Тарас Кутовий
5 канал

Кутовий: Насправді сьогодні існує можливість за допомогою "сірих механізмів" продавати землю

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, що зараз є багато прихованих механізмів, коли земля і так продається, а запропонована ним модель продажу оренди дозволить селянам повніше реалізувати свої права на землю

МОДЕЛЕЙ ОБІГУ ЗЕМЛІ Є ДУЖЕ БАГАТО, І НЕ ВСІ МОДЕЛІ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ПРОДАЖ ЗЕМЛІ

– У країні стартує велика дискусія про ринок землі. Яка ваша позиція з цього приводу і чи варто Україні цього року ухвалювати будь-які закони, пов’язані з вільним продажем землі, як того вимагає МВФ, а ми відповідно зобов’язалися в Меморандумі?

– Треба розділити дві речі. Ухвалення закону не означає насправді продажу землі. Закон називається "Про обіг земель с/г призначення", який визначає ті правила, в рамках яких обіг земель існує. Але самих моделей обігу землі є дуже багато, і не всі моделі передбачають продаж землі. Наприклад, позиція, за яку я вже досить довго говорю, – це право продажу, право оренди і застави права оренди в банку, що створює можливості для власника землі утримувати цю землю, не продавати і при цьому отримувати якісь стартові непогані кошти, при цьому мати пайові платежі, оскільки багато сімей і селян з них сьогодні живе, передавати це в спадок. Тому є багато моделей. Закони ухвалювати потрібно. Питання, що в цьому законі буде?

– А чи цього вимагає МВФ від України і європейські партнери? Як відомо, на всіх зустрічах ця тема також піднімається.

– Це дискусійна позиція була. Я багато часу цьому приділив, в тому числі й у переговорах з МВФ. І початкова дійсно була позиція, яка відображена в Меморандумі. Вона говорила, що необхідно прийняти закон, по їхньому баченню, де буде відображено безпосередньо…

– Вільний продаж земель.

– Продаж землі. Але цю позицію в переговорному процесі ми зняли, і сьогодні в Меморандумі такої тези немає. Мова йде лише про закон. А в законі можна сформулювати ті правила, які будуть абсолютно ефективними і прийнятними сьогодні для суспільства – і для власників паїв, і для фермерів. Тому я думаю, що треба працювати над цими правилами, ховатися від цієї проблеми вже немає куди. Вся незалежність України, от ми десь ходимо навколо цього питання – спочатку здійснили приватизацію, кільком мільйонам людей, більше 5 млн людей роздали землю у вільному приватизаційному процесі, а потім заборонили їм продавати цю землю. Ясно, до цього є певні міркування, але так само чітко треба розуміти, що є і утиснені права цих людей. Багато людей, ясно, що не всі, але багато з них хотіли би продати цю землю. Тому треба визначити правила, які б були обопільно вигідні і для фермерів, і для власників землі, і які б формували, перш за все, перспективу для бази розвитку економіки України, а це в свою чергу формувало б добробут усіх громадян.

Я НЕ ХОЧУ ПОДАТИ ЗАКОНОПРОЕКТ У ВЕРХОВНУ РАДУ ЛИШ БИ ПОСТАВИТИ ГАЛОЧКУ, ЩО МИ ПОДАЛИ ЗАКОНОПРОЕКТ. Я ХОЧУ, ЩОБ ЦЕ БУЛА КОНСТРУКТИВНА, ПРАВДИВА ПОЗИЦІЯ, ЯКА БУДЕ ШИРОКО ОБГОВОРЮВАТИСЯ

– Дивіться, Тарасе, от ваша логіка дуже нагадує логіку держави, коли вона говорить про особливий статус Донбасу. Кажуть, от у цьому законі – це децентралізація, це насправді не особливий статус. Хоча ми знаємо, що з партнерами західними і східними Україна говорить про інше. Так і в цій ситуації. Який би закон не ухвалили, чи не буде так, що у будь-якому випадку землю скуплять, неважливо як це буде оформлено, іноземці, як цього бояться українські аграрії зокрема.

