голова правління НАК "Нафтогаз України"
5 канал

Коболєв розкрив міжнародну стратегію "Газпрому" – інтерв'ю

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв у програмі "Час. Підсумки дня" на "5 каналі" розповів про Стокгольмський арбітраж, запаси газу на цей рік та про "троянського коня" для Європи

ЗАГАЛЬНА ПОЗИТИВНА ВАРТІСТЬ, ЯКУ МИ ТЕОРЕТИЧНО МОЖЕМО ОТРИМАТИ З КОНТРАКТІВ ЯК КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ, ТАК І ТРАНЗИТУ ПРИРОДНОГО ГАЗУ, ЇХ ДВА – ЦЕ ПРИБЛИЗНО 50 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

– Пане Андрію, почнемо з чергових фінансових претензій від "Газпрому", до яких ми вже звикли і на які "Нафтогаз" навіть реагує з такою певною іронією. Ідеться про те, що "Газпром" відзвітував про поставки в Україну 1,2 мільярдів кубометрів газу за перше півріччя. "Нафтогаз" йому відповів, що нізащо платити не буде, тому що ми цього не замовляли і не купували. Очевидно, що йдеться про обсяги, які поставлені на окуповану частину Донбасу. А "Нафтогаз" уточнив, що ми з 25 листопада минулого року нічого не купували. Я так розумію, що це надовго такі претензії з боку "Газпрому", на які ми будемо реагувати таким чином...

– Я думаю, що насправді ненадовго. Вже у вересні цього року у нас буде остаточне заслуховування справи щодо контракту купівлі-продажу газу у Стокгольм. Після цього протягом приблизно півроку ми повинні завершити всі процедури, отримати рішення і потім його виконувати. Ставки там набагато більші – постачання газу, яке, як наполягає "Газпром", що ми не можемо це підтвердити, ми його не замовляли, ми не можемо перевірити, чи є цей газ, чи він постачався через вимірювальну станцію у Донецьк-Луганськ. Тільки це питання вартує більше мільярда доларів. Інше питання – це десятки мільярдів доларів, загальна позитивна вартість, яку ми теоретично можемо отримати з контрактів як купівлі-продажу, так і транзиту природного газу, їх два – це приблизно 50 мільярдів доларів для України. Тому я сподіваюсь, що конкретно питання, хто кому що винен за постачання газу ми в першому кварталі наступного року вже вирішимо остаточно і потім приступимо до його виконання, яке займе ще певний час.

– Що до того, що ми не купуємо і не замовляємо газу у "Газпрому" з 21 листопада минулого року. То чи є передумови для відновлення цих закупівель, і якщо є, то про яку ціну йде мова?

– Насправді проблема не в ціні. Проблема в тому, що, наприклад, на третій квартал цього року "Газпром" відмовився підписувати додаткову угоду, яка є абсолютно необхідна для того, щоб постачання могли мати місце, і там вже навіть питання не у ціні. "Газпром" підписував схожі угоди що не менше трьох разів. За такими угодами постачався газ взимку 2014-2015 років, влітку 2015 року і минулої зими. Цього разу "Газпром" несподівано відмовився, що, ми вважаємо, є ознакою недружньої і некомерційної поведінки. Після завершення арбітражу ми сподіваємось, що "Газпром" змінить свою поведінку, або буде зобов’язаний це зробити після рішення суддів.

МИ ПЛАНУЄМО, ЩО НА ПОЧАТОК ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ МИ НАКОПИЧИМО ПРИБЛИЗНО 14,5 МІЛЬЯРДІВ КУБІЧНИХ МЕТРІВ ГАЗУ, ЧОГО БУДЕ ДОСТАТНЬО ДЛЯ КОМФОРТНОГО ПРОХОДЖЕННЯ ОСІННЬО-ЗИМОВОГО ПЕРІОДУ

– Тобто про майбутні якісь закупівлі в Росії газу поки не йдеться у зв’язку з цією невизначеністю. Тоді про європейських постачальників питання, адже ми маємо можливість купувати у європейських постачальників газ за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). По-перше, хто ці постачальники, про яких можна говорити з впевненістю, скільки нам треба закачати газу в підземні газосховища і чи достатньо у нас часу і коштів?

