Комерційний директор "Київенерго" про підвищення тарифів, платіжки з захмарними цифрами та подальші договори зі столицею

Комерційний директор "Київенерго" Євген Бушма в ефірі програми "Час: Online" на 5.UA розповів про закінчення договорів зі столицею, стан київських тепломереж та можливість підвищення тарифів

– Як взаємодіють КМДА та "Київенерго", та чи має КМДА важелі впливу на підприємство? Якщо так, то за умовами яких договорів?

– На даний момент діє договір, укладений між Київською міською державною адміністрацією та "Київенерго", згідно з яким "Київенерго" використовує комунальні мережі міста для надання послуг клієнтам. Термін цього договору спливає наприкінці 2017 року. З 31 грудня 2017 року дія договору закінчується. Нині, мабуть, найактуальніше питання – що ж буде далі з продовженням, непродовженням цього договору, яка позиція міста, яка позиція "Київенерго". Компанія "Київенерго" готова розглядати участь у конкурсі на концесійний договір за його зрозумілих прозорих умов, за зрозумілих і прозорих правил гри, якщо можна сказати, на ринку. Бо в нас законодавча база, яка діє нині у сфері теплопостачання, м'яко кажучи, іноді не витримує жодної критики. Бо той договір і той формат договору, які є на сьогодні, не дозволяє залучати партнерів для інвестування і не передбачає ефективної довгострокової співпраці. Ну а далі вже буде рішення за містом – яку форму продовження або непродовження договірних відносин, управління тепловим блоком ухвалить міська влада, то так це і буде.

– А давайте послухаємо думку КМДА з цього приводу. Володимир Прокопів озвучував у нас в ефірі.

– Наболіле питання платіжок, було багато скандалів. Тому ми хочемо запитати, чи контролює КМДА діяльність "Київенерго" і якщо так, то як це відбувається?

Прокопів: – Надзвичайно складне запитання. Дуже важко контролювати діяльність приватної компанії. На мою думку, це взагалі було помилкою – віддавати повністю всі важелі впливу на таку важливу галузь, як енергопостачання, приватній компанії. Місто при цьому, несучи повну відповідальність за все, що відбувається, не має важелів контролювати та впливати на цей процес. А така модель не працює. Коли ти відповідальність несеш, а вплинути не можеш, то виникає дуже багато запитань, як таке може працювати. На щастя, ми маємо ситуацію, коли такі договори, які були укладені з "Київенерго", вже підходять до свого завершення, місто напрацьовує нову модель, яким чином буде працювати дана галузь. Це комплексна, дуже складна концепція має бути напрацьована. Єдине, що можу сказати. У будь-якому випадку, чи це буде залучена якась іноземна компанія, яка має досвід роботи в такій ситуації, чи це буде комунальне підприємство цим опікуватися – місто залишить за собою можливість впливати на ситуацію. Якщо ми несемо відповідальність, то ми повинні мати таку можливість, і вона за містом залишиться.

– Тобто на даний час за існуючими контрактами вам складно впливати на діяльність "Київенерго"?

Прокопів: Складно – це ще слабо сказано. Але ці договори закінчуються вже в 2017 році, і в 2018 році ми будемо жити вже в новій реальності.

– Пан Прокопів мав на увазі створення якоїсь комісії на базі КМДА, яка буде якраз регулювати питання впливу. Чи це можливо та чи буде працювати така модель, на вашу думку?

– Знаєте, сфера теплоенергетики та електроенергетики, мабуть, є однією з найбільш зарегульованих у нашій країні. Сказати, що "Київенерго" складно проконтролювати, ось регулюючих органів у нашій країні, особливо в цій галузі, більш ніж вистачає – починаючи від міської влади закінчуючи профільними міністерствами і національним регулятором. Один буквально приклад. Ви запитували, а чи будуть змінюватися тарифи. Ось та зона відповідальності за тарифами, яка в частині тепла, де тариф встановлюється безпосередньо тепловою компанією, встановлюється у принципі регулятором. Але спочатку "Київенерго", як і будь-яка інша теплопостачальна компанія, формує свої витрати, показує їх міській владі, погоджує їх з міською владою, і тільки потім цей документ потрапляє на перевірку, наприклад, до регулятора і тільки після цього народжується і затверджується тариф. Ось це я дуже коротко описав один із прикладів, як місто може або не може брати участь у контролі за теплопостачанням. Механізми у принципі існують, але необхідно, напевно, просто, дивлячись на минулий якийсь період надання цих послуг, зробити якийсь правильний висновок і вибудовувати ту модель, яка буде вигідна і місту, і тій компанії, яка управлятиме цим майном надалі, чи буде це "Київенерго" або хтось інший.

– Але я правильно розумію, що по закінченню 2017 року ви також будете брати участь у конкурсі на надання послуг столиці.

– Все залежатиме від того, яку модель подальшої експлуатації комунального майна прийме місто. Якщо буде оголошений прозорий, відкритий тендер або конкурс на залучення концесіонера, тобто будуть оголошені чіткі правила подальшої роботи на цьому ринку, тоді компанія буде готова теж у ньому брати участь на загальних засадах. Якщо ж місто прийме якесь інше рішення, тоді це вже буде за міською владою відповідальність.

