Вчора, зараз триває, як я розумію, операція по бурштину по Рівненській області – та сама ситуація. Я з телевізора дізнаюся, що заступник прокурора Рівненської області затриманий, йому оголошена підозра – я з телевізора це дізнаюся.

БО МИ НЕ СТВОРЕНІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПІДМІТАТИ ЗА ІНШИМИ ОРГАНАМИ І ВИПРАВЛЯТИ ЇХНІ ПОМИЛКИ

– У вас немає комунікації з суміжними структурами?

– У нас комунікація є, але є якась таємниця слідства, ми ж не можемо лізти у роботу інших підрозділів. Інші підрозділи, якщо вони бачать, що це не їхнє, вони повинні нас про це інформувати. І ми можемо разом це все робити. Але зараз виходить так, що ця миттєва хвиля піару призвела до того, що завідомо винні особи, які вчиняли реально злочини, через процесуальні порушення людей, які розуміючи, що це є, що вони не уповноважені, вони потім спокійно повертаються на посади. уже апеляційний суд відновив Момота на посаді, незважаючи, що справа не закрита, слідство якось там триває. Я не виключаю, що така сама справа буде в Миколаєві, і це не поодинока справа. У травні військова прокуратура в Сумській області на 2,5 млн хабара, як вони рапортували браво, виявили голову Батицької сільської ради. Я теж не розумію, чого там військова прокуратура? У тилу може легше воювати, ніж на Сході? Я все розумію, може трохи емоційно, але якби це були поодинокі випадки. І що робить військова прокуратура – браво відрапортували, а потім через місяць згадали, що це не їхня підслідність. НАБУ, забирайте. На жаль, генеральний прокурор підписав цю постанову. І я не можу скасувати постанову генерального прокурора. І ми цю справу зараз до якогось завершення доведемо, а потім будемо питати з тих, хто її починав, будемо питати в рамках кримінального процесу. Тому що так не можна робити. У Львові та сама ситуація з депутатом від "Самопомочі" облради – 10 тисяч хабара, але це депутат облради, виключно наша підслідність. Теж прокурор області зреагувала, відрапортувала, а потім згадала, що це НАБУ має розслідувати – таке не повинно бути. Я в тому випадку, щоб для простих людей було зрозуміло, в чому проблема. На перший погляд, це не є проблема, але це проблема страшна. Якщо у вас болить зуб, ви йдете до стоматолога. А уявіть, що у вас болить зуб, а вас тягнуть до уролога, у вас там уролог робить щось із тим зубом, а потім у кінці каже: "Ні, це таки має стоматолог пломбу ставити". Оце така якась ситуація.

– Що з цим робити? Хто може вплинути на те, щоб підслідність нарешті стала зрозумілою для кожної зі структур і головне –  не порушувалась?

– Ну я ж не можу рекомендувати Генпрокуратурі чи іншим правоохоронним органам ще раз піти вчитися на юрфак. Ну це речі, які є аксіоматичні, це те, що ми вчили на третьому курсі – що таке підслідність і як по ній працювати. Якщо є ДТП, ви кого викликаєте, поліцію? А чого не військову прокуратуру? Хай оформить прокуратура ДТП, а потім протокол направить у поліцію – по такій самій схемі, як вони зараз це роблять. Але це ж нецікаво суспільству, бо зараз цікавіше показати, які всі борці з корупцією. Так не можна, на хвилі піару йти по тому, щоб потім винні особи приходили і вертались на свої посади. Я не дозволю, я такі справи приймати не буду, і НАБУ такі справи завершувати не буде. Бо ми не створені для того, щоб підмітати за іншими органами і виправляти їхні помилки.

– Оце вже можна сприймати як заяву. Завершити я, все ж таки, хотіла б на Олександрі Онищенку. Може спрогнозуєте, спробуєте. Сьогодні з’явилася версія, що, мовляв, після того як всі зусилля були докладені для того, щоб цих голосувань не відбулося, або вони були нерезультативними, і все ж таки, є рішення про арешт і затримання, про зняття недоторканності, і тепер з-за кордону Олександр Онищенко може образитись і почати говорити – називати імена, називати обставини. У публічному просторі, напевне, не особисто в кабінетах у вас. Наскільки поділяєте такий прогноз?

– Я буду радий чути будь-яке слово, яке він скаже. І ми будемо будь-яке слово перевіряти в рамках Кримінального процесуального кодексу України.

Яна Конотоп, "5 канал"

ЕФІРНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

Попередній матеріал
Розенко пообіцяв підвищення мінімальних пенсій
Наступний матеріал
За добу у боях загинули на Донбасі загинули вісім російських солдатів – розвідка

Онищенко через Кобзона намагається отримати "дах" у Москві – ЗМІ

Холодницький пояснив, чому з'явились закиди у непрофесійності подання щодо арешту Онищенка

Холодницький: САП і НАБУ не будуть "підмітати" за іншими органами, які зловживають непідслідними їм справами

Назар Холодницький детально розповів про "справу Онищенка" - інтерв'ю

Під час обшуку адвокат у справі Онищенка втік із країни – Холодницький

Холодницький розповів, чому Онищенка зараз не можуть оголосити у розшук