– Там не може бути різночитань. Тут конкретні економічні дефініції. Якщо продається земля, то це чітко має бути вказано, що це чітко продається земля. Якщо продаються права оренди, то говориться, що продаються права оренди. Що стосується того, хто сьогодні володіє землею – нею володіють громадяни України, яким цю землю дали у процесі приватизації, і їм сьогодні обмежили право реалізовувати цю землю. Тобто сьогодні володіють громадяни. Хто буде володіти на перспективу? Це питання вже, яким чином це буде прописано в законі, яким чином це пропишуть народні депутати в кінцевому тексті. Тому що я розумію, що цей закон точно буде. Якщо буде голосуватися, то у першому читанні тільки, а не в другому одночасно. Тобто будуть правки від депутатів, буде багато дискусій і в кінцевому результаті буде якийсь закон, який буде прийнятий перш за все народними депутатами, представниками сьогодні громадян України. В нас є позиція, є бачення, є підготовлений законопроект. Ми не поспішаємо робити якісь такі чіткі кроки, оскільки моя позиція така – я не хочу подати законопроект у Верховну Раду лиш би поставити галочку, що ми подали законопроект. Крім того, я не хочу щоб це був законопроект, який буде виключно відображати те, що хтось хоче побачити. Я хочу, щоб це була конструктивна, правдива насправді позиція, яка буде широко обговорюватися. Те, чим я, сьогодні в тому числі, займаюся, це намагаюся в широкій дискусії сформулювати кінцеву позицію, яка буде прийнята сьогодні суспільством. Тому ще є дуже багато різних інтересів тут. Коли говорять, що фермери проти продажу землі – ну вибачте, земля сьогодні належить громадянам України. 7 мільйонів громадян, і переважна більшість з них це…

ПРАВО ВЛАСНОСТІ – ЦЕ ВОЛОДІТИ, КОРИСТУВАТИСЯ І РОЗПОРЯДЖАТИСЯ. У НАС ДВІ СКЛАДОВІ У ЮРИДИЧНОМУ ВИЗНАЧЕННІ ПРИСУТНІ, АЛЕ РОЗПОРЯДИТИСЯ СВОЄЮ ЗЕМЛЕЮ СЕЛЯНИ СЬОГОДНІ НЕ МОЖУТЬ, ОКРІМ ЯК ЗДАТИ ЇЇ В ОРЕНДУ

– Правда належить громадянам України? Кажуть, що вся земля вже поділена, і хтось її використовує і комусь вона належить?

– Насправді у кожного громадянина є акт права власності на цю землю, він його тримає у себе вдома, він нею володіє. Єдине що в повному розумінні право власності – це володіти, користуватися і розпоряджатися. У нас дві складові у юридичному визначенні присутні, але розпорядитися своєю землею селяни сьогодні не можуть, окрім як здати її в оренду. Звичайно, є багато прихованих механізмів, коли ця земля сьогодні і так продається. Вона продається через судові рішення, коли земля заставляється за грошову позику, позика не повертається, рішенням суду приймається переоформлення права цієї землі. Є обмін земель, там де дуже маленький шматочок у півсотки міняється на 4 га паю. Це так само існує. Тобто насправді з точки зору існуючих механізмів, таких "сірих механізмів", щоб у право власності мати сьогодні пай, дуже багато. І цим користуються ті, хто фактично має можливість якісь ці механізми включати. А звичайний громадянин, який би хотів це зробити, він цього не може зробити. І хотілося щоб було право вибору у громадян, але разом з тим держава має захистити їхні інтереси. А інтереси можуть полягати перш за все у власності і ціні цієї власності. Тобто забезпечити з боку держави достойну ціну за землю для громадянина, коли він хоче її продавати. Так само забезпечити ефективність використання цієї землі після того, як вона буде у чиїйсь власності, і це так само буде частиною цього закону.

МОЯ ТЕЗА – ПРОДАЖ ПРАВ ОРЕНДИ. Я ДУМАЮ, ЩО ВІН ЗАПРОВАДИТЬ РИНОК, ЯКИЙ ДАСТЬ МОЖЛИВІСТЬ ЗРОЗУМІТИ ЦІНОУТВОРЕННЯ. КОЛИ БУДУТЬ ПРОДАВАТИСЯ ПРАВА ОРЕНДИ – ВЛАСНІСТЬ ЗАЛИШИТЬСЯ У ГРОМАДЯН

– Запровадження цього закону чи ухвалення створює ринок в країні чи ні?