– Очікуючи і знаючи добре "Газпром" і розуміючи їх тактику поведінки, графік придбання газу був побудований таким чином, щоб вийти на оптимальну вартість. Оскільки ми розуміли, що є вірогідність відмови "Газпрому" у третьому кварталі, графік був побудований так, що ми були повністю весь обсяг газу, який потрібний українським споживачам, купувати з європейського напрямку, що ми і почали робити ще в липні цього року. Наразі ми використовуємо не тільки кошти ЄБРР, ми використовуємо і власні кошти "Нафтогазу" . Сьогодні якраз завершився передостанній раунд тендерів. Із 300 мільйонів доларів, які надає ЄБРР, під ці закупівлі ми вже витратили 272 мільйони. Постачальниками з тендерами ЄБРР приблизно 8 компаній – це всі великі міжнародні торгівці газом, вони добре відомі. Я не можу називати конкретно, хто виграв, це заборонено. Сьогодні, наприклад, у нас з’явився новий постачальник – це східноєвропейська велика державна компанія, яка довго хотіла постачати нам газ, вона програвала по ціні, сьогодні вона вперше виграла по ціні, і ми сподіваємось купити у неї газ вже у вересні цього року. Що стосується графіку, ми йдемо зараз трохи з випередженням графіку. Оскільки не тільки "Нафтогаз" імпортує, є і приватні компанії . Рівень добового імпорту приблизно 45-46 мільйонів кубічних метрів є дуже високим, він більший, ніж у будь-який день минулого року. І ми плануємо, що на початок опалювального сезону ми накопичимо приблизно 14,5 мільярдів кубічних метрів газу, що є тим рівнем, який буде достатнім для комфортного проходження осінньо-зимового періоду.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПАРТНЕРИ ПРИЙНЯЛИ РІШЕННЯ ПРИПИНИТИ ЗАЯВКУ, ЩО ФАКТИЧНО ОЗНАЧАЄ, ЩО ВОНИ МОЖУТЬ ПОВНІСТЮ ЗУПИНИТИ СВОЮ УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ "NORD STREAM 2"

– Повернемось до Росії та її дій. У кінці липня обсяги транзиту газу з боку Російської Федерації  через газотранспортну систему України були рекордно низькі. Ви тоді пояснили це тим, що росіяни таким чином хочуть зробити все можливе, щоб довести європейським партнерам, що Україна не є надійною транзитною країною і фактично це черговий шантаж з боку РФ і причому шантаж не тільки нас, але і Європи. Крім того, назвали це частково тактикою просування "Північного потоку-2". Що зараз із тиском, наскільки він критичний і чи може ця тактика, про яку ви говорите, спрацювати, тобто тиск на європейських зокрема партнерів буде вдалим?

– Дійсно, мала місце ситуація зниження тиску і падіння обсягів транзиту в кінці липня. Наразі вона вирівнялась і тиск відповідає мінімальній нормі, який ми повинні отримувати на східному кордоні. В теорії ігор є такий цікавий аспект, що завжди кожна тактика має дві сторони. У цьому випадку нам здається, що коректні дії української сторони, той факт, що "Нафтогаз" підключився до платформи ENTSOG, яка дозволяє у режимі онлайн інформувати всіх учасників процесу транспортування газу у Європі про наші проблеми, про тиски, про обсяги. Той факт, що ми відразу надали всі листи до Європейської комісії і буквально позавчора я зустрічався у Європейській комісії вже з представниками, відповідальними за газовий ринок, яким ми повідомили про проблеми, про необхідність моніторингу. На нашу думку, всі ці аспекти вони додали до нещодавнього рішення, яке прийняли європейські партнери по "Північному потоку-2". Це рішення було припинити заявку, що фактично означає, що вони можуть повністю зупинити свою участь у проекті "Nord Stream 2".

– Але фактично ключову роль у цьому Польща відіграла.

