1 трильйон 692 мільярда гривень – на сили безпеки та оборони. Ці витрати стали основними, які заклали в державний бюджет 2024-го року. Документ уже ухвалив парламент, однак нардепи прогнозують, що він буде змінюватися упродовж року. Адже доведеться дофінансовувати оборонну галузь. На наступний рік також істотно скоротили видатки на інфраструктуру та будівництво. Однак немало грошей отримають силові органи, міністерства і телемарафон. У кошторисі на 2024-й, як і в попередньому, – дірка немаленька. Дефіцит становить 1 трильйон 570 мільярдів гривень: видатки вдвічі більші за доходи. Про фінансову ситуацію за воєнних умов знає журналістка "5 каналу" Лідія Середюк.

У яких фінансових умовах житиме країна в наступному, 2024-му році? Основні показники доходів та витрат визначила Верховна Рада, ухваливши державний бюджет у цілому. Найбільше грошей із головного кошторису піде на оборону.

Голосами 276-ти депутатів на допомогу війську заклали один трильйон і майже 700 мільярдів гривень на рік. Серед пріоритетів і розвиток оборонної промисловості: на виробництво зброї передбачений 51 мільярд гривень і понад 43 мільярди – на безпілотники.

У 2024-му, як і в поточному, дефіцит держбюджету сягнув астрономічної суми. В ухваленому днями документі доходи становлять близько 1 трильйона 768 мільярдів гривень. Водночас видатки вдвічі більші – понад 3 трильйони 300 мільярдів.

"І для того щоб його покрити, нам треба, щоб Сполучені Штати і ЄС надали підтримку в розмірі не меншому, ніж у 2023 році. Тобто, 18 мільярдів євро від ЄС і близько 12 мільярдів доларів від США. Але поки що ці суми не підтверджені. Ми рано ухвалили бюджет, Міністерство фінансів починає переговори, воно вже їх веде, але є складнощі", – зазначила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету, депутатка "Слуги народу" Роксолана Підласа.

Фінансування від партнерів буде, але можливо, у менших обсягах, аніж очікує Україна – прогнозує економіст. Таким чином, партнери можуть спонукати замислитися над додатковими джерелами внутрішніх доходів.

"Немає такого масштабного фінансування, як минулого року. Але це фінансування є, і є очікування, що проблем не буде. Ставка на те, що нам надалі надаватимуть фінансування, сподівання на те, що ми обійдемось без емісії. Усі вхідні, які були минулого року, нічого радикально особливо не змінилось", – зазначає економіст Дмитро Боярчук.

А от якщо зовнішньої фінансової допомоги буде менше, ніж прописано в документі, Мінфін звертатиметься до парламенту, аби перерозподілити бюджет.

"Якщо ми будемо бачити ризики. Імовірність, що ця підтримка не надходитиме, ми до вас будемо звертатися з відповідними пропозиціями щодо можливого скорочення видатків, збільшення доходів або перерозподіл ресурсів. Але ми, звичайно, хотіли б виходити з тих умов, що нам не потрібно буде звертатись до опцій скорочення видатків. Тому що за великим рахунком ви прекрасно розумієте, що ті видатки, які вже можна було скоротити, ми їх уже максимально скоротили", – наголошує міністр фінансів України Сергій Марченко.

У наступному році без будівництва доріг, але з телемарафоном. На фінансування Дорожнього фонду нічого не виділили, натомість на "Єдиний марафон" держава витратить 1,7 мільярда гривень. Ще близько 600 мільйонів – на виготовлення кінопродукції. В парламентській опозиції пропонують спрямувати ці гроші на оборону.

"Звичайно, хочеться сподіватися, що наші партнери, чи то Японія, чи то Канада підуть нам назустріч, ми також розуміємо, що це серйозний ризик для української держави – заходити в бюджет, який настільки є дефіцитним. Це означає, що потрібно було насправді подумати і перерозподіляти вже зараз, ухвалювати рішення в такому вигляді, який дав би можливість країні пройти через цей бюджет виживання", – наголошує народна депутатка "Європейської Солідарності" Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Відсоток зростання економіки, закладений у документі, доволі оптимістичний для воєнного часу – 4,6 %. А долар щодо гривні у 2024-му може зрости. Середній курс у держбюджеті закладений на рівні 40,7 гривень за долар.

"При резервах на рівні 40 мільярдів доларів Національний банк може будь-які узори малювати обмінним курсом, це абсолютна керованість, вони можуть робити все, що завгодно. Девальвація гривні, корекція все-таки відбуватиметься. Вона буде десь у такому режимі, щоб залишати депозити гривневі більш прибутковими, аніж робити забіги за валютою. Це Нацбанк чітко артикулює. Але це сприятиме інфляції", – пояснює економіст Дмитро Боярчук.

Прогнозовано наступного року ціни зростатимуть. Депутати заклали інфляцію на рівні 9,7 % на рік. Водночас наступного року збільшиться мінімальна заробітна плата: із 6700 гривень до 7100 із 1 січня, до 8000 гривень – із 1 квітня.

"У цьому році війна нам коштує 1,9 трильйона гривень. А на наступний рік заклали 1,6 трильйонів. І це не тому, що ми не розуміємо, що треба буде збільшувати. Це, знову ж таки, перемови із МВФ, ми можемо в майбутньому через перевиконання бюджету або якихось додаткових фінансових надходжень релокувати більше грошей на армію", – каже перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, депутат "Голосу" Ярослав Железняк.

Отже, ухвалений держбюджет, найімовірніше, ще коригуватимуть упродовж 2024-го, як це було й раніше в умовах повномасштабної війни. На такі процеси впливає насамперед військова ситуація та обсяг міжнародної допомоги, на яку розраховує наша країна.

Лідія Середюк, Олександр Корецький, "5 канал"

Нагадаємо, нещодавно Кабмін підтримав збільшення держбюджету – одразу на понад пів трильйона.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться також відео за темою:

оточення ОП отримує мільйони з бюджету за піар влади на каналі "Рада" – Максим Опанасенко.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.