– Ми знаємо, що цього року людям прийшли платіжки з дуже високими тарифами, нереальними для деяких сімей.

– У сюжеті киянин, який говорив про суму рахунку, – там платіжка насправді не "Київенерго", а якоїсь іншої теплопостачальної компанії. До слова, в Києві "Київенерго" не стовідсотковий монополіст у сфері надання цих послуг, "Київенерго" охоплює десь 75% квартир міста Києва з постачання тепла. В інших частинах міста працює ще компанія "Єврореконструкція", яка друга за величиною, і досить велика кількість локальних або невеликих керуючих компаній, навіть і окремі ОСББ, які безпосередньо у своєму будинку надають цю послугу і далі вони вже за своїми певними правилами ведуть розрахунки з клієнтами. Наприклад, ОСББ погоджує з жителями тариф, постачальна компанія тариф отримує в регулятора. Якщо говорити в цілому, чи високі тарифи і чи виявилося це шоком? Безумовно, тарифи високі, безумовно, тарифи шокували не лише киян, вони так само шокували все населення країни, бо тарифи в Києві аж ніяк не найвищі, і платіжки в Києві далеко не найвищі насправді. Природно, коли у людини стоїть вибір купувати продукти чи оплачувати комунальні послуги, це вибір складний і він далеко не завжди буде на користь комунальника.

Давайте повернемося трошки в історію буквально на рік тому, чому таке сталося. У країні було ухвалене рішення про виведення тарифів на комунальні послуги на економічно-обґрунтований рівень. Якщо говорити по місту Києву, наприклад, по теплу, основною складовою в тарифі на опалення й гарячу воду є вартість газу. Тобто це той енергоресурс, з якого виробляється те саме тепло. Коли 1 травня минулого року за рішенням Кабінету міністрів вартість одного кубометра газу зросла більш ніж удвічі, ну практично удвічі, природно це спричинило автоматично перегляд тарифів. Як було раніше? Ще роки чотири тому місцева влада встановлювали тарифи на опалення й гарячу воду, потім створили НКРЕКП, на яку поклали цю функцію. І далі поступово йде збільшення тарифу на електроенергію, щоб вирівняти з економічно-обґрунтованим і така сама ситуація по теплу.

Можу навести приклад. Ми – виконавець послуг у місті Києві протягом трьох останніх опалювальних сезонів. За цей період у 4,2 рази зріс тариф на тепло й гарячу воду. Природно, ми самі чудово розуміємо, що за той самий період трьох років доходи людей у чотири з половиною рази НЕ зросли, безумовно, людям важко. Але це наша реальність і наші реалії, з якими і ми як компанія-постачальник цих послуг живемо і працюємо, тому що газ для цих послуг ми купуємо в "Нафтогазу", там вкрай жорсткі умови купівлі газу і за розрахунками за газ, і ситуація така сама непроста. Тому свого часу в державі ухвалили рішення про те, щоб припинити дотувати всю країну, запровадити адресні субсидії для малозабезпечених, а для всіх інших категорій населення і промисловості встановлювати той тариф, який мав бути з огляду на паливну складову передусім.

Наприклад, щоб було зрозуміло, зі 100 гривень, які сплачує середньостатистична сім'я за опалення, мінімум 80 гривень йдуть автоматично в "Нафтогаз".

– Давайте договоримо про заборгованість. Опалювальний сезон добігає кінця і чи є якісь попередні цифри по Києву, по районах, які мають найбільшу заборгованість?

– Так, цифри є. Не знаю, наскільки є сенс говорити районами. Заборгованість поки що продовжує зростати, на жаль. Темпи зростання трошки уповільнилися все-таки. Певне нерозуміння і багато питань викликала постійна зміна логіки нарахування в тих чи інших випадках. Ми в цей опалювальний сезон кілька разів змінювали правила нарахування, причому це не ініціатива "Київенерго", такі рішення приймалися в державі. Ось той сюжет, який теж ви показали, це йшлося про жовтневі нарахування. Діяла постанова Кабміну №1037, була одна методика нарахування. Ця постанова діяла ще з минулого опалювального сезону, та зима була тепла, проблем не було, ця постанова і ця методика себе дуже добре охарактеризували. Але настав холодний жовтень, опалення включили раніше, і з'ясувалася помилка, непропорційність в одній з формул цієї постанови. 30 листопада ухвалили, 9 грудня опублікували 865-ту постанову і змінили методику. По ходу опалювального сезону було кілька таких ситуацій, коли змінювалася ідеологія, як виставляти рахунки певній категорії людей. Природно, це теж викликає питання і недовіру. Природно, це викликає небажання у людей, навіть якщо у них є гроші, поки не розбереться, не платити. Нічого хорошого насправді з цього теж не може вийти. Так, з одного боку, добре, що ми вже в кінці опалювального сезону, приблизно місяць у нас максимум залишився, можливо, якщо буде тепло, раніше буде закінчено опалювальний сезон. Але, тим не менш, ми можемо констатувати, що заборгованість зростає, по теплу вона становить на 1 березня рекордну суму – 4,9 млрд грн. Це по місту Києву, по всіх категоріях клієнтів, включно з населенням. Основна маса заборгованості – це населення.

