ХОЧЕМО, ЩОБ УСЕ-ТАКИ ФЕРМЕРСТВО У НАС ПОЧАЛО ЗАРАЗ ДОМІНУВАТИ, ДУЖЕ АКТИВНО РОЗВИВАТИСЯ
– Кабінет такий традиційний, канцелярський, міністерський. Ви нетрадиційний міністр аграрної політики і продовольства України. Елегантний костюм, хороша освіта, хороша кар’єра – що вас поєднує із селом?
– Тут і емоція, і робота. Зараз взагалі це один із пріоритетів у роботі міністерства – і розвиток сільських територій, і збереження села, того укладу, який сьогодні існує взагалі в Україні, мова, різнобарвна мова по різних селах…
– А коли ви востаннє були в селі? Так чесно, в такому традиційно українському забитому селі?
– Регулярно, кожен тиждень майже на вихідні, я на окрузі намагаюсь у себе з’являтися, не забувати. Крім того, що там батьківщина, іноді бувають події, пов’язані з міністерською роботою. Частіше спілкуємося з фермерами, оскільки хочемо, щоб усе-таки фермерство у нас почало зараз домінувати, дуже активно розвиватися. На місці хочемо подивитися, як відбуваються бізнес-процеси, будемо так говорити.
– Бізнес-процеси на селі? Давайте подивимося, що у вас на робочому столі. Отам сидить міністр, я так розумію.
– У мене так емоційно і енергетично склалося, що там у великому кріслі міністра я майже не сидів за весь час, більш ніж півроку, жодного разу.
– У цій програмі спробуєте.
– Чесно кажучи, якось не тягне.
– "Фінансова угода "Про основний кредит для аграрної галузі України" – це з ким?
– Це Європейський інвестиційний банк. Мова йде про 400 мільйонів євро. Він, до речі, на моменті, коли ми його тут аналізували, ще не був ратифікований. Проект уже ратифікований Верховною Радою, тому зараз у нас активний період імплементації.
– На що піде кредит від Європейського банку?
– Перш за все, над чим ми зараз працюємо, ми хотіли би, щоб він пішов для малих і середніх (підприємств – 5.ua). Щоб це були там сушки, якщо ми говоримо про зерно. Якщо ми говоримо про молоко, щоб це були автоматичні комплекси, щоб можна було підняти якість молока.
– Тобто це якісь предметні речі? Мова не йде про реорганізацію міністерства, галузі?
– Це виключно проекти, пов’язані з аграріями і з їхніми успіхами і діловою діяльністю. Все, що стосується інституційної діяльності міністерства, ця робота йде з донорами. Мені хотілося би, щоб міністерство було проектно орієнтовано. То ми маємо якісь чіткі виклики, у нас є стратегія "3+5". І от я хотів би, щоб кожний елемент стратегії був підкріплений командою.
– Я читала, що ви, по суті, по своїй освіті, по своїй основній діяльності – фінансист. Ви працювали в компанії, яка була близька до Фонду "Відродження" Сороса, у фінансовому секторі здебільшого. От зараз ви у кріслі міністра, тому що треба залучати якомога більше грошей у сільське господарство? Чи яка концептуальна мета вашої появи тут?
– Я був кілька років кращим фінансовим директором. Зробив одне з перших розміщень на Лондонській біржі нашої компанії. А потім одним із призначень, однією моєю роботою було керівництво аграрною компанією, однією з найбільших в Україні.
– З того часу почався ваш зв’язок з сільським господарством?
– Я з дитинства мав такий абсолютно, те що називається "базовий примітивний досвід", але там два роки працював на току в літні часи, оскільки там…
– Нарешті це почула.
– ...у батьків сім’я велика була, і батьки нас у село відправляли.
– А велика – це скільки дітей?
– Нас п’ятеро – в мене брат і три сестри рідні. Тому на току, а потім помічником комбайнера.
– Поділ функціональних повноважень між міністром і заступниками.
– Це актуально.
– Скільки у вас заступників?
– В даний момент у мене чотири, але по одній посаді відбувається конкурс зараз. Це посада керівника апарату, фактично державного секретаря. Подивимося, хто переможе.
– "Насіння буряка – до відома".
– У нас досить критична ситуація з насінням буряка, лише там 3-4% буряка, який копається в Україні, з українського насіння. Все інше – це насіння іноземного виробництва, я іноді…
– І ви вирішили з цим питанням розібратися?