– Польща відіграла у цьому дуже важливу роль. Інформацію ми так само передавали нашим польським колегам, але тут, мабуть, роль відіграла загальна тактика спротиву, яку застосували всі східноєвропейські країни. Дуже часто ми пояснювали Європейській комісії, ми пояснювали представникам Німеччини, що "Північний потік-2" є фактично троянським конем. Запуск цього проекту, його реалізація додасть козирів Росії і значно послабить вплив Європейського Союзу на країни Східної Європи, тому що фактично з їх точки зору це буде виглядати як порушення принципів солідарності. Важко сказати, що саме відіграло у цьому конкретному рішенні, але той факт, що європейські компанії потроху починають розуміти, що якщо дозволяти "Газпрому" порушувати європейські принципи, дозволяти діяти не за правилами, то вони отримують той самий ефект, який отримали ми, оскільки ми дозволяли дуже довго домінувати на нашому ринку , коли він може грати тиском, припиняти газопостачання, відключати всю країну від газу, як, наприклад, це було узимку 2009 року. Всі ці приклади грають проти "Газпрому". Тому, як я вже казав, тактика гри з тисками має два напрямки наслідків: можна переламати і примусити, а навпаки, можна створити імідж ненадійного некоректного постачальника. І мені здається, що поступово ситуація йде за другим сценарієм. Насправді проект "Північний потік-2" знаходиться у невизначеному статусі. Ми розуміємо, що без європейських партнерів його реалізувати "Газпрому" буде надто важко чи зовсім нереально. Тому зараз дуже важливий момент, щоб Україна зберігала свій статус надійного транзитера, прозорого партнера, який виконує всі свої зобов’язання, у тому числі по розділенню системи, по впровадженню європейських принципів, по розділенню транспорту і зберігання газу і тоді, я вважаю, наші шанси зберегти статус транзитної країни кардинально збільшуються.

– Щодо тиску ще уточню, ви тоді не виключали, коли ця вся історія у кінці липня відбувалося з тиском, тобто черговий раунд спроб шантажу, то ви тоді не виключали, що у зв’язку з цим так само може бути позов або додача до позовів у Стокгольмський арбітраж, чи були такі звернення, чи не дійшло до цього?

– До цього дійде 26 серпня цього року, коли "Нафтогаз" буде подавати останнє так зване подання, тобто перелік всіх інформаційних матеріалів для арбітражу для розгляду за нашим позовом по транзиту природного газу. Це останній момент, коли ми можемо подати матеріали, і звичайно, ці дані будуть включені і будуть враховані у цих матеріалах. Наші юристи вже працюють над цим питанням. А усний розгляд справи планується на кінець листопада цього року. Це справи саме по транзиту.

НЕ ФАКТ, ЩО "ТУРЕЦЬКИЙ ПОТІК" ЗМОЖЕ ДОСЯГНУТИ СВОЄЇ ГОЛОВНОЇ МЕТИ – НЕ ТІЛЬКИ ОБХОДУ УКРАЇНИ, АЛЕ Й БЛОКУВАННЯ ПІВДЕННОГО ГАЗОВОГО КОРИДОРУ, ЯКИЙ ПОВИНЕН ПОСТАЧАТИ ГАЗ АЗЕРБАЙДЖАНУ, ТУРКМЕНІСТАНУ ТА ІРАНУ ДО ЄВРОСОЮЗУ

– "Північний потік", ми зрозуміли, в невизначеному стані, але все ж таки поки він схиляється до своєї нереалізації, а от "Турецький потік" – тут якраз багато питань, особливо в контексті того, що потепління між Росією і Туреччиною після кількох місяців "холодної війни" зараз очевидне. Якщо говорити про "Турецький потік", який, нагадаю, планується провести по дну Чорного моря з Росії, він фактично теж є альтернативним українській ГТС і з огляду на нинішню геополітичну ситуацію теж виглядає як потенційний інструмент і шантажу, і тиску. Які перспективи "Турецького потоку", виходячи з нинішніх реалій і на майбутнє?