3,4 млрд грн – це заборгованість населення. А ось решта заборгованості – це міський, місцевий та державний бюджети, ну і підприємства. По підприємствах, по юридичних особах по теплу там ситуація більш-менш рівна, стабільна. У більшості випадків вони розраховуються за передоплатою, тому з підприємствами небюджетної сфери особливих проблем немає. Є гроші, є оплата – є тепло. Немає грошей, немає оплати – немає тепла.

З населенням ситуація кардинально інша. Там борги дійсно ростуть і по воді, і по опаленню особливо. Є в цій цифрі ще досить серйозний борг державного бюджету по пільгах та субсидіях – 878 мільйонів, близький до мільярда гривень. Це при тому, що держава тільки в минулому місяці сплатила нам усі борги попереднього ще року, там більше 400 мільйонів погасили. Тому й загальна цифра більша і досить велика в ній частка а) державних підприємств, які фінансуються з бюджету і б) населення.

– Давайте поговоримо взагалі про тарифи. Чи може бути така версія, що у 2017 році вони будуть рости?

– Давайте спробуємо ще раз розкласти тарифи з точки зору того, як вони розраховуються, ким вони розраховуються, ким затверджуються і від чого залежать. Тарифи на електроенергію для населення всієї країни єдині, і їх затверджує національний регулятор НКРЕКП. За останні два роки ми пройшли разом з киянами, вся країна пройшла, п'ять етапів підвищення тарифів. Останнє підвищення тарифів, мабуть, найскладніше, ось зараз було, 1 березня, переведені були всі жителі країни, основна маса, я б так сказав, у двоблочний тариф – до 100 кВт-год і вище 100кВт-год. І враховуючи, що все ж таки більше населення споживає понад 100 кВт-год, то там вже застосовується тариф 1,68 грн кВт-год, досить високий тариф, який вступав у дію ще до березня при споживанні понад 600 кВт-год, далеко не всіх він торкався. Зараз це торкнеться досить великої кількості населення. Навіть якщо брати по Києву, то середнє споживання десь в районі 200 кВт-год на місяць квартирою, то половина споживання буде за досить високим тарифом розраховуватися. Природно, виростуть у рахунках за березень, коли у квітні ми роздамо платіжки, цифри суттєво у людей виростуть.

Повторюся, тариф не залежить від регіону. Він може залежати від категорії багатодітна/небагатодітна сім'я. Якщо брати основну масу населення, то тариф однаковий для всього населення України і його встановлює національний регулятор. Тому питання з точки зору методики, механізму розрахунку і так далі – це не одне обленерго, жоден постачальник послуг на ці питання детально відповісти не зможе, тому що подаються певні витрати регулятору, коли формується інвестиційна програма і далі вже, виходячи з цих речей, з ситуації на ринку в країні, з ситуації, яка йде генерація в яких частках, регулятор приймає рішення, яким буде тариф. Тому прогнозувати, що далі буде з тарифом на електроенергію для населення, досить складно. Це не сфера відповідальності постачальника послуги.

– Але передумови до підвищення тарифів у цьому році є?

– Знову ж таки, не можу коментувати саме електроенергію з точки зору того, що не зона відповідальності "Київенерго" – генерація в масштабах всієї країни. У нас генерація є своя в Києві – ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, це газова генерація, для неї важлива вартість газу. Але, якщо зміниться вартість газу, це не тягне пряму залежність для тарифу на електроенергію для киян безпосередньо. Повторюся, бо тарифи однакові для всієї країни.

А ось що стосується теплової енергії, тут ситуація дещо зворотна. Дуже сильно тариф на теплову енергію залежить від того, на яких потужностях і з огляду на які ресурси виробляється ця теплова енергія. У Києві, у "Київенерго" по зоні поставки тепла "Київенерго" дві ТЕЦ: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, вони на газу працюють і близько 180 котелень, 99% з яких – газові котельні, і тут теж пряма залежність від ціни газу. Тобто якщо відповідати на ваше запитання – буде чи не буде змінюватися тариф, – якщо змінюватиметься ціна на газ цього року, це автоматично призводить до збільшення або зміни тарифу на тепло.

– Запитання щодо київських тепломереж. В якому вони стані та який рівень втрати тепла?