– Я хочу планомірно, але дуже стабільно підвищувати наші можливості.
КОЛИ ГОВОРЯТЬ, ЩО НЕ ЧАС ПРИВАТИЗУВАТИ, ОТ Є ЯКІСЬ СКЛАДНІ УМОВИ – ПОСЛУХАЙТЕ, ВСЮ ІСТОРІЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ НЕ БУЛО ВІЙНИ, БУЛИ СКЛАДНІ УМОВИ
– Так, я тут не можу розібрати – записочки міністру поприносили, почитайте що там?
– Це мої помітки, пов’язані з виноробними заводами. Ті заводи, по яких були звернення громадян, де, на думку громадян і, напевно вже, й мою думку, треба провести позапланові перевірки.
– Зараз ми прочитаємо назви, і на заводах зразу почнеться аврал, тому що має бути позапланова перевірка.
– Ні, насправді ці питання пов’язані з приватизацією. Треба, щоб заходив господар, і треба, щоб він вболівав.
– А це державні, я так розумію?
– Так, це все державні заводи, інакше як би я на них заходив з перевіркою? Я ж не фіскал.
– Знаю, що приватизація сільськогосподарських підприємств державних – це ваша така провідна ідея.
– Збитки державних підприємств просто колосальні – це десятки мільярдів гривень. І коли говорять, що не час приватизувати, от є якісь складні умови – послухайте, всю історію Незалежності не було війни, були складні умови. Мені здається, що всі складні умови виникають від того, що хтось дуже хоче керувати державними підприємствами, які насправді можуть бути дуже ефективними, часто вони і є ефективними, але фінансово…
– …ефективними для окремих людей…
– …для окремих осіб, так, але фінансовий результат в державі не з’являється. Є великі підприємства, для яких це вкрай необхідно. Одним з таких підприємств є державне підприємство "Укрспирт", який…
– Я знала, що ви це назвете.
– ...і концерн "Укрспирт". Ми, на радість міністерству, я думаю, що на перспективну радість громадян України, пройшли вже урядовий комітет. Одна з двох існуючих в світі монополій – це у нас і в Білорусі.
ЛЮДИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НА МІСЦЯХ, ЯКІ ФАКТИЧНО ПОВИННІ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ВСІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ У ПРАВИЛЬНОМУ РУСЛІ, Є ГЛИБОКО КОРУМПОВАНИМИ
– Завжди "Укрспирт" це була парафія президентів. Тобто люди президента завжди тримали руку на пульсі цих компаній восьми, як ви сказали. На цьому заробляли великі гроші.
– Ні, я думаю, що ця історія пов’язана з глибинними інтеграціями на нижньому та середньому рівні.
– Що це означає людською мовою?
– Людською мовою – це люди, які працюють на місцях, які фактично повинні забезпечувати всі бізнес-процеси у правильному руслі на місцях, вони є глибоко корумпованими.
– Беруть собі, коротше кажучи.
– Якщо є завод, то навколо заводу ці всі схеми настільки обростають вже поколіннями.
– Якому олігарху дасте приватизувати "Укрспирт"?
– А тут якраз і є ідея – ідея демонополізації. Всі заводи будуть продаватися як окремі підприємства.
– Поштучно.
– Але всі вони будуть продаватися одночасно. Я хочу щоб ті, хто реально є споживачі, горілчані компанії, стали власниками, вони будуть у свою чергу вболівати і за власний імідж, і за власні торгові марки.
– Що у нас тут? "Першочергові пропозиції щодо зміни параметрів квот м’яса, птиці…"
– Квоти у нас – гаряче питання. У нас були зустрічі, пов’язані зі збільшенням квот згідно з Угодою про асоціацію. Були підписані умови, але на момент, коли я прийшов в міністерство, і ми зустрічалися з асоціаціями, з виробниками, ми зрозуміли, що цього насправді мало. Якщо говорити по м’ясу птиці, фактично січень-лютий ми повністю вибираємо свою квоту. Тому з якістю у нас…
– Тобто січень-лютий, а березень, квітень, травень червень ми не продаємо?
– Ми уже працюємо на інші ринки – Азія, Африка, там по різних напрямках.
– Японські, китайські ієрогліфи – це до вас якась делегація приїжджала?
– Це компанія, яка є партнером української продуктової зернової корпорації України. Вона фактично ключовий глобальний партнер. Вони надали півторамільярдний кредит у доларах компанії. Частина з цього кредиту зараз в оборотних коштах, частина знаходиться на депозитах "Укрексімбанку". Цю книжку…
– Прочитали чи тільки прикраса поки на столі?