– Знаєте, моя теза, я до неї повернуся, – продаж прав оренди. Я думаю, що він запровадить ринок, який дасть можливість, по-перше, зрозуміти ціноутворення. Коли будуть продаватися права оренди – власність залишиться у громадян. Але вони зможуть, по-перше, отримати якісь кошти. Давайте подивимося просто по роках – коли була здійснена приватизація і скільки цим людям буде років у їхньому розумінні через 5-10 років і т.д. Ми розуміємо, що кількасот тисяч людей цих уже померло, більше мільйона гектарів земель вже повернулися просто в державний резерв, запас, тому що ці люди померли, вони не змогли це продати, право спадщини не успадковане і така доля чекає дуже багатьох громадян України, якщо ніяких змін не буде проведено. Я, наприклад, не бачу проблеми, коли селяни в одному селі, сусід від сусіда може купити його ділянку. І той громадянин України, і цей громадянин України. Цей знаходиться в одному селі, і цей знаходиться в одному селі. Ділянки розташовані в рамках одного поля. Тобто є якісь кроки, невеличкі кроки. Але їх сьогодні можна робити. І глобально з точки зору безпеки держави, харчової безпеки держави нічого не зміниться. Розумієте, якщо всім задати сьогодні питання – ви задоволені станом речей у контексті обігу земель сьогодні в Україні? Та всі скажуть, що незадоволені.

– Всі, це хто? Аграрії задоволені – великі, маленькі, фермери?

– Ніхто не буде сьогодні хвалити цю систему. Тому що для кожного гравця ринку є крок для вдосконалення. Так давайте ці кроки до вдосконалення робити. А кроки до вдосконалення не робляться тому, що це така цікава тема стала, на якій можна впіймати таку медійну площадку, говорити про це довго, нудно, а багато хто, чесно кажучи, й половини не розуміє про те, що говориться сьогодні з екранів.

СЬОГОДНІ ДІАПАЗОН УМОВНО КАЖУЧИ ВІД 1,5 ТИСЯЧІ ДО 4 ТИСЯЧ ДОЛАРІВ. ПРИБЛИЗНО ЦЕ ОЦІНОЧНА ВАРТІСТЬ СЬОГОДНІ ЗЕМЛІ

– Безумовно, для людей ця позиція все рівно як продавати стратегічні підприємства. Всім зрозуміло, що держава їх хоче продавати, а для громадянина це все одно як продавати в тяжкий момент бабусині діамантові сережки, умовно кажучи.

– Нехай держава забезпечить мінімальну ціну. Давайте зробимо аукціон, у рамках якого аукціон не відбувся, якщо держава не забезпечила для цієї людини мінімальну ціну.

– Якою вона має бути?

– Оціночна вартість сьогодні землі варіюється в різних регіонах України в залежності від якості ґрунтів.

– Від і до – можете назвати цифри?

– Сьогодні діапазон умовно кажучи від 1,5 тисячі до 4 тисяч доларів. Приблизно це оціночна вартість сьогодні землі. Вона варіюється, насправді я можу з цифрами точно не втрапити, але точно не менше, ніж це. Але навіть не говориться, що це повинно бути в рамках аукціону. Нехай буде інша схема.

– Ви називаєте досить високу ціну. Я чула від 500 доларів до тисячі.

– Вона так і є. Розумієте, в чому полягає правда? Правда полягає в тому, що сьогодні фактично ці права оренди продаються. Вони продаються шляхом продажу корпоративних прав.

– Тобто ви хочете просто легалізувати це? Ну фактично…

– Ні, я хочу щоб малі учасники цього ринку аж до одноосібного власника одного паю, змогли скористатися сьогодні своїм правом продати. Як сьогодні це виглядає? Сьогодні продаються корпоративні права одного підприємства, у якого наприклад три тисячі гектарів землі. І там 500 пайовиків мають цю власність. Хтось прийшов, купив корпоративні права одного підприємства, яке володіє цими правами оренди. Він фактично купив ці права оренди і продовжує далі обробляти цю землю. Але коли хтось один, одноосібник, із цих жителів села захоче зробити те саме – він не може. Він не може продати колгосп або купити обсяги в три-п’ять тисяч гектарів. Ні, він цього не зробить. Тому він стає заручником гри гравців, які більші по розміру, мають більше грошей. І про них ніхто сьогодні не думає. І коли сьогодні говорять, що от ми захищаємо права тих, у кого є земля, ну насправді виходить так, що ці питання в переважній більшості обговорюють і відстоюють права ті, у кого цієї землі немає. Насправді, коли говорять, що фермери відстоюють цю позицію – не фермери сьогодні власники цієї землі. Сьогодні власники – пайовики, індивідуали, у кожного з яких є від 2,5 до 4 гектарів землі. Вони є сьогодні власниками. Це їхні права. І вони повинні сьогодні визначитися для себе – хочуть вони це робити чи не хочуть вони цього робити. І крім того, треба розуміти, ну повірте, українські громадяни – вони точно не дурні.