– Стан теплових систем об'єктивно досить складний і досить зношені мережі. Рівень втрат тепла поступово щорічно зростає. Я спеціально підготував довідку. Якщо говорити 5 років тому, рівень тепла був десь порядку 18-19%, потім з нашого боку були певні інвестиції у структуру теплових мереж, і десь у період 2013-2014 років досить серйозні були вкладення на реконструкцію і модернізацію мережі. Вдалося ситуацію трохи виправити – знизили до 17,5%. За підсумками минулого року знову цей показник виріс і склав 19,8%. Пов'язано з тим, що останні два роки вся інвестиційна програма фактично була спрямована не на реконструкцію теплових мереж, а на встановлення приладів обліку в будинках киян. Тобто найбільша частина, від 80% інвестпрограми, особливо позаминулий міжопалювальний період 2015-2016 років основні кошти були витрачені на те, щоб встановити лічильники. Минулого року так само планувалося встановлення лічильників, але за рахунок того, що ми з лютого минулого року, вже практично другий рік пішов, працюємо в режимі заблокованих рахунків "Нафтогазу", нічого не змінилося навіть після прийняття законів, механізмів розблокування рахунків наразі немає, тому повністю навіть реалізувати повноцінно інвестпрограму, яку планували, не вдається. На цей рік ми запланували все ж таки зменшувати вже складову лічильників. Буде певно десь третина інвестпрограми зосереджена на лічильниках. І другий важливий елемент – система дистанційного знімання показань, щоб піти від непорозумінь, помилок, звинувачень у непрозорості. Ми будемо ставить модеми, 4 тисячі вже встановлено, десь 40% лічильників уже мають модеми дистанційного знімання. У цю частину будуть певні інвестиції. Близько 70% інвестпрограми плануємо спрямувати цього року на реконструкцію мереж, щоб до наступного опалювального сезону підготувати мережі, і він пройшов так само безболісно, ​​як проходить цей сезон.

– Якщо говорити по районах Києва, де стан тепломереж найгірший, де найбільше треба ремонт?

– Різний стан теплових мереж і все дуже сильно залежить від ступеня забудови і, скажімо так, давності забудови міста. Природно, у старіших, якщо можна так сказати, районах міста: центральна частина міста, Шевченківський район, там де мережі будувалися 30, 40, 50 років тому, ясна річ, їх ресурс вже більш вичерпаний. Ситуація на Лівому березі набагато краще, бо ті самі Позняки, Осокорки, Харківський масив, там ситуацію не можна назвати ідеальною, але вона істотно краще, ніж на Правому березі, в старій частині міста.

– Люди скаржаться на не зовсім хорошу якість надання послуг підприємством. Ми часто чуємо про неправильні нарахування та інші нюанси. Чи вживає керівництво підприємства заходів для покращення якості надання послуг?

– Цих питань багато і, природно, зі зростанням тарифу, зі збільшенням суми до оплати безумовно це привертає увагу і питань дійсно виникає дедалі більше. Потрібно, напевно, розділити на кілька складових це запитання.

Перш за все, дійсно за два останні роки встановили дуже велику кількість лічильників тепла. Але, якщо в минулому опалювальному сезоні ця історія сприймалася більше "на ура", тому що ставили лічильники, уникали розрахунків за квадратний метр, люди бачили реальну економію, тому що лічильники встановлювали на будинку, де велике споживання будинком загалом, але маленьке на квадратний метр. В останню чергу планували встановити лічильники в будинки, де невелике споживання будинком, але високе на квадратний метр, тобто де мало квартир, де невелика площа. Тож ці будинки якраз зараз показали, що вони абсолютно неенергоефективні, там шалені йдуть втрати тепла, і це вийшло не в «плюс» для людей, а в "мінус", тому що ми бачили реальну картину, скільки ці будинки споживають тепла. Проте наша позиція, що облік все одно має бути 100%-й, тільки так можна коректно надавати послуги і виставляти рахунки за ці послуги. Тому до кінця цього міжопалювального періоду, сподіваюся, нашій компанії все ж таки вдасться завершити ту програму, яку ми планували і на цей рік ставилося завдання. І при цьому, повторюся, ми максимально постараємося встановити облік дистанційного знімання показань на кожному з будинкових лічильників. Що він дозволить? Зараз ми, коли показуємо платіжку клієнту, ми показуємо, скільки будинок тепла спожив, це з цього опалювального сезону, яка площа будинку, щоб кожен киянин, який отримує послуги від "Київенерго", міг у платіжці за опалення перевірити частку його квартири в загальній площі будинку і коректно чи некоректно пораховано рахунок.

Природно, логічне наступне питання від клієнта а) як я можу перевірити ці гігакалорії на будинок (раніше він їх не бачив взагалі і там були чи не були питання). Зараз він бачить ось цю суму і може сходити в підвал і подивитися на те, чи правильно зняті показання з лічильника. Об'єктивно хочу сказати, що, напевно, всіх бажаючих ми все одно задовольнити не зможемо, всіх привести до підвалу. Станом на лютий було 4 тисячі таких заявок, десь близько 80% їх нам вдалося задовольнити, розуміючи, який резонанс викликають ці питання.

Проте, повторюся, ми зараз встановлюємо прилади дистанційного знімання, щоб можна було не ходити в підвал, а система сама автоматично 31 або 30 числа кожного місяця знімала споживання з лічильника. І це, по-перше, прискорить процес закриття місяця, а по-друге вже точно зніме всі питання, скільки пораховано.