– Тут важко давати оцінку перспективи, оскільки відносини Туреччини і Росії – дуже складна матерія, непередбачувана. Вчора – ненависть, сьогодні – любов, завтра знову може бути ненависть. Мушу визнати, що для України реалізація цього проекту матиме також негативні наслідки, не такі великі як "Північного потоку", але втрата приблизно 15 мільярдів кубічних метрів транзиту з 70 поточних – це дуже велика сума, і вона дуже болюча. Окремо хочу сказати, якщо ви помітили цікаву річ, першим про реалізацію "Турецького потоку" заявив Ердоган, російська сторона була більш виваженою і сказала, що "так, питання розглядається, але вони ще хочуть про нього подумати". Подумати їм потрібно про досвід "Блакитного потоку", який було побудовано і після його будівництва турецька сторона почала вимагати супервеликих знижок на газ. Тому відносини з Туреччиною – це завжди непроста річ, і росіяни це дуже добре розуміють. І будівництво і вкладання коштів, а там буде вартість, думаю, більше 10 мільярдів доларів, не факт, що він швидко окупиться. Більш того, зовсім не факт, що він зможе досягнути своєї головної мети – не тільки обходу України, але й блокування Південного газового коридору, який повинен постачати газ Азербайджану, Туркменістану та Ірану до Європейського Союзу. Насправді це мета "Газпрому", мета – відрізати інших постачальників газу. Тому якщо це буде важко, невигідно і ця мета не виконується, я не впевнений, що цей проект так само буде реалізований. Хоча треба визнати, знову ж таки, що до цього проекту у росіян вже навіть закуплені труби, зроблена майже вся робота, тому додаткові витрати на його реалізацію будуть дуже малими.

– Але разом із тим ані Туреччина, ані Росія не володіють технологіями глибоководного спорудження газопроводів, і тими технологіями володіють саме європейські компанії і саме вони мають бути долучені для того, щоб цей проект був реалізований з технічної точки зору.

– Більше конкретно – італійські компанії.

– А які є шанси, що долучаться вони до цього і чи ведеться якась робота у Європейському Союзі нашими дипломатами, можливо, для того, щоб вони з обережністю ставилися і до цього проекту?

– Ця робота ведеться. Ми передавали багато інформації до МЗС України, і я знаю, що було декілька раундів перемовин з цього приводу. І цікавим аспектом цих перемовин є те, що італійці скажімо так, були найбільш ображеною стороною після припинення проекту "Південного потоку". Оскільки їх компанії можуть бути залучені, є вірогідність, що ось цей розрив відносин якось вплине. Хоча зараз важко передбачити. Але знову таки, дипломатична робота в цьому напрямку ведеться, і вона дуже активна.

У 2016 РОЦІ ПЕРШИЙ КВАРТАЛ ПРИБУТОК БУДЕ 21 МЛРД, У ЦІЛОМУ ПО РОКУ МИ ОЧІКУЄМО 16-18 МЛРД ГРН ПРИБУТКУ. ЩО СТОСУЄТЬСЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ТО ВЖЕ ЗА ПЕРШЕ ПІВРІЧЧЯ "НАФТОГАЗ" СПЛАТИВ БІЛЬШЕ 37 МЛРД ГРН, І ІНШИХ ЗАБОРГОВАНОСТЕЙ У НАС НЕМАЄ

– Поговоримо далі про фінансовий стан "Нафтогазу України", який вперше, принаймні так у ЗМІ це означено, демонструє ознаки прибутковості. А сам "Нафтогаз" відзвітував про те, що перше півріччя 2016 року завершив із чистим прибутком 21 млрд 840 млн грн. До речі, в першому півріччі минулого року був збиток – 4,5 мільярда майже. Наскільки коректно говорити про те, що НАК став прибутковим?

– Я думаю, що про це вже коректно говорити, і я очікую, що буде трохи менше за розміром прибуток до кінця 2016 року. Можу пояснити чому менше, тому що є особливості обліку газу за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Вони полягають у тому, що якщо ми передбачаємо, як це було наприклад у 2015 році, що ми будемо продавати газ, як це відбувалось для населення у першому кварталі 2016 року, за ціною меншою собівартості, то ми повинні цей збиток списати весь у 2015 році. Тому фактично що сталося за стандартами бухгалтерського обліку, це те, що збиток, який "Нафтогаз" повинен був понести від продажу газу для населення на початку 2016 року, був повністю списаний у 2015 році. Це одна з причин того, що у 2016 році перший квартал прибуток буде 21 млрд, у цілому по року ми очікуємо 16-18 млрд грн прибутку, тому що так само у четвертому кварталі ми спишемо додаткові збитки та нарахуємо додаткові резерви. Головним джерелом прибутку є транзит газу. З тієї цифри приблизно 18 млрд грн валового прибутку – це від транзиту природного газу. Що стосується оптової торгівлі газом, то станом за всю зиму 2015-2016 років ми втратили приблизно півмільярда гривень. Тобто та реформа, яка робилася, та зміна тарифної політики, вона зменшила збиток, мінімізувала від торгівлі газу для населення, і весь той прибуток, який отримується від транзиту, зараз може бути реінвестований у видобуток, він буде витрачений на податки і на дивіденди.

– До речі про податки. Одразу після того як "Нафтогаз України" подав свій звіт про те, що він прибутковий, прем’єр висловив сподівання, що НАК заплатить у держбюджет заборговані податки у розмірі 60 мільярдів гривень. Коли?

– Я б хотів внести одне важливе корегування – не заборговані, а заплановані.

"НАФТОГАЗ" ІЗ БЮДЖЕТНОГО РЕЦИПІЄНТУ, ТОБТО З КОМПАНІЇ, ЯКА ОТРИМУВАЛА БІЛЬШЕ 100 МЛРД ГРН ДОТАЦІЙ З БЮДЖЕТУ, ЗАРАЗ СТАЛА ДОНОРОМ БЮДЖЕТУ. ТАК ЯК І ПОВИННО БУТИ.

– Накопичені, саме так було сказано.

– У "Нафтогазу" зараз немає заборгованості по податках, за винятком однієї компанії, яка контролюється нами частково – це "Укрнафта". Всі інші компанії сплачують податки вчасно і в повному обсязі. Що стосується сплати податків, то вже за перше півріччя "Нафтогаз" сплатив більше 37 млрд грн, і інших заборгованостей у нас немає. Про що зараз ведеться мова з урядом – це чи є можливість і чи є доцільність сплачувати авансом, тобто графіку дивідендів, і це питання, яке ми будемо обговорювати найближчим часом. Тобто результатом тієї реформи стало, окрім іншого, що "Нафтогаз" із бюджетного реципієнту, тобто з компанії, яка отримувала більше 100 млрд грн дотацій з бюджету, зараз стала донором бюджету. Так як і повинно бути. Будь-яка велика державна національна компанія, яка займається нафтою та газом у будь-якій цивілізованій країні.

– А що з боргами перед "Нафтогазом" з боку підприємств теплопостачання?

– Ця проблема поки що не вирішується, і ми мусимо цей факт констатувати, на жаль. У нас є декілька великих категорій боржників. Це підприємства теплової генерації. Друга дуже велика категорія – це приватні газопостачальні компанії, які є посередниками між нами та населенням, які накопичують дуже великі борги і створюють великі якісь проблеми для "Нафтогазу", для всього ринку фактично.

– Хто рекордсмен?

– ТКЕ. Приблизно 20 мільярдів гривень ця категорія споживачів. Більше того, ми мусимо констатувати, що той проект закону, який був розроблений "Нафтогазом", міжнародними інституціями, Кабміном, він досі не був розглянутий ВРУ. Цей проект закону дозволяв би вирішити проблему заборгованості, зробити коректний графік реструктуризації, зняти проблеми арештів рахунків, блокування рахунків, нарахування штрафів та пені. Тобто спробувати повернути відносини "Нафтогаз" – ТКЕ у цивілізоване русло. На жаль, цей проект навіть не був розглянутий. Натомість був прийнятий законопроект, який нещодавно був заветований Президентом України. Насправді у нього не було іншого вибору, тому що проголосований законопроект не відповідав базовим конституційним нормам і не відповідав вимогам міжнародних організацій.

– Нагадайте, який саме.

– Це законопроект, який вводив мораторій на стягнення коштів з ТКЕ, який забороняв нам будь-що робити і фактично дозволяв цим підприємствам списувати без компенсації нараховані борги. Так не буває. Не можна в односторонньому порядку сказати, ви повинні комусь списати і простити без компенсації. Це одна з головних проблем цього законопроекту, і саме тому він не пройшов. Тому я б закликав всіх, хто займається цим питанням, у першу чергу депутатів, долучитись до впровадження цивілізованого законопроекту.

ЕКОНОМІЯ БЮДЖЕТУ ЧИСТИХ ТРАНСФЕРТІВ З "НАФТОГАЗОМ" І СУБСИДІЯМИ – ЦЕ ПРИБЛИЗНО 120 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ

– Ви зараз бачите передумови, що в новому політичному сезоні, коли всі повернуться з літньої паузи, назвемо це так, це питання справді буде обговорюватись у тому ключі, про який ви говорите, а не у ключі тарифів, як це значно зручніше для наших депутатів.

– Мені важко прогнозувати думки наших депутатів. Але я сподіваюсь, що холодний розум буде переважати. Цифри говорять, що саме цей шлях реформи є правильний. Ті кошти, які раніше віддавали на субсидії для всіх і також частина цих субсидій просто банально розкрадалася, якщо ви подивитесь – ця економія бюджету чистих трансфертів з "Нафтогазом" і субсидіями – це приблизно 120 мільярдів гривень. Тобто якщо взяти 2014 рік, кошти, які виділив "Нафтогаз", плюс всі пільги і субсидії, мінус податки "Нафтогазу" – це були великі видатки бюджету. У цьому році ми беремо всі податки, які сплатив "Нафтогаз", віднімаємо всі пільги і субсидії, які віддав бюджет. Чиста різниця 2016-2014 рік – це приблизно 120 мільярдів гривень. Це ті 120 мільярдів гривень, які можна направити, я вже казав про це багато разів, на освіту, медицину, оборону, яка зараз так потрібна, та інші речі. Якби цієї реформи не було, бюджет був би у набагато гіршому катастрофічному стані, ніж він є. Тому ця реформа довела на цифрах свою ефективність. Вона, я розумію, непопулярна, вона неприємна, вона є суперзручною для всіх популістів. Це ж так приємно – вийти на екран і сказати "як я всіх вас люблю" і пообіцяти щось, що не можна виконати. Це старий український засіб. Але, на жаль, так робити не можна. Тому сподіваюсь, що депутати якраз розглянуть цей законопроект, що вони підійдуть до цього питання раціонально. І проблема таки є, і її потрібно вирішувати стратегічно. Ці підприємства вимагають інвестицій, які треба вкладати у них приблизно 5 чи може й 10 років. Це не можна зробити за один рік. Треба розробляти довготривале, ефективне рішення, яке дозволить їм працювати.

– Сьогодні, наскільки я розумію, після 15 серпня коли НАБУ попросило вас надати підстави щодо купівлі "Мерседеса". Навколо цього теж багато дискусій в інформаційному просторі, то якраз три дні, відведені законом сьогодні, ніби спливають. Що ви їм відповіли?

– Закупівля у результаті не відбулася. Ми надали всі підстави, і та інформація, на якій наш департамент безпеки якраз запропонував це рішення, і всі розрахунки і результати, чому все добровільно і прозоро були передані. Тому всі відповіді там надані, і я думаю, що скоро будуть результати.

– Дякую вам за розмову.

Яна Конотоп, "5 канал"

Попередній матеріал
Порошенко: Необхідно зберігати міжнародний тиск на Росію, поки не виконуватимуться Мінські угоди
Наступний матеріал
У РФ відкрили кримінальні справи проти Муженка та Полторака – начальник Генштабу "оцінив"

Прибуток "Нафтогазу" у 2016 році має скласти 16-18 млрд грн – Коболєв

Питання, чи постачався газ із РФ через станцію в Донецьку й Луганськ, вартує більше 1 млрд – Коболєв

Коболєв: До початку опалювального сезону "Нафтогаз" планує накопичити 14,5 млрд куб. м газу

Коболєв: Обсяги транзиту газу наразі рекордно низькі