МАЛЕНЬКІ ГРАВЦІ ВИКИНУТІ СЬОГОДНІ З ЦІЄЇ СИСТЕМИ. ВИКИНУТІ, ТОМУ ЩО СЬОГОДНІ ЦЕ ГРА ДЛЯ ВЕЛИКИХ ГРАВЦІВ

– Слухайте, але фактично цю землю вже хтось використовує. Що з цими людьми буде? Вони повинні будуть переукладати якісь свої договори?

– Чому?

– Що вони повинні будуть робити?

– Сьогодні, якщо у людини є підписане право оренди землі, то це право існує. Але якщо це фермер, наприклад, який сьогодні може зібрати 15 людей у своєму селі і сказати – люди, довірте мені оренду ваших паїв, у мене буде 100 га в обробітку. Я зможу право оренди на ці 100 га під це право отримати в банку гроші, які я сьогодні ніде не можу отримати, і відповідно я просто в суборенду здаю все це великим компаніям. А так я невеличкий фермер, отримую гроші в банку під цю оренду і почну господарювати разом з вами в цьому селі, і буду мати від того зиск разом з вами. Але ці маленькі гравці викинуті сьогодні з цієї системи. Викинуті, тому що сьогодні це гра для більш великих гравців. І коли хтось сьогодні говорить, що фермерам не потрібна підтримка, залиште спецрежим і все буде нормально…

– От вчора був великий протест у Києві у зв’язку з цим.

– Був мітинг у Києві, який позиціонували або дуже хотіли зпозиціонувати і багато сил, і я так розумію, ресурсів доклали до того, щоб зпозиціонувати це як щось більш широке і масштабне. Є позиція. Я розумію, що є позиція багатьох аграріїв по спецрежиму. Окей, це позиція, треба її дискутувати. Але ця позиція може бути так само у протиріччі з інтересами інших гравців на ринку. І це так само даність. Так, можливо великим компаніям сьогодні не потрібна підтримка, але ви спитайте малого фермера – 50-100 га якщо йому завтра буде давати держава на один гектар підтримку 1,5-2 тисячі гривень. Йому це не потрібно? Я дуже сумніваюся, що йому це не потрібно. Тому я б на місці багатьох, хто позиціонує себе як 100% представник цієї галузі, цього не робив. Тому що інтереси в будь-якій галузі завжди диверсифіковані.

ВІД ВТРАТИ СПЕЦРЕЖИМУ ПЕРШ ЗА ВСЕ ПОТЕРПАЮТЬ ТВАРИННИКИ. Я ЗА ТЕ, ЩОБ ТВАРИННИКАМ ЗА УМОВИ КОМПЕНСАТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ЯКОЇСЬ У БЮДЖЕТІ СПЕЦРЕЖИМ ЗАЛИШИТИ

– Чекайте, ви сказали, що хтось намагався зпозиціонувати. Хто цей хтось, хто зацікавлений в одному варіанті, хто в іншому, хто в спецрежимі, а хто в державній підтримці?

– Треба дивитися по обсягу відшкодувань і фактично реалізованих грошах від спецрежиму. Звичайно, суть спецрежиму полягає в тому, чим більший ти гравець, тим більшу ти маєш фактичну підтримку від держави, тим більше ти від спецрежиму маєш доданої вартості. Це фактично математична фінансова суть, яка прораховується. Тобто чим більший ти гравець, тим більше тобі це вигідно. Чим менший – відповідно і в грошах, і в механізмах тобі це менше вигідно. Відповідно для малих гравців можна забезпечити компенсаторні фактори – на гектар, на одиницю виробленої продукції, на літр молока, на кілограм м’яса.

– Тобто великі аграрії безумовно втратили від скасування спецрежиму?

– Абсолютно чітко. Треба говорити, що від втрати спецрежиму перш за все потерпають тваринники. І я за те, щоб тваринникам за умови компенсаторної функції якоїсь у бюджеті спецрежим залишити, абсолютно очевидно. Тому що якщо ми як парламент дали відшкодування при експорті на зернові, відповідно ціна на ринку на зернові виросла. Але це саме означає, що ціна собівартості по кормах, наприклад, для тваринників так само виросла. Це треба компенсувати, бо ціна на продукти, які продають тваринники сьогодні, пропорційно не зросла. Тому треба компенсаторні фактори. Якщо це пряма допомога – о’кей, це пряма допомога.