– А у квитанції це вже буде вказано?

– У квитанції це вказано вже. Що ж до другої частини запитання, щодо якості обслуговування, якості надання послуг. Розумію, що досить непросто за два роки взяти на обслуговування 900 тисяч квартир, не маючи ані абонентської бази, ані білінгу. Ми реально починали працювати з чистого аркуша, тому що ті дані, які були по електроенергії, нічим не допомагали у вирішенні завдання стати постачальником послуг для міста Києва. Тому протягом 2014-15 років ми продовжували працювати за договором з комунальним підприємством ГІОЦ, але з початку 2016 року почали поетапне переведення у свою базу для розрахунків. Зараз бачимо реальну картину по кожному будинку, по кожній квартирі. Природно, виникають якісь питання, природно, можуть виникати якісь непорозуміння як з вини "Київенерго", так і з вини іноді керуючої компанії, що не показує реальної площі. Я думаю, ви найрезонансніші випадки минулого періоду чули. Десь іноді і з вини самих мешканців теж або приховують площу, або опалюють балкони, або залишають поза передачею показання – тут цілий комплекс проблем і немає єдиної причини, чому стало складніше. Тож, розуміючи всі ці речі, ми в першу чергу постаралися максимально надати сервіс киянам з точки зору онлайн-отримання інформації, щоб не потрібно було телефонувати, не потрібно було нікуди ходити – відкрити на комп'ютері сторінку "Київенерго", зареєструватися і всю інформацію бачити в онлайні.

Можу сказати, що, наприклад, особистий кабінет по теплу ми запустили в червні минулого року – натепер близько 200 тисяч користувачів. Досить такий високий ефект. Електричним кабінетом – він діє вже більше двох років – користуються майже 500 тисяч клієнтів, тепловим на даний момент – 200 тисяч. І я вважаю, що за півроку це досить такий хороший результат і це зручно для наших клієнтів – зайти, подивитися, отримати інформацію, не виходячи з офісу або не виходячи з дому.

– У мене ще буде питання щодо індивідуальних лічильників. Чи вирішується проблема із людьми, які скаржаться на те, що сусіди, наприклад, отоплюють балкон, чи точно не вказують показники. Чи такі питання не вирішуються і, навпаки, викликають плутанину.

– З одного боку,це ніби й вирішує проблему, а з іншого – створює дійсно багато незручностей для іншої частини мешканців будинку. Поясню чому так. Будинок – це єдиний комплекс, в будинок заходить певна кількість тепла. Наявність лічильника на вході в будинок показує, яка кількість тепла заходить до хати. Далі, згідно з чинною нормативною базою, ось це все тепло повинно за якимось алгоритмом розподілитися між кожною квартирою цього будинку, або там у вбудовані житлові приміщення – кожен будинок це своя індивідуальна особливість, у кожного своя площа, своя кількість квартир і так далі.

Що відбувається, наприклад, у разі, коли є квартирні лічильники? Люди можуть або не передавати показання, від цього страждають їхні сусіди тоді, бо ось це тепло повинно на кого-то бути розподілено, і ті випадки високих дуже нарахувань у січні, у грудні якраз-таки з цим і були пов'язані. Ми ініціюємо зараз дуже серйозний перегляд правил користування комунальними послугами з метою піти від цієї проблеми, бо в Києві найбільша кількість індивідуальних лічильників як у процентній, так і в абсолютній кількості, тому що найбільше новобудов. І цю проблему з новими тарифами більше якраз і відчули жителі цих будинків. Це одна ситуація. Друга ситуація – вони можуть просто або занижувати, або не передавати показання. Тоді виникає ситуація, коли ця різниця між сумою квартирних лічильників і загальнобудинкових лягає у так звані МЗК (місця загального користування). Від чого вони з'являються? Знову ж за тим же алгоритмом розподілу тепла все тепло має бути розподілено в будинку. Де є 100% квартирних лічильників (різниця між квартирними і будинковими це обігрів і місця загального користування), коли загальнобудинковий показує одну кількість тепла, а квартирний абсолютно іншу. Або люди передають – далеко не завжди ця цифра об'єктивна, і природно, вся ця різниця потрапляє в МЗК. Тоді деякі кияни обурюються, чому МЗК виходить більше, ніж квартирний лічильник. Тут ось така, якщо можна сказати, безвідповідальність тих жителів, які встановлюють ці прилади обліку. На жаль, це так, від цього страждає інша частина будинку.

– Запитання з фейсбуку від Лесі. Хочу почути причини, з яких вартість опалення у практично однакових квартирах у різних будинках відрізняється в 1,5-2 рази при тому, що в тій квартирі, де опалення дорожче, температура 18-19 градусів, не вище.

