Під загрозою водопостачання у більшості регіонів України. Проблема – нестача хлору, яким знезаражується ресурс. Єдине підприємство, яке виробляє реагент "Дніпроазот" – під загрозою зупинки. Чи є варіанти вирішення проблеми – у сюжеті "5 каналу".
На Дніпропетровщині хлору для очищення питної води залишилося не більше ніж на дві доби. Останню партію на місцевий Аульський водогін привезли з Румунії. Однак із доставкою реагента є перебої, кажуть на підприємстві.
"Запасів хлору, який нам відвантажили вистачить максимум на 2 доби. Така ж ситуація практично виникла на всіх водоканалах України та Дніпропетровської області. Кривий ріг, Жовті води, Марганець, Кіровоград. Водоканали опинилися на межі зупинки", – пояснив генеральний директор КП ДОР "Аульський водовід" Віктор Страшко.
Така ситуація на водогонах у більшості регіонів України. "Черкасиводоканал", для заощадження хлору, частково використовує його консервант – аміак. Проте і це рятує не надовго, адже через застарілі мережі вода влітку потребує посиленого хлорування.
"Мова буде йти про припинення водопостачання, ми не маємо змоги подавати просту річкову воду. Практично всі спалахи інфекцій, які виникають у великих містах – так чи інакше пов'язані із питним водопостачанням, санітарним станом мереж, тому припинення хлорування мереж покличе за собою дуже великі проблеми", – головний технолог КП "Черкасиводоканал" Олександр Гончаренко.
Єдиний виробник рідкого хлору в Україні – приватне підприємство "Дніпроазот" – зупинилося. Офіційна причина: збитковість виробництва через високі ціни на енергоресурси. Підприємство висуває вимогу – дати дозвіл на підвищення ціни на хлор.
"Дніпроазот" готове відновити виробництво хлору рідкого, не зважаючи на економічні збитки для підприємства. Нами підготовлене економічне обґрунтування необхідності підвищення цін на вироблену продукцію", – пояснює заступник голови Правління ПАТ "Дніпроазот" Андрій Пустовойт.
Тим часом, у кількох регіонах країни знайшли альтернативу хлорному реагентові. "Луцькводоканал" перейшов на іншу технологію знезараження води – тепер це роблять за допомогою кам'яної солі.
"Концентрована солена вода, яка потрапляє на електролізи, і в результаті ми отримуємо розчин гіпохлориту натрію, яким і знезаражуємо воду", – каже начальник цеху КП "Луцькводоканал" Ірина Голобова.
На аналогічну технологію перейшов і Херсонський водоканал. Стверджують, що ця технологія має низку переваг. Зокрема, її використання дешевше та потребує менших енерговитрат, крім того – безпечніша для людей.
"Насосні станції у Херсоні розміщені у густонаселених районах, і зберігання великої кількості хлору, отруйної речовини, дуже небезпечно. Були великі витрати ще й на техніку безпеки", – пояснив директор КП "Херсонський водоканал" Михайло Чемерис.
Наразі питання щодо перегляду цін на хлор перебуває на розгляді в Антимонопольному комітеті.
Наталія Світлова, Яна Лимаренко, Наталія Савуля, "5 канал"