– Ні, це мені подарували, я сподіваюся, що буде час її глибоко вивчити.
ДЕРЖАВА СЬОГОДНІ ВЕЛИКИХ ПОВИННА ПІДТРИМАТИ ЗРОЗУМІЛИМИ СТАБІЛЬНИМИ ПРАВИЛАМИ ГРИ, А МАЛИХ ПІДТРИМАТИ ЯКРАЗ ДЕРЖАВНОЮ ПІДТРИМКОЮ, ДАТИ ЇМ МОЖЛИВІСТЬ ВИРВАТИСЯ ВПЕРЕД
– Знаєте, от коли я дратуюся, коли слухаю наших політиків, особливо у Верховній Раді, які дуже вболівають за українське село, з трибуни кричать, що треба підтримувати українського селянина, виробника і так далі, я знаю, що аграрний сектор – це великі агрокомпанії. Їх близько 100 чи, може, навіть більше. І коли маніпулюють цими поняттями, підмінюючи один одного, тут починаються, знаєте, отакі от емоції нагнітати. Як ви ставитеся до цього процесу? І що скажете про великий агробізнес?
– Всі, хто працюють у секторі, це всі, кому я хотів би допомогти, але кожному по-своєму. І якщо говориться…
– Робити ставку на великий бізнес чи на середній бізнес?
– Ні, один із пріоритетів, насправді той акцент, який ми взяли з самого початку, коли я прийшов у міністерство, – це акцент підтримки малого та середнього виробника. У нас більше 50 тисяч фермерів зареєстровано в Україні. Тобто ви говорите про 100 компаній великих, а є 50 тисяч людей, на яких зав’язані колективи і сім’ї. От саме їм сьогодні треба дати можливість піти вперед. У нас був досить довгий період, коли ми допомагали як держава великим компаніям. Вони впевнено стали на ноги, вони роблять впевнений експорт – це дуже позитивні речі. І треба їм всім дякувати за це. Але якщо говорити про державну підтримку, то я думаю, що держава сьогодні великих повинна підтримати зрозумілими стабільними правилами гри, а малих підтримати якраз державною підтримкою, дати їм можливість вирватися вперед. Це може бути…
– Оце ось ілюстрація сільського малого і середнього бізнесу? У нас немає в уяві нічого прогресивного. Або великий агробізнес, який захватив території і будує там великі підприємства. Або забіджене українське село.
– Ну ми часто так сприймаємо, тому що українці дуже романтизують село, і правильно роблять. Село сьогодні часто є модернізоване, але якраз його суцільна модернізація буде йти якраз від малих та середніх гравців. Великі гравці присутні, але вони присутні в селах. А треба, щоб аграрні гравці були присутні в інфраструктурі.
– Вас шалено критикують за ідею лізингу сільгосптехніки із Японії, кажуть, що це страшна схема якась там, запланована у вашій програмі "3+5". Що фірми, через які будуть поставлятися ця техніка, будуть вам підпорядковані і на цьому будуть гроші йти через офшори, ні?
– Я ні разу не чув, щоб мене за це критикували. Насправді треба дуже з великою цікавістю, перш за все, перед тим, коли йде критика, читати назву сайту. А сайти, які критикують, як правило, виглядають: "один, два, три, один, два, три, ей-бі-сі-ді, крапка com ua". Тобто це не сайти, це такі, як їх називають, "сміттєві бачки".
У НАС ОДНІ ДУЖЕ СИЛЬНО "ЗА", А ІНШІ ДУЖЕ СИЛЬНО "ПРОТИ". АЛЕ ЯКЩО ВСІХ ЗАПИТАТИ СЬОГОДНІ "ЧИ ВЛАШТОВУЄ ВАС ІСНУЮЧИЙ ПОРЯДОК РЕЧЕЙ НА РИНКУ?", ВСІ ГОВОРЯТЬ "НІ, НІЧОГО НЕ ВЛАШТОВУЄ".
– Так ви можете спростувати прямо зараз це все діло.
– А те, що стосується лізингу, там говорити немає про що. Була зустріч з послом Японії, де мова не йшла взагалі ні про які лізингові компанії, а мова йшла про те, що у японців у Молдові була програма, за якою вони фермерам безкоштовно передали 100 тракторів. Я сказав: "Шановний пане посол, оскільки у вас була така успішна програма у Молдові, розгляньте разом зі своїми виробниками можливість безкоштовно нашим фермерам надати ці трактори". Це вся історія, тому якщо її просто проаналізувати, то тут окрім добрих намірів, активної роботи і бажання використати всі можливості для українських фермерів, нічого іншого немає.
– Чому ви як міністр проти запровадження ринку землі і говорите, що земля має бути в довготривалій оренді?
– У нас одні дуже сильно "за", а інші дуже сильно "проти".Але якщо всіх запитати сьогодні "чи влаштовує вас існуючий порядок речей на ринку?", всі говорять "ні, нічого не влаштовує". Але при цьому робити ніхто нічого не хоче. Якщо сьогодні аграрії не готові, умовно кажучи, від завтра мати прямий ринок землі, то треба робити механізми, які би давали можливість робити поступ у цьому напрямку. Земля – це абсолютно, надзвичайно важливий актив для розвитку України. Це інтереси фермерів, які працюють з цими паями, це інтереси великих компаній, які сьогодні працюють в Україні, це інтереси держави.
– 28% сільгоспземель знаходяться в оренді чи у власності великих агрокомпаній. Їх навіть називають компанії-латифундисти. Ну може, після анексії Криму вже 24%. Може, причина в тому, що ці великі латифундисти не готові втягуватися в ринок землі? Їм зручно брати цю землю в оренду і далі нікуди не просуватися?
– Великі холдинги дійсно сьогодні, на цьому етапі не будуть готові входить у купівлю. Можливо, їм не треба входить в купівлю сьогодні, оскільки не маючи таких можливостей, не маючи економічного підгрунтя, вони не будуть у змозі запропонувати якісну і зрозумілу систему. І що дуже важливо – достойну ціну.
– Коли, от в якому часовому відрізку…?
– Верховна Рада…
– …продовжила мораторій…
– …продовжила мораторій на один рік. У нас був напрацьований механізм, який ми були готові презентувати у Верховній Раді, знаходилися в дискусіях і з комітетом аграрним, і з групами, народними депутатами. Зараз цей процес трошки відтягнеться. Спробуємо розглядати всі події через позитив. От позитивом може бути додаткова глибока дискусія з цього приводу, виважене рішення, і що дуже важливо, комунікація цього рішення з людьми.
– Коли я чую "глибока дискусія" і "виважене рішення", то відчуваю, що це буде ще років через п’ять. Сідайте в крісло міністра, я буду у шафу заглядати.
– Не хочу.
– Це якесь зачароване місце, його ніхто не любить. Ікона, вишита бісером, хтось подарував?
– Подарувала Академія аграрних наук, коли я приходив в кабінет. Книжка "Майдан, Революція Гідності". Степан Іванович Кубів має дуже гарне хобі і діяльність…
– Видає книжки великі і красиві.
– Ні, він збирає просто талановитих і активних людей, робить речі, які залишаться в історії. Я йому за це вдячний.
– "Полтавська філармонія – 70 років". Я знаю, що у вас з Полтавою пов’язують деякі речі.
– Полтавщина – це батьківщина, в мене батько народився в Полтавській області.
УКРАЇНЦІ, НА ДУМКУ КАНАДЦІВ, – ЦЕ ТА НАЦІЯ, ЯКА ПОБУДУВАЛА КАНАДУ СИЛЬНОЮ, ТАКОЮ ЯК ВОНА Є
– "Сільське хазяйство Канади" – це прекрасно. Я вважаю, що це дуже перспективна література у вашій шафі, тому що з Канадою угоди укладати – це треба роками вести переговори.
– Чим я був здивований у Канаді, мені завжди здавалося, не будучи там, що Канада і українці в Канаді – це сильна діаспора…
– А що, насправді не так? Я теж так думаю.
– Насправді от так, як все для мене виглядало, українці є батьки-фундатори нації для них, тому що вони всі, і на рівні прем’єр-міністра, це неодноразово звучало і в таких приватних бесідах, українці, на їх думку, це та нація, яка побудувала Канаду сильною, такою як вона є. І там є дуже багато історичних фактів, багато українців, які приходили на ту цілину, відбудовували Канаду, вони ще в 60-х роках жили в землянках.
– Так, дивимося в цю шафу – знайома цеглина. Що це таке? Це з якоїсь пічки витягли? Тут сажа якась, я так розумію....
– Вона була справжня-справжня, це мені мої помічники з округу подарували. Це опішнянська кераміка, їй більше вже 100 років.
– От мені цікаво: як ви переносили її з свого попереднього кабінету в цей? Що ви пояснювали охороні? Чи вони не перевіряють вашу валізу?
– Ні, міністра, на щастя, не перевіряють. Акуратненько вклав в пакетик і приніс. Реальна праця і фундаменти, які ми намагаємося закладати – це XIXстоліття плюс батьківщина.
– Булава, в мене з нею пов’язана майже інтимна історія: на зйомках я намагалася її лизнути, бо вона солена чи соляна. Ви знали це? Чи думали, що зі скла?
– Я знав, що соляна, якщо чесно сказати, я би на неї взагалі не звернув уваги…
– Ой, вона може розбитися.
– Нічого, може ми цим закінчимо цю традицію, яка мало несе за собою реальних сенсів. Я сподіваюся, що в солі більше йоду буде для українців і це буде ключовим. Я думаю, що я на цю кумедну історію розкажу наступному міністру, він теж буде знати.
– Я під час зйомок весь час відволікаюся на вашу краватку, бо тут якісь знаки.
– Конячка біжить.
ЧИМ ПРОСТІШІ РЕЧІ, ЧИМ МЕНШЕ У ТЕБЕ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ЦИХ РЕЧЕЙ, ТИМ ТИ БІЛЬШЕ СЕБЕ ВІДЧУВАЄШ ВІЛЬНИМ, ТИМ У ТЕБЕ ГОРИЗОНТИ І, ЩО ВАЖЛИВО, МАНЕВР НАБАГАТО БІЛЬШИЙ
– Конячка біжить, а я думала, що ваші ініціали там написані.
– На краватці це буде аж занадто дешево.
– От після декларацій, знаєте, наші чиновники, вже й не причепишся, ходять у всьому дешевому, стальному, ніяких діамантів і золота. Не те що Трамп показує свої золоті хороми зараз.
– Мені здається, моє особисте сприйняття, насправді, чим простіші речі, чим менше у тебе залежність від цих речей, тим ти більше себе відчуваєш вільним, тим у тебе горизонти і, що важливо, маневр набагато більший. Життя настільки динамічне зараз, що речі не повинні тримати молодих динамічних людей.
– От ви як фінансист, чи не обурило вас те, що наші чиновники задекларували готівку? Для вас, фінансиста, це має бути культурний і фінансовий шок.
– Ми хочемо жити у вільній державі і, відповідно, повинні поважати волевиявлення кожного громадянина, як і яким чином він приймає для себе рішення зберігати свої статки. Можу за себе сказати, що у ситуації, коли на банківському секторі присутня певна нестабільність за умови обмежень користування своєю ліквідністю, це створює, знову ж таки, обмеження свободи людини. Я як людина, яка цінує свободу, хочу, маючи статки, можливість цими статками розпоряджатися. Якщо говорити про готівку, її ніхто не зберігає вдома, вона також знаходиться в банках. Єдине, що вона не є обтяжена депозитними умовами. Коли є елемент складного життєвого рішення, у тебе є набір невеличкий правил, згідно яких ти повинен діяти, то приймати рішення набагато легше. І їхня ефективність, як правило, більша.
– А можна оці правила, один, два, три, назвати? Мені дуже цікаво: коли момент кризи у країні, момент нестабільності, які правила треба, щоб вижити?
– Треба говорити "так" усьому, що тебе укріпляє, і "ні" всьому, що тебе розслабляє.
– Це китайська філософія?
– Ну корні це вже можна шукати і в різному знаходити, але сьогодні час, коли треба бути зосередженим. Тому дуже часто зважуємо, можливо, іноді деякі рішення приймаємо довше. Це, знаєте, як у принципах права, я колись юриспруденцію вчив, що краще відпустити десять винних, ніж покарати одного невинного.
– Все, насамкінець психологічні тести закінчуємо. Яка тварина сільськогосподарська вам найбільше подобається – корова, свиня, вівця, кінь, кролик?
– Кінь насправді це допоміжна більше, будемо говорити…
– Тільки не кажіть "олень", такого немає.
– Мені коні дуже подобаються, в них дуже гарна енергетика, це благородно.
– Так, тест ми сказали результат, висновки всі будуть робити самі, як, власне кажучи з нашого інтерв’ю.
Лариса Губіна, "5 канал"