– Дуже хороше запитання. Це запитання останнім часом, напевно, в останні два опалювальні сезони задають найчастіше. Що було раніше, до 2014 року? У місті Києві було менше 40% будинків обладнаних лічильниками, решта міста розраховується за квадратний метр. Був тариф, наприклад, 19 гривень за квадратний метр у позаминулому опалювальному сезоні і квартира 100 метрів – отримує 1900 гривень, інша квартира 200 метрів – отримує 1900 помножене на два. І ніяких питань не виникає, холодно у квартирі, не холодно, жарко, +19 градусів або 24, проблема лише в тих випадках, коли нижче 18 градусів. Державою встановлено норматив – не нижче 18 градусів усередині будинку, не нижче 20 градусів у кутових квартирах має бути, якщо нижче – є чіткі правила перерахунку в певних ситуаціях, як це робиться. Натепер законодавство все це більш-менш обумовлює.

Тепер же, коли встановили лічильники на будинках, природно, що дві однакові, умовно кажучи, двокімнатні квартири на 50 або 60 квадратних метрів у різних будинках споживатимуть фактично різну кількість тепла. Від чого це залежить? Це залежить знову ж від стану будинку – квартира в новому будинку і квартира у старому будинку апріорі споживатимуть на 50 квадратних метрів опалювальної площі різну кількість тепла і дуже навіть може різну. Друге, знову ж наявність лічильника, дати і період знімання показань можуть теж не збігатися. Третій елемент, а наскільки коректно за наявності в цьому будинку мешканці передають свої ж квартирні лічильники, щоб не завищували автоматично нарахування жителям сусідніх квартир. Маса квартир, які призводять до того, що нарахування в квартирах з однаковою площею можуть бути різні. Вони можуть бути однаковими в тому випадку, коли ми, напевно, знову повернемося до ситуації розрахунку за квадратний метр.

– А в цьому випадку навіть якщо будинок може бути панельним або цегляним – будуть так само різні витрати?

– Різні. Залежно від того, яка конструкція будинку, залежно від того, яка система теплопостачання, залежно від того, наскільки будинок підготовлений до опалювального сезону – всі ці параметри дуже сильно впливають на кількість тепла, споживаного будинком.

Наведу приклад, ми були разом з міською адміністрацією на інспекції будинку Набережно-Хрещатицька, 7, там величезні нарахування – по 60 гривень за квадратний метр. Квартири там відносно великі за площею, високі дуже стелі, і теж у нас це викликало питання, у людей викликало питання, разом з містом провели інспекцію. Ну що сказати, якщо розбиті всюди вікна у під'їздах, двері в під'їзді не закривається, розбиті вікна і відкриті кватирки в квартирах, 3,7–3,5 м стелі у квартирах. Звісно, для обігріву таких 50 квадратних метрів потрібно тепла більше.

– Запитання з Ютубу від Ірини Мобот: Чому "Київенерго" не дозволяе відключати МЗК від опалення в монолітних будинках, які і так є теплими, на відміну від панельних будинків. Опалення квартири в 63 квадратних метри коштує майже стільки, скільки опалення коридору?

– Ось ми повертаємося в історію квартирних лічильників, але є помилка в самому питанні. "Київенерго" не може забороняти або дозволяти включати опалення власникам будинку в їхньому будинку. Тут, напевно, інший підтекст у цьому питанні. Чому навіть при відключеному МЗК, при відключених батареях на сходах "Київенерго" все одно виставляє плату за МЗК. Все насправді досить просто. Тому що будинок, повторюся, цілісний майновий комплекс, скільки тепла зайшло в будинок по лічильнику на вході в будинок, все це тепло повинно бути розподілено. Якщо воно не може бути розподілено в квартирах, а воно на 100% на всі квартири не може бути розподілено, тому що квартири хочеш-не хочеш, а будуть гріти сходи, ліфтову шахту, підвал і горище. Так ось ця різниця і покладається на МЗК. Ось то як глядачка задає питання, що дуже схожі нарахування в квартирі і дуже схожі на МЗК, це може говорити про дві складові – так, МЗК може опалюватися і там висока температура і тоді дійсно є сенс або зменшити подачу тепла або взагалі їх відключити, щоб мінімізувати. Але від цього на цей же обсяг тепла не буде менше, тому що будуть тоді квартири обігрівати ці МЗК і будинок споживатиме менше тепла, але все одно він буде його споживати. Або інша ситуація, коли сусіди знову ж занижують або не передають покази лічильників квартирного опалення. Ця проблема насправді є, на жаль. Ми ці два місяці намагаємося з нею боротися як на законодавчому рівні, так і своїми силами роблячи контрольний зйом, але "Київенерго" не в змозі кожен місяць робити контрольний зйом 50 тисяч квартирних лічильників. Це не обов'язок "Київенерго", це обов'язок все-таки жителів, ну і фізично потрапити, ось ми коли в січні поставили собі завдання максимальний зробити зйом показань, 70% лічильників ми зняли, 30% – ми фізично до них не потрапляємо.

– Наступне запитання від Алли Ткач. Уже три роки не користуюсь гарячою водою, перекрила і лічильники, третій рік одні й ті ж самі цифри. Син установив бойлер і виходить в разиь дешевше . Було все гаразд, я просто платила за електрику більше, а це вже два місяці приходить платіжка з величезною сумою заборгованості. Як це розуміти, хай надсилають будь-яку комісію та перевіряють показники лічильника, який має одну й ту саму відмітку уже третій рік підряд.

– Протягом останнього приблизно півроку ось цій нашій клієнтці у цю квартиру в рахунку за гарячу воду приходить інформація, там під рахунком такий абзац є: "якщо у вас встановлений бойлер і ви не передаєте тривалий період часу показники лічильника, повідомте нам про те, що у вас встановлений бойлер, вкажіть, які останні показання у вас зафіксовані і не будемо вам нараховувати після нього". Тому що є велика кількість клієнтів, які взагалі ніяк не реагують на ці заклики, і ми не розуміємо, споживають вони воду чи не споживають. У кожному місяці ми всім цим клієнтам пишемо, що зверніть увагу, що у вас почалися нарахування за середнім, бо ми не можемо потрапити до вашого лічильника. Відповідно в даному випадку рішення досить просте – клієнтка може звернутися по телефону в компанію, або в будь-який із 13 центрів обслуговування компанії і подати заяву, щоб з неї зняли ці нарахування, показати, що у неї є лічильник, він опломбований, ось такі квитанції. Насправді ми спростили цю процедуру, ми навіть комісії не відправляємо, ми клієнту віримо на слово, аби він звернувся і це підтвердив. Тому що ми розуміємо, що в такій масі, якщо ми будемо намагатися відправляти комісії, далеко не завжди ми можемо дійти, щоб не виникало конфліктів, хоча б реакція клієнтів. Про це закликаємо в кожній платіжці.

– Запитання від Оксани з "ВКонтакте". Коли в будинках буде напруга 220, а не 160 или 180 у будь-який час?

– За останні, мабуть напевно, років три, основні інвестиції щодо електричної складової, як раз були направлені на посилення вузьких місць по районах міста Києва з тим, щоб піти від проблеми перепадів напруги, відключення трансформаторних підстанцій та якості напруги.

Але тут теж проблематику потрібно ділити на дві складові. "Київенерго", будучи постачальником послуги з електроенергії, фактично відповідає і може проконтролювати якість цієї електроенергії до ввідного щита в будинок. Дуже часто, особливо на початку опалювального сезону, коли люди масово вмикають обігрівальні елементи, тому що процес включення міста займає десь тиждень. Починається вигоряння щитових, починаються дуже часті аварії, бо внутрішньобудинкові мережі просто не витримують того навантаження, яким намагаються скористатися жителі. Тому одна з проблем – це внутрішньобудинкова мережа, друга – можуть бути і проблеми на трансформаторній, яка належить "Київенерго". Для цього Оксані досить звернутися до колл-центру компанії і подати заявку на перевірку а) напруги в мережі, б) напруги на вході в будинок і на трансформаторі, який обслуговує цей будинок.

Ви можете звернути увагу, що насправді відсоток або обсяг скарг на якість електроенергії істотно нижчий, ніж відсоток скарг на якість теплопостачання, на гаряче водопостачання. Тому що з електроенергією дійсно досить серйозні ресурси були вкладені, і по Києву якихось, якщо не брати надзвичайні ситуації, ситуація досить стабільна. По минулому півріччю можу сказати, що середній час усунення аварій менше двох годин зараз по Києву, десь в межах двох годин. Тобто кожен киянин може розуміти, ось хто нас зараз чує, що якщо сталася аварія за зоні "Київенерго", то ми намагаємося протягом цих двох годин цю аварію усунути на електричних мережах. Тобто якісь екстремальні рідкісні випадки, коли ми за дві години не робимо перемикань, не усуваємо, здебільшого ми вкладаємося зараз у дві годині.

– Чому прибрали пільгові 250 кВт для квартир з електроплитою?

– Це винятково запитання до національного регулятора. Ось ми спочатку нашої розмови говорили про специфіку формування тарифів на електроенергію, я спеціально досить докладно це пояснював. Не можу навіть прокоментувати, чому так робиться, тому що це зона відповідальності виключно національного регулятора. Повторюся, нині навіть нема цього другого блоку тарифів. Є до 100 кВт і понад 100 кВт.

– Наразі на формування цих тарифів ви якось можете впливати, подавати якісь пропозиції, оскільки ви працюєте безпосередньо з людьми і можливо ви бачите ситуацію краще?

– Кожна генеруюча компанія, кожна постачальна компанія – це й обленерго, і генерації тепловій, газові генерації, атомні генерації – подають регулятору свої витрати щороку, скільки грошей потрібно витратити на ті чи інші реконструкції мереж, ремонти та інші речі. Виходячи з цього і того, яка специфіка генерації електроенергії запланована у країні, вже регулятор дивиться, який рівень тарифу повинен бути для населення, який рівень повинен бути для юридичних осіб, щоб покрити собівартість вироблення та дати якусь можливість розвиватися цим підприємствам. Тому ми впливаємо, але дуже опосередковано, як і всі інші генеруючі і постачальні компанії у країні.

– Запитання від Олени: Чи надає "Київенерго" послугу з повірки квартирних лічильників тепла? Якщо ні, то чи планує її надавати, яка процедура повірки таких лічильників зараз та за чий кошт?

– Трішки прогалини є в законодавстві і чинних тарифах та чинній нормативній базі. Якщо на квартирні лічильники з гарячої води є чітка норма, де ми зобов'язані це зробити, є гроші, закладені до тарифу, то на квартирні лічильники по теплу нічого подібного немає. Проте закон про метрологію нас зобов’язує це робити. Таких звернень кілька зараз і за наявності таких звернень ми йдемо назустріч клієнтам і виконуємо таку повірку, тому що одна є норма в законі, де більш-менш чітко сказано, що це повинен робити постачальник послуги. Інших якихось нормативних елементів, які б про це згадували, немає, бо нормативна база, за якою ми працюємо , м'яко кажучи, застаріла, а після прийняття закону 1198 у 2014 році поміняти її повинні були дуже істотно, але нічого не помінялося.

– Ірина запитує, чому квитанції за опалення та гарячу воду приходять із затримкою на два-три місяці?

– Я Ірині буду вдячний, якщо вона зателефонує до колл-центру і повідомить конкретно свою адресу, бо квитанції повинні доставлятися по гарячій воді і опаленню у районі 20-х чисел кожного місяця. Є трошки специфіка закриття періодів, вона різна, на жаль, поки ми одночасно обидві квитанції не можемо зробити, тому електроенергію ми не тримаємо, поки буде готове тепло, спершу розносимо електроенергію, потім розносимо тепло. Відповідно до 25-26 числа максимум усі платіжки повинні бути у киян на руках. Якщо виникає ситуація, що один або два місяці затримка і не приносять квитанцію, потрібно до нас звернутися, відповідно ми відпрацюємо це питання зі службою доставки і перевіримо, в чому проблема з тією або іншою адресою, потрібно просто знати конкретну адресу.

– Запитання від Анастасії. Питання щодо гарячої води, температура горячої води 35 градусів, а перерахунок ніхто не робить.

– Проблема з якістю гарячої води дуже актуальна з урахуванням стану всіх теплових мереж. Коли "Київенерго" стало виконавцем послуг у 2014 році, ми фактично частково стали заручниками тієї ситуації з внутрішньобудинковими циркуляційними мережами, які були на балансі в ЖЕКів. Вони й зараз залишаються на балансі в ЖЕКів, у них стан, м’яко кажучи, не відповідає вимогам. Дуже явно ця проблема простежується на Оболоні, дуже велика кількість будинків з непрацюючою або проблемною циркуляцією з насосами, ну і стара частина міста, де ресурс вичерпується.

Ситуація, коли ми знаємо, що, наприклад, немає циркуляції в будинку або вимкнуто, тому що технічно там є якісь проблеми, ми одразу застосовуємо в цьому будинку тариф без рушникосушки, він занижений, це 76 гривень. У разі, коли циркуляція є, діє тариф стандартний – 83 гривні за куб води. Якщо у клієнтки в квартирі все-таки вода неналежної якості, потрібно звертатися в компанію або центр обслуговування, або в колл-центр компанії, давати заявку на замір температури. І тут же діє 152 постанова Кабміну. Ми приходимо, міряємо температуру, якщо вона нижче за норматив, а там є ціла градація температур. Якщо там 30 градусів, то вона фактично буде отримувати рахунок як за холодну воду.

– Ірина запитує. В моїй квартирі у ванній кімнаті немає рушникосушки, а стоїть батарея. Як добитися, щоб мені рахували гарячу воду з урахуванням відсутності рушникосушки?

– Тут ситуація може бути з двох складових. Можливо сам мешканець квартири щось змінив у внутрішньоквартирних мережах, приміром, зняв такий елемент, як рушникосушка, і встановив щось інше.

Другий елемент – а як взагалі у будинку, діє чи ні система циркуляції. Насправді термін "рушникосушка" відносний з точки зору фізичної характеристики, чому різний тариф. Рушникосушка або її відсутність означають з одного боку обігрів ванної кімнати, але це умовний момент, а другий момент – це наявність циркуляційної мережі всередині будинку. Чому тариф вище з рушникосушкою – тому що витрачається певний ресурс постачальником послуги, щоб проганяти всередині будинку воду, щоб при відкритті з крана досить швидко йшла гаряча вода. Якщо немає циркуляції, спускання цієї води для отримання нормальної температури буде великим за часом. У цих ситуаціях застосовується тариф як без рушникосушки.

Тому тут в першу чергу потрібно дивитися по самому будинку. Якщо є в будинку система циркуляції гарячої води, то тариф ми застосовуємо коректний, якщо її немає або вона не працює, потрібно звертатися в компанію. Будемо перевіряти, якщо дійсно є підстави нараховувати як без рушникосушки, то буде застосовуватися цей тариф.

Попередній матеріал
Олег Винник про необхідність в охороні, зіркову хворобу та подарунки від прихильниць
Наступний матеріал
Чим обумовлені ціни на пологи та як визначити складні патології: акушер-гінеколог відповів на запитання читачів