– Але ж ви їх не запропонували?

– Сьогодні в бюджеті передбачено 5,5 млрд підтримки на аграрний сектор.

МЕНІ БИ ХОТІЛОСЯ ЗАКЛАСТИ НОВУ СИСТЕМУ ВЗАЄМИН В ГАЛУЗІ. ЦЕ МІНІСТЕРСТВО НАЗИВАЄТЬСЯ – МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ. МЕНІ ХОЧЕТЬСЯ ФОРМУВАТИ ПОЛІТИКУ, МЕНІ НЕ ХОЧЕТЬСЯ КЕРУВАТИ ДЕРЖАВНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

У бюджеті на 2017 рік?

– Звичайно, це подано в бюджеті на розгляд Верховної Ради. Кабінет міністрів запропонував такі механізми, питання, що ми повинні сьогодні – ми з громадськістю це обговорюємо, з асоціаціями, – правильно прописати цей механізм, щоб він абсолютно прозорий, некорупційний, щоб на наступний рік ось ця підтримка, яка передбачена, вся безпосередньо через комерційні банки, через конференції фермерів. Абсолютно без участі міністерств або якихось органів, які насправді не до кінця правильно приймають рішення, бо взагалі часто корупційні приймали рішення. От фермери нехай між собою визначаться, хто отримує. Але мені здається, що обсяги отриманих пільг не повинні варіюватися. Є гектар – відповідно на гектар є певний рівень підтримки. Обробляєш більше – маєш більше виготовленої продукції, більше людей у тебе працює – отримуй більше підтримки від держави. Але при цьому працюй з тваринництвом, працюй з нішевими культурами, інвестуй отримані гроші в українське машинобудування, і тоді держава буде радо допомагати. Це існує в усьому світі. Вибачте, на кожних дискусіях завжди говориться – в Європі є підтримка на один гектар. Але, на жаль, тільки в цьому міністерстві ми з Кабміном запропонували цю формулу. Вона ніколи не пропонувалася. Вона завжди обмежувалася великими показниками. Завжди підтримка була для великого гравця. Якщо сьогодні ми намагаємося підтримку дати тому, хто не більше якогось порядку, то раніше давалося тим, хто не менше якогось обсягу. Тому дотувалися великі ферми, великі підприємства, багато дуже бізнесу побудовано на державній підтримці України. І слава Богу. Хай працюють, дають ВВП, дають державі прибуток, валютну виручку і т.д. Але сьогодні прийшов час підтримати малих. Я думаю, що це абсолютно справедливо. Буду правдивим, коли скажу, що на сьогоднішніх зустрічах, які ми маємо з фермерами, вони чекають цієї підтримки, вона їм дійсно потрібна. І якщо вони її отримають, то отримають, як я вже казав, прозоро, чесно. Я думаю, що це вже буде механізм, який буде працювати на наступні роки. Мені би хотілося закласти нову систему взаємин в галузі. Це власне міністерство називається – Міністерство аграрної політики. Мені хочеться формувати політику, мені не хочеться керувати державними підприємствами, які є у підпорядкуванні міністерства.

– Коли ви вже нарешті продасте цей "Укрспирт", який кожен ваш попередник обіцяв продати? Це буде коли-небудь?

– Послухайте, ми віддали все це. Немає підприємства у підпорядкуванні МінАПК, яке б ми не запропонували до приватизації. Ви знаєте, що багато з цих підприємств під забороною. Верховна Рада голосує за зняття заборони на приватизації і ми радо передаємо це. Я більше навіть скажу. Ви питаєте про "Укрспирт". "Укрспирт" є в тому довгому списку підприємств, які треба зняти і віддати до приватизації. Ми підготували окремий закон, який стосується тільки цієї компанії. Якщо в тому списку є багато протиріч – порти і інші підприємства, і депутати не можуть кінцево визначитися, ми їм запропонували окремий закон про особливості приватизації. Дуже довго його узгоджували між відомствами, міністерствами, Фондом держмайна. Сьогодні є кінцевий продукт. Я хотів би з цим окремим ексклюзивним продуктом прийти в парламент і щоб парламент за нього проголосував.

– Коли ви прийдете в парламент і парламент це проголосує?

