В Україні точаться дискусії щодо того, чи потрібно скасовувати мораторій на продаж землі. Вільного ринку землі немає в Україні та ще у п'яти державах: Кубі, Республіці Конго (не плутати із Демократичною республікою Конго, де продаж землі дозволений), Венесуелі, КНДР і Таджикистані. Про це повідомляє "24 канал".
Згідно з конституцією Республіки Таджикистан, земля перебуває у винятковій власності держави і не може перебувати у приватних руках. З часу здобуття незалежності у Таджикистані стоїть питання дозволу на продаж землі, однак його вирішують дуже повільно.
Наприклад сільгоспземлі колишніх колгоспів реорганізовані в дехканські господарства. Люди можуть мати невелику власну територію чи більшу колективну. Під управлінням держави залишаються насінницькі, тваринницькі та науково-дослідницькі господарства.
У Казахстані діє відкритий ринок землі. Та він не доступний іноземців. Землею можуть володіти тільки громадяни Казахстану. Відповідні поправки до земельного кодексу внесли у 2016 році. Тоді населення Казахстану вийшло на мітинги проти скасування мораторію, однак владі вдалося вгамувати протести.
У Білорусі ринок дуже малий, але він є. Так, приблизно 98% земель належить державі: сільгоспземля, землі лісового та водного фондів. Громадянин Білорусі може купити землю для будівництва житла, фермерства, городництва, садівництва. Іноземці можуть лише орендувати.
Особливості функціонування ринку сільгоспземель в Ізраїлі пов’язані з багатьма історичними факторами та поточними обставинами. Причина того, що переважна частина сільськогосподарських земель перебуває у власності держави та здається лише в оренду, криється в історії формування земельного фонду. Близько 13% його свого часу було придбано у палестинців за рахунок добровільних внесків єврейської діаспори і належить Єврейському національному фонду.
Ізраїль – маленька держава, площа якої (без урахування Палестинської території) на чверть менша за Київську область. Вона оточена звідусіль геть не дружніми сусідами, з якими Ізраїлю не раз доводилося вести активні бойові дії. Тому все підпорядковано передусім інтересам захисту від зовнішньої агресії. Значна частина сільгоспземель здається в оренду, а не продається – щоби, в разі необхідності, у будь-який момент вилучити їх для потреб збройних сил країни.
До речі, соціологічна група "Рейтинг" провела дослідження, у якому опитала українців про ставлення до ініціативи запровадження ринку землі. Згідно з отриманими даними, лише 19% підтримують запровадження такого ринку. Водночас 73% опитаних проти цієї ініціативи, а 8% – досі не визначилися.
Нагажаємо, 31 березня вночі Верховна Рада проголосувала за створення ринку землі в Україні. Однак уже вдень з'ясувалося, що у ВР заблокували підписання законопроєкту: на сайті Ради з'явилося 2 проєкти постанов і до їх розгляду підписувати законопроєкт не можна.