Війна та постійний холод стали серйозним випробуванням не лише для фізичного здоров’я українців, а й для їхньої психіки
Низькі температури у домівках і на вулицях здатні змінювати роботу мозку, провокуючи підвищену дратівливість, імпульсивність і агресію. Про це розповіла нейродослідниця Наталія Кадя в ефірі Сніданку з 1+1, пише "Дивогляд".
За словами експертки, мозок безперервно аналізує навколишнє середовище та сприймає холод, як сигнал небезпеки. Вона пояснила, що у таких умовах активується відчуття тривоги та потреба економити енергію. Як зазначила Наталія Кадя, "мозок оцінює холод як загрозу, тривогу і необхідність економити ресурси", що безпосередньо впливає на поведінкові реакції людини.
Через це змінюється баланс між різними зонами мозку. У нормальному стані за логіку, самоконтроль і здатність до емпатії відповідає префронтальна кора. Проте під час стресу та холоду, за словами нейродослідниці, вона працює слабше, а натомість активується лімбічна система – так званий центр виживання.
Фахівчиня підкреслила, що чим сильніше мозок відчуває загрозу, тим менше ресурсу залишається для зважених рішень.
"Чим більше мозок відчуває загрозу, тим менше працює префронтальна кора і тим сильніше вмикаються реакції виживання", – пояснила вона.
У такому стані люди частіше реагують різко, швидко втрачають терпіння і не готові до складних розмов. Наталія Кадя зазначила, що мозок у ці моменти зосереджений не на співрозмовнику чи логічних аргументах, а на базових потребах – зігрітися та зберегти енергію. Саме тому, за її словами, у періоди сильного холоду та стресу варто уникати конфліктів і важливих рішень. Вона наголосила:
"Ніяких складних розмов, з’ясування стосунків чи серйозних рішень. У мозку просто немає на це ресурсу".
Водночас експертка поділилася простими порадами, які можуть допомогти підтримати психічний стан у складних умовах. Вона звернула увагу на важливість добрих слів і щирої підтримки, адже навіть коротка подяка або тепле ставлення можуть сприйматися мозком як своєрідне "ментальне тепло".
Крім того, Наталія Кадя радить не відмовлятися від руху навіть тоді, коли немає сил. За її словами, фізична активність допомагає знову активувати префронтальну кору та знизити рівень напруги. Також вона рекомендує повільне дихання – з довшим видихом, що сприяє зменшенню тривоги.
Ще одним ефективним способом підтримки психіки експертка називає життя короткими цілями. Виконання невеликих завдань протягом дня, за її словами, дає відчуття контролю над ситуацією та допомагає мозку отримувати позитивне підкріплення.
Підсумовуючи, Наталія Кадя наголосила, що різкість і агресія у складні періоди – це не прояв поганих намірів, а наслідок фізіологічних процесів.
"Іноді найкраще, що ми можемо зробити – це просто зігріти одне одного", – підкреслила нейродослідниця.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, що їсти під час відключень світла.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
