Тест, який не пройшов би навіть Шекспір?

Українська викладачка англійської мови Андріана Паук вирішила перевірити об'єктивність цьогорічного Національного мультипредметного тесту (НМТ) з англійської – і результати цього експерименту виявилися гучним звинуваченням на адресу системи оцінювання. На своїй сторінці у Facebook вона поділилася, що запропонувала пройти тест двом носіям англійської – американцеві та британці, повідомляє "Дивогляд".

Обоє мають вищу освіту та багаторічний досвід викладання мови, зокрема в Китаї. Та попри фаховий рівень, жодному не вдалося подолати навіть поріг у 160 балів із можливих 200.

Американець набрав лише 157 балів, а британка – ще менше, 153. При цьому вони обоє відзначили: самі тексти для читання були цілком зрозумілі, проте завдання після них викликали неабияке здивування. Як пояснює Паук, проблема полягає не в рівні мови, а в тому, що запитання до текстів сформульовані надто заплутано, майже навмисне – так, що навіть носій не може бути впевнений у правильній відповіді.

"Вони читають текст і їм усе ясно, як білий день. Але вони не можуть відповісти на питання про цей текст. Бо питання створені так, щоб максимально заплутати, а не перевірити знання мови", – зазначає викладачка.

На її думку, тести НМТ не відповідають міжнародним стандартам перевірки мовної компетенції, адже спрямовані не на виявлення реальних знань, а радше на створення ілюзії складності. Крім того, Паук підкреслює, що в різні дні абітурієнти отримують тести різної складності, а це викликає сумніви щодо рівності умов складання та справедливості оцінювання.

Особливо викладачку турбує питання: який рівень англійської повинен мати український випускник, якщо навіть носії не можуть досягти бажаного результату? Паук називає бар’єр у 170 балів – умовний показник хорошої підготовки – "недосяжною планкою" у нинішніх умовах.

"У нас що – випускники мають володіти англійською краще, ніж ті, хто з нею виріс?", – іронічно запитує вона.

На тлі цього, за словами Паук, Україна ризикує втратити мотивованих учнів, які шукатимуть більш реалістичні можливості за кордоном – у країнах, де для вступу не потрібні такі складні мовні випробування або де враховується міжнародна сертифікація.

Що каже УЦОЯО?

У соцмережах розгорілася суперечка через тест з англійської мови на НМТ–2024. Зʼявилися заяви, нібито завдання були настільки складними, що не впоралися навіть носії мови. Проте в Українському центрі оцінювання якості освіти застерігають – гучні висновки базуються на сумнівному "експерименті" й не мають жодного статистичного обґрунтування.

У чому суть скандалу? Репетиторка з англійської вирішила "перевірити" рівень тесту НМТ, запропонувавши його двом носіям мови – одному з Великої Британії, іншому зі США. Після виконання завдань вона зробила гучну заяву: "не склали". Цей висновок і підхопили соцмережі.

Однак експеримент, який спробували представити як доказ несправедливості або надмірної складності тесту, має чимало проблем. Як зазначають у Центрі оцінювання, він абсолютно не витримує методологічної критики:

– У "дослідженні" взяли участь лише дві особи, що не дозволяє робити жодних репрезентативних висновків.
– Час на виконання завдань був утричі коротшим за норму – лише 20 хвилин замість передбачених 60.
– Відсутні будь-які докази, що учасники поставилися до завдання серйозно, а не просто гортали екран.
– Єдиним "доказом" проведеного експерименту є скриншот листування з кимось англомовним – жодних відео або сканів виконаних завдань не наведено.

УЦОЯО підкреслює: подібна гра на емоціях створює хибну картину. Тим більше, що результати тієї ж сесії, яку проходили носії, зовсім не вказують на її "неможливість".

Зокрема, мова про пʼяту сесію НМТ, що викликала найбільше дискусій. Але, за даними Центру:

– Майже половина абітурієнтів отримали понад 150 балів.
– 27 осіб здобули максимальні 200 балів.
– 7% учасників загалом показали результат 180+.
– Рівень завдань відповідав заявленому стандарту В1–В2 за загальноєвропейською шкалою – саме цього рівня очікують від випускників шкіл.

Що ж трапилось із носіями мови? УЦОЯО навів приклад однієї з учасниць – Ізабель із Великої Британії. Саме вона, за словами репетиторки, провалила тест. У Центрі наголошують: найбільше помилок вона припустилася в частині "Читання".

– Вона не змогла зрозуміти, що йшлося про виставку товарів для тварин, а не про придбання тварин.
– У тексті про мандрівника Йосі Гінзберга вона пропустила важливу інформацію.
– Робила помилки навіть у простих граматичних завданнях, які понад 77% українських випускників виконали правильно.

Експерти зазначають: добре знати мову – не те саме, що добре складати тест. Успішне проходження іспиту вимагає концентрації, розуміння формату та уважного прочитання завдань. І це правило стосується будь-якої мови – незалежно від того, чи є ви її носієм.

Позиція УЦОЯО

УЦОЯО чітко висловився з приводу ситуації:

– Носійство мови не гарантує високого результату, якщо не дотримуватись інструкцій і не працювати уважно.
– Тест повністю відповідає заявленому рівню й є реалістичним для випускників українських шкіл.
– Якщо абітурієнт уважно читає завдання, не поспішає й аналізує тексти – він здатен скласти тест на високий бал навіть без ідеальної мовної бази.

Отже, скандал із "носіями мови" виявився перебільшеним. 

Раніше "Дивогляд" розповідав, що вступ до аспірантури змінять.

Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.