Усе стрімко росте. І долар, і ціна на газ, і бензин і… ціни на харчі. І що цікаво – саме на товари першої потреби. Крупи, цукор, хліб, м'ясо, яйця. Чому саме вони, бо вони, по-перше, користуються попитом. А по-друге, всі ці продукти – з малим циклом переробки, і тому ціни на них легко підняти. Адже що складніше виробництво, то повільніше зростає на неї ціна.
І в цій ситуації держава повертається до державного регулювання цін. Тобто ми вже визначили перелік продуктів, на які до кінця дії карантину роздрібні торговці не можуть встановлювати націнку вище 10%. Але таке в нас уже було і ми пам’ятаємо: тільки-но держава починає обмежувати ціну якогось товару, як він стає дефіцитом або зовсім зникає з полиць. То як буде цього разу і чи варто запасатися харчами вже – кореспондент "5 каналу" Лідія Сердюк для "Підсумків тижня" дізнавалася.
"Ростуть, як гриби після дощу", – це те, що найчастіше говорять українці, дивлячись на щораз вищу ціну харчів. Багато з них – вже не по кишені.
Покупчиня Валентина говорить: "Та вже давно відмовилися від м'яса, від сиру. Обмежилися, як тільки можна".
"Ти собі не можеш дозволити весь асортимент фруктів для дитини. І до прикладу, вже купуєш із лінійки продуктів дешевші", – каже покупчиня Любов.
А продавчиня Оксана говорить: "Люди не можуть купити і навіть по таким низьким цінам. Що вже те, що котикам, собачкам беруть і собі не раз люди".
Галина здебільшого ходить до супермаркету по п’ятницях, коли знижок чимало. Це шанс для неї хоч трішки заощадити.
"Намагаюся економити, зайвих грошей ні в кого не буває, тим паче, в пенсіонерів", – каже жінка.
А це Стефанія у пошуку вигідних цін на Тернопільському ринку. Щоправда, виходить із нього все одно з обмеженим набором продуктів.
Продавці нарікають: базари останнім часом спорожніли. Лідія, яка упродовж 30-ти років торгує овочами, ще рік тому могла непогано заробити, а зараз покупці підходять рідко: ціни аж надто стрибнули вгору.
А щоб вистачило, в Офісі президента заговорили про продуктові картки, як компенсацію дорогих харчів. Чимало українців над ідеєю поглузували, пригадавши талони на їжу, і далі розмов чиновники не пішли. Натомість уряд вирішив приборкати ціни по-своєму. Затвердив максимальну націнку товарів у магазинах.
Гречка, цукор, борошно, макарони, молоко, яйця/м’ясо, а ще олія. Це саме ті харчі, на які не можна встановлювати торговельну надбавку вище 10%. Та чи не призведе таке регулювання цін до дефіциту? Бо нині магазинам легше прибрати товар із полиць, аніж продавати за нових умов.
Керівництво однієї з торговельних мереж, яка налічує більш як тисячу магазинів по Україні і продає чимало соціальних товарів, уже зробило заяву.
Борис Марков, генеральний директор корпорації "АТБ", каже: "Встановлена планка націнки не більш як 10% за документом не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги. Отже, цілком може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів харчування до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їх ціноутворення".
Щоправда, згодом уточнили, що соціальні товари продавати не припинятимуть і натякнули, що інші торговельні мережі ще вирішують, чи грати за правилами уряду. А у Мінагрополітики тим часом переконані: "Граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та запровадить прозорий механізм ціноутворення".
Про те, що рішення Кабміну неефективне і насправді ціни надовго не стримає, уже заявили в Асоціації ритейлерів. Бо вартість може зростати незалежно від того, яку націнку встановлює магазин.
У асоціація ритейлерів України повідомили: "Зростання цін на продукти харчування обумовлено не підвищенням рівня торговельних надбавок, а зростанням відпускних цін з боку виробників, які, зі свого боку, вимушені підвищувати ціни у зв’язку зі зростанням цін на енергоносії".
Саме дорога електрика та газ спричинили подорожчання харчів. Усі підприємці закладають їх у собівартість продукції, щоб не працювати в мінус. Значно подорожчав і бензин, а, відповідно, і перевезення товару.
Бізнес заявив, що мусить підняти ціни, бо інакше виробництво доведеться скорочувати, а то й зупиняти взагалі. Так сталося із Павлоградським хлібзаводом на Дніпропетровщині, який відключили від газопостачання, бо той не міг сплатити за нинішнім тарифом. Виробництво хліба поставили на паузу. Хоча низці підприємств Кабмін дозволив купувати український газ за пільговою ціною. Поки що цим скористалися близько сотні компаній.
Юрій Дученко, президент Асоціації хлібопекарів, директор компанії, говорить: "Це дозволить нам знизити в собівартості хлібини, не 5 гривень мати на газ, а там 2 гривні. Тобто, 3 гривні – це серйозна для нас підтримка".
Але грошей на виробництво вистачає ледь-ледь. Тому, щоб покрити свої витрати, пекарі все одно підніматимуть ціни на хліб, хоча й поступово.
Юрій Дученко каже: "У більшості хлібопекарів уже нема обігових коштів, щоб платити за сировину, енергоносії, вчасно платити зарплату. Ми навіть змушені брати кредити для того, щоб розрахуватися з постачальниками і заплатити зарплату".
Та навіть якщо націнка у магазині буде мінімальною, вона залежить від собівартості товару, яку встановлює виробник.
Агія Загребельська, державна уповноважена Антимонопольного комітету (2015-2019), розказує: "Торгівельна мережа тепер для максимізації свого прибутку навпаки зацікавлена, щоби купувати товари дорожче, тому що чим дорожче вона закупить товар у виробника, тим більше буде її маржинальність".
Регулювання не стримає різкого подорожчання продуктів, вважають опозиційні парламентарі. Кажуть: насправді урядове правило легко оминути.
Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк говорить: "Маркетингових послуг додав і все. І це створює можливість її обійти. Це створює корупцію. І це створення вигляду, що влада щось робить".
Але "слуги народу" переконані: регулювання цін свою справу зробить і стримає стрибок цін.
"Не кажемо, що встановили ціни, за які не можна переходити чи більшу ставити ціну. Просто максимальна націнка рентабельності встановлюється для того, щоб платити за всі комунальні, щоб був дохід у підприємства, щоб могли оплачувати всі робочі місця", – говорить нардеп Дмитро Качура.
Регулювання цін на соціальні товари в Україні вже запроваджували не раз. Але попереднього разу правила були суворішими. 2017-го ж їх скасували, щоб полегшити підприємцям ведення бізнесу. Ціни росли "до" та "після" держрегулювання.
Економіст Олег Пендзин каже: "Подавали звіт про потребу збільшити ціну і вам місцеві органи влади давали згоду або не давали на підняття ціни на продукти харчування. Зараз обов'язкове декларування зміни цін є заявницьким. Тобто, ви заявили, що ви будете збільшувати ціну, ви її збільшуєте".
Утім, незрозуміло поки що, хто і як перевірятиме, чи справді націнка товару не перевищує 10%. Для цього потрібні спеціальні контролери.
Агія Загребельська, державна уповноважена Антимонопольного комітету (2015-2019), каже: "Кожного разу, коли приходить до бізнесмена чиновник, через раз це закінчується корупцією. Чиновник вимагає гроші, бізнесмен починаю йому платити. Або це буде закладено у вартість соціальних товарів, або торгівельні мережі відмовляться, щоб ці товари ставити".
Впоратися зі зростанням цін намагаються й інші країни. Польща, Чехія, Іспанія та Греція тимчасово знизили ПДВ на соціальні товари. Але для України такий крок занадто ризикований. Бо найбільшими надходженням до державної скарбниці є саме податки. А без них дефіцитному бюджету і так тяжко. А надто на тлі рекордної інфляції понад 10% та скупчення російських військ біля українського кордону. Які, окрім потенційної військової загрози, ще й наполохали іноземного інвестора.
Економіст Олег Пендзин говорить: "Він обвалюється тому, що стоять війська на кордоні і страшать іноземного інвестора".
Тож із державним регулюванням чи без, українські ціни і далі ростимуть, зважаючи на світовий ринок та вартісне виробництво. Такі невтішні прогнози дають економісти. І підприємці уже напоготові піднімати цінники, щоби бізнес не зазнав краху.
Лідія Середюк, та Едвард Белінський, "Підсумки тижня"