Якщо ви лише опановуєте українську мову, але все ще боїтеся сказати щось неправильно – "Дивогляд" із посиланням на Facebook-акаунт Рух "За мову" ділиться з вами 10 поширеними помилками у мовленні, які найчастіше допускають при опануванні української мови.
"Стірати", "стірка", "стіральна" машина
"В українській мові немає слів "стірати", "стірка" і "стіральна" машина. Звідкіля вони до нас потрапили, ви знаєте. Тому заміняйте їх на - прати, прання та пральна машина. І пам’ятайте про правильні наголоси при відмінюванні дієслова прати: ми перемо́, ви перете́", – пояснюють філологи.
"Збивати з толку"
"Не дайте себе спантеличити! Немає в українській мові вислову "збивати з толку". Це калька з російської. Українською правильно говорити: збивати з пантелику, збивати з пли́гу, збивати з пли́ву, затуркати голову, забити ба́ки", – йдеться у повідомленні акаунта.
Ціни не бувають "дешевими"
"Дешевим може бути товар! Наприклад, риба. Пам’ятаєте влучне українське прислів’я: дешева рибка – погана юшка? А щодо цін, то вони бувають низькими, помірними чи високими", – кажуть мовознавці.
"Бєспредєл"
"Бєспрєдєл" – це калька з російської мови, яка українською перекладається як "беззако́ння", "сваво́ля", "сваві́лля", "вседозво́леність".
"Мені повезло"
Мені повезло – це типовий суржик, від якого краще позбутися, щоб ваша українська звучала красиво і грамотно. Краще обирайте будь-який з наступних варіантів:
- мені пощасти́ло
- мені поталани́ло
- мені пофорту́нило
- мені повело́ся
"Вспливаюче" вікно на екрані
Коли на вашому моніторі раптово з'являється віконечно з повідомленням, щодо нього коректно використовувати "вигулько́ве", а не "вспливаюче".
Вигулькувати – раптово, швидко з'являтися звідки-небудь.
"Трясця", "хай йому грець" замість "блін"
"Подив, засмучення, прикрість можна відтворити нашими словами: грець, хай йому грець, дідько, трясця. Варто знати ці слова, але краще і їх не вживати у щоденному мовленні, хоча у літературі вони трапляються", – радять філологи.
В українській немає вислову "від нічого робити"
"Ліпше вживати українське слово знічев'я або знечев'я. Наприклад: "Він сидів на лавочці біля хвіртки подвір'я, огородженого високим парканом, і знічев'я розмовляв з якимось старшиною поруч себе" (Б.Антоненко-Давидович)", – йдеться у дописі.
Слово "знічев'я" або "знечев'я" також має й інші значення:
- несподівано, раптом;
- ні з того ні з сього, без причини.
Коли говорите про транспорт – обирайте орудний відмінок
Летіти літаком та на літаку, їхати автобусом і на автобусі, пливти човном чи на човні – усі ці варінати правильні, однак, мовознавці радять надавати перевагу конструкції з орудним відмінком, який відповидає на питання "чим?": летіти літаком, їхати автобусом, пливти човном.
Але є і винятки:
"Оскільки "метро" – це запозичене слово, тому незмінне. Його використовуємо з прийменником "на". Наприклад: я добираюся на роботу на метро, але не на метрі", – пояснюють філологи.
Назва міста
"Щоб зрозуміти, яку букву, о чи і, потрібно писати в таких назвах, треба з’ясувати походження слів. У містах Мелітополь та Cевастополь частина "поль" походить від грецького слова "поліс". У Давній Греції полісом називали місто-державу. В іншомовному корені "поль" звук [о] не чергується з [і]. Тому пишемо: Мелітополь, Севастополь", – кажуть експерти.
Нагадаємо, раніше "Дивогляд" розповідав про 10 русизмів в українській мові, про які треба забути.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