– Я дуже сподіваюся, що ми і в другому читанні і в цілому цей закон проголосуємо до кінця року. Я дуже хочу до кінця року цю компанію передати на реалізацію у Фонд державного майна України, і я думаю, що якщо це відбудеться в рамках тієї методології, того підходу, який закладений у законі – це буде дуже успішна приватизація. Вона насправді буде непорівняно цікавіша, ніж ті об’єкти, про які сьогодні говорять.

– Скільки ви плануєте отримати?

– Я вже неодноразово говорив, я думаю, що діапазон від 200 до 400 мільйонів доларів, які загалом від приватизації по цій галузі можна отримати, але цінність не в цьому. Цінність в тому, що коли буде прозоро працювати вся система, то додаткова вигода в контексті, наприклад, акцизного збору, буде складати приблизно 5-6 млрд гривень, так мені видається. Якщо ця галузь дійсно буде так працювати відповідно до правил, які ми бачимо.

ЯКЩО ГОВОРИТИ ПРО ТАКИЙ ПРЯМИЙ ВІДВЕРТИЙ ПРОДАЖ ЗЕМЛІ, ВІН СЬОГОДНІ МЕНТАЛЬНО, ЕМОЦІЙНО НЕМОЖЛИВИЙ

– З приводу вашого закону про ринок землі, як він до речі буде називатися? Про що це буде закон?

– Закон "Про обіг земель сільськогосподарського призначення".

– Про обіг земель. Ви плануєте дозволяти надавати довгострокові  права оренди землі іноземцям чи забороняти? Як цей момент буде прописаний?

– Ми плануємо не змінювати існуючу ситуацію. Сьогодні товариства, які працюють в Україні, орендують цю землю. Так само і фізичні особи, і фермери і так далі. Ми залишаємо весь цей порядок, от так як є сьогодні. Ми не ліземо в якісь складні форми. Просто говоримо, що це право може бути предметом продажу. В принципі, як я сьогодні і сказав, воно і є предметом продажу, тільки через продаж корпоративних прав. А що стосується іноземців і коли говорять, що завтра зайдуть сюди сауди, китайці і т.д. Люди добрі, будьте чесні, сьогодні власникам тих великих компаній, які працюють в Україні, вже сьогодні є і сауди, і китайці, і всі, кого ми можемо згадати. Вони є акціонерами цих компаній. Це публічні компанії, вони котуються на Лондонській біржі, Варшавській біржі. І кожен може зайти на біржу, хто торгує, із торгуючих компаній – китайських, саудівських –  і у будь-який момент купити акції цієї компанії. Це вже є сьогодні, є вже дуже багато років. Нам розказують, що завтра щось нове зміниться. Та нічого не зміниться.

– Але не можна сказати, що у нас всі землі скупили китайці і араби?

– Ні, вони володіють компаніями, які оперують в Україні, які платять податки, які тут роблять бізнес, піднімають технології і т.д. Це світовий досвід.

– Коли можна буде запровадити ринок вільного продажу землі?

– Це буде рішення Верховної Ради. Я думаю, що сьогодні ментально, емоційно, якщо говорити про такий прямий відвертий продаж, він сьогодні неможливий. Треба запровадити правила, почати працювати над цими правилами і буде якась дата, коли це відбудеться. Але громадянину України, який володіє сьогодні паєм, уже завтра треба створити механізм, згідно якого його права не будуть утиснені. Нехай це забезпечить держава, якщо ми не хочемо говорити про якісь права продажу. Нехай держава дасть можливість громадянину реалізувати своє право.

– Дякую вам. Тарас Кутовий – міністр аграрної політики був гостем нашої програми. На цьому сьогодні ставимо крапку. До зустрічі завтра, і дякую, що були з нами.

Тетяна Даниленко, "5 канал"

Попередній матеріал
В Україні виробили бронеавтомобіль, яким можна керувати за допомогою планшета
Наступний матеріал
Грузинський політолог: Саакашвілі з грузинської політики нікуди не йшов

Кутовий: Прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення не означає продаж землі

Нардеп: Те, що земля не є товаром – це комунізм, але мораторій поки що потрібен

Мораторій на продаж землі потрібен максимум на півроку для запровадження земельного ринку – експерт

Верховна Рада продовжила мораторій на продаж й купівлю сільгоспземлі до 2018 року

Фурса пояснив, чому в Україні десятки років існує мораторій на продаж землі

Гройсман: Не буде жодного рішення про запровадження ринку землі без обговорення